Справа № 10-18/2011 р Головуючий у 1-й інстанції:
Категорія: запобіжний захід Якименко Л.М.
Доповідач: Хомік І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючого: Хоміка І.М.
суддів: Губи О.О., Міняйла М.П.,
за участю прокурора: Кириленка Є.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, Бороденка С.А. на постанову Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 січня 2011 року, якою у відношенні
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Свалява Закарпатської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого по найму у приватних осіб, не одруженого, проживаючого без реєстрації по АДРЕСА_1, раніше судимого 02.07.2003 року Великописарівським районним судом Сумської області за ч.1 ст.115 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 24.09.2010 року по відбутті покарання
відмовлено в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
З подання слідчого СВ Доманівського РВ УМВС про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту вбачається, що органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. 11.01.2011 року було порушено кримінальну справу за фактом крадіжки 1500 кг соняшника на суму 6375 грн у ОСОБА_4. 14.01.2011 року в порядку ст.106 КПК України за підозрою у вчиненні вищевказаного злочину було затримано ОСОБА_3, який визнав себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України. Обвинувачення було пред’явлено 17.01.2011 року.
Мотивуючи необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слідчий у поданні вказав, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше був судимий за особливо тяжкий злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України. А будучи звільнений 24.09.2010 року з місць позбавлення волі, переїхавши на проживання до с. Маринівка, на шлях виправлення не став і вже через 2 місяці після звільнення вчинив новий тяжкий злочин, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, не має постійного місця проживання, тому перебуваючи на волі може виїхати за межі району та переховуватися від слідства і суду, продовжити злочинну діяльність.
Відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд послався на те, що в матеріалах справи відсутні підстави вважати, що ОСОБА_3 буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі або буде продовжувати злочинну діяльність. В постанові суду вказано, що обвинувачений проживає в с. Маринівка із співмешканкою, з якою планують одружитися і яка перебуває у стані вагітності, за колишнім місцем проживання характеризується посередньо, а в с.Маринівка – позитивно. Тому запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосовано лише з мотивів тяжкості злочину, оскільки це суперечить Конституції.
В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на те, що в матеріалах справи є достатньо підстав стверджувати, що ОСОБА_3 в ході досудового слідства по даній справі може умисно ухилятися від слідства та перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі. Апелянт звертає увагу, що після звільнення з місць позбавлення волі обвинувачений не став на шлях виправлення, вчинивши новий умисний корисливий злочин. Вказує, що проживання ОСОБА_3 в с. Маринівка разом з співмешканкою протягом 3-х місяців не свідчить про те, що обвинувачений має постійне місце проживання, як було вказано судом в постанові, якою було відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду скасувати, вивчивши надані матеріали та матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію такою, що підлягає задоволенню.
Згідно до вимог ст. ст. 148 КПК України, запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Відповідно до ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров’я, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Ці вимоги закону, на думку колегії суддів, судом першої інстанції виконані не були. Як вбачається зі змісту постанови про відмову в обранні запобіжного заходу, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про неможливість застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки органи досудового слідства не навели виключних обставин, які дають підстави для обрання ОСОБА_3 даного виду запобіжного заходу. Але відмовляючи в задоволенні подання, суд не навів доводів щодо спростування обставин, викладених слідчим у поданні.
Так, в постанові суду вказано про підстави, які на думку суду, є такими, що підтверджують відсутність наміру у обвинуваченого перешкоджати слідству і суду, встановленню істини у справі – обвинувачений постійно проживає в с. Маринівка разом з співмешканкою і позитивно характеризується за місцем проживання. Але колегія суддів вважає, що факт проживання обвинуваченого в с. Маринівка строком 3 місяці не дає підстави вважати, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, і тим більше не можна вважати об’єктивною позитивну характеристику Маринівської сільської ради, адже обвинувачений по місцю проживання перебуває короткий строк і не зареєстрований .
За таких обставин, в зв'язку з порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, постанова суду залишатися в силі не може і підлягає скасуванню з направленням матеріалів на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 січня 2011 року, якою у відношенні ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду.
Головуючий:
Судді: