Справа № 11-83/11 Головуючий у 1-й інстанції: Корнешова Т.В.
Категорія: ч.2 ст.187 КК України Доповідач: Хомік І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого - Хоміка І.М.
суддів Погорєлової Г.М., Міняйла М.П.
за участю прокурора Омеляна В.М.
27 січня 2011 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 листопада 2010 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кентау Чимкентської області, Казахстан, грек по національності, громадянин України, не одружений, проживаючий за адресою – АДРЕСА_1 ,
раніше судимий 08.02.2005 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 186, ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2, 187 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі із звільненням умовно-достроково на 6 міс 12 днів
- засуджений за ч.2 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.02.2005 року і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 1 місяць з конфіскацією майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальних збитків 3728 грн.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 17 травня 2010 року близько 20-00 год він з ОСОБА_3 вживав спиртні напої в одному з барів, розташованих в районі перехрестя пр. Леніна і вул. Фалєєвської в м. Миколаєві. Після вживання алкоголю ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 вийшли з бару і пішли в сторону Лікарні швидкої допомоги в м. Миколаєві. На шляху до лікарні, а саме по АДРЕСА_2 ОСОБА_1, застосувавши насильство, небезпечне для здоров’я потерпілого, заволодів майном ОСОБА_3, спричинивши останньому матеріальні збитки на суму 3728 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок скасувати, виправдати його, а справу закрити. Посилається на порушення норм кримінально-процесуального закону на досудовому слідстві та непричетність його до розбою на потерпілого, а також на недостатність доказів його вини в інкримінованому йому злочині. Більш того, апелянт вважає, що в матеріалах справи наявні лише такі докази, які свідчать про його непричетність до вчинення злочину. В доповненнях до апеляційної скарги засуджений пояснює, що визнання ним своєї вини під час досудового слідства, є ні чим іншим, як самообмовлення, оскільки вказує, що до нього застосовувався психологічний та фізичний тиск з боку працівників міліції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1 на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши доводи апеляції та вивчивши матеріали справи, колегія судів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Твердження засудженого ОСОБА_1 про непричетність його до розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_3 є безпідставними.
З показань засудженого під час досудового слідства , які він давав при допитах у якості підозрюваного та обвинуваченого вбачається, що він детально розповів про обставини розбійного нападу на потерпілого. Ці показання він підтвердив при відтворенні обстановки і обставин події, проведеної з участю понятих, в ході якої також вказав місце, де застосувавши насильство, заволодів майном потерпілого.
Тому доводи апеляції засудженого про однобічність розгляду справи, неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, як таких що вплинули на правильність судового рішення, колегія суддів вважає безпідставними, тобто такими що не грунтуються на матеріалах справи.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він в ході досудового слідства оговорив себе під тиском працівників міліції спростовуються дослідженими судом матеріалами перевірки, проведеної прокуратурою Заводського району м. Миколаєва та постановою помічника прокурора Заводського району м. Миколаєва від 26.08.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно працівників Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області.
Встановленим по справі обставинам та зібраним доказам судом 1 інстанції дана належна оцінка, дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 187 КК України кваліфіковані вірно.
При розгляді справи в апеляційній інстанції порушень норм кримінально-процесуального закону на досудовому слідстві та в суді першої інстанції не встановлено.
Покарання засудженому судом призначене з дотриманням вимог ст.ст. 65-67 КК України, тобто з урахуванням ступені тяжкості скоєного, даних про особу винного. Призначене судом покарання, відповідає ступені суспільної небезпечності вчиненого засудженим злочину.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м.Миколаєва від 22 листопада 2010 року відносно ОСОБА_1, - залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: