Судове рішення #13516222

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                  Справа № 22-ц-20131/11                    

Справа № 22ц-20131/11                                        Головуючий в 1 інстанції

Категорія №   24 (1У)                                                   Пустовіт О.Г.

                                                                                Доповідач – Барильська А.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Барильської А.П.,

суддів –  Карнаух В.В., Соколан Н.О.,

при секретарі –  Бадалян Н.О.,

за участю: представника прокурора Тернівського  району м. Кривого Рогу  Кривохатько Сергія Володимировича, представника ОСОБА_3   - ОСОБА_4, відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними  скаргами  прокурора Тернівського району м.Кривого  Рогу та ОСОБА_4, яка діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_3 на рішення   Жовтневого  районного суду міста Кривого Рогу від 20 вересня  2010 року  за позовом прокурора Тернівського району м.Кривого  Рогу в інтересах ОСОБА_3  до ОСОБА_5  про визнання договору  недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_5  до ОСОБА_3   про відшкодування  шкоди у зв’язку  із невиконанням  умов договору, -

В С Т А Н О В И Л А :

         У грудні 2006 року прокурор Тернівського району м.Кривого  Рогу  звернувся до суду в інтересах ОСОБА_3  із позовом до ОСОБА_5  про визнання укладеного між сторонами договору  надання кваліфікованих  послуг від  15.02.2006 року,  недійсним. В подальшому уточнив позовні вимоги та просив суд  визнати договір про надання кваліфікованих послуг від 15.02.2006 року та договір від 09.11.2006 року, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не дійсними, як такі, що містять несправедливі умови.

        У грудні  2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду із  зустрічним позовом   до ОСОБА_3   про відшкодування  шкоди у зв’язку  із невиконанням  умов договору та просив суд стягнути з відповідача  суму вартості  наданих послуг,  відповідно  угоди, у розмірі 44932,14 грн. та  компенсацію  за спричинену моральну шкоду 5000 грн.

        Рішенням Жовтневого  районного суду міста Кривого Рогу від 20 вересня  2010 року  у задоволенні  позову прокурора  Тернівського району м.Кривого Рогу  в інтересах ОСОБА_3   відмовлено.

        Зустрічний позов задоволено  частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на  користь ОСОБА_5   суму вартості  наданих  послуг  відповідно  угоди від 09 листопада 2006 року  у розмірі  44932,14 грн.; суму компенсації за спричинену моральну шкоду  1000 грн., судові витрати  по справі  

     

        В апеляційній скарзі прокурор Тернівського району м.Кривого Рогу   просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення  про задоволення позовних  вимог прокурора Тернівського району м. Кривого Рогу, посилаючись  на  порушення судом норм  матеріального  та процесуального  права та невідповідність  висновків суду  обставинам справи.

      Зокрема, судом  не взято до уваги, що   рішення суду першої та апеляційної інстанції по справі за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «КЗРК»та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі ( далі – відділення Фонду), скасовані в касаційному порядку;  не враховано,  що відділення Фонду звернулось із позовом до ОСОБА_3 про  стягнення виплачених  коштів; що умови оскаржуваного договору є  несправедливими та неспівмірними із  наданими ОСОБА_5 послугами та   ОСОБА_5  не надано   доказів про спричинення  йому  моральних страждань.

        В апеляційній скарзі  ОСОБА_4, яка діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_3, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким  задовольнити  позов прокурора та відмовити  в задоволенні  зустрічного позову, посилаючись  на  порушення судом норм  матеріального  та процесуального  права.

      Зокрема: вважає, що  судом не розглянуто всі позовні вимоги, а саме: щодо   визнання договору  про  надання  кваліфікованих  послуг від  09.11.2006 року недійсним; суд не застосував норми Закону України «Про захист прав споживачів», які підлягали застосуванню; безпідставно  стягнув у відшкодування моральної  шкоди 1000 грн  , оскільки відповідачем  не надано доказів на її отримання ; при стягненні судових витрат в сумі 449 грн. судом не враховано положення Декрету КМУ від 21 січня 1993 року , що ОСОБА_3 є  інвалідом ІІ групи та звільнений від сплати судових витрат.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційних  скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  прокурора Тернівського району м.Кривого Рогу та апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що 15 лютого  2006 року   між  ОСОБА_3 та  ОСОБА_5  було укладено  договір про  надання  кваліфікованих послуг. 09 листопада 2006 року сторонами                   укладено угоду, згідно п.3 якої,  договір  від 15.02.2006 року визнано   недійсним.

          Відповідно до п. 3 угоди від 09.11.2006 року ОСОБА_3 зобов’язався сплатити ОСОБА_5 35% від отриманої суми, що складає 31452грн. 50 коп., за результатами розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «КЗРК»та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі про стягнення не донарахованих регрес них сум.

          Згідно п.5 угоди, у випадку порушення зобов’язань з боку ОСОБА_3, він повинен сплатити ОСОБА_5 додатково 15% штрафних санкцій від загальної суми позову, тобто 13479 грн. 64 коп..

          Задовольняючи частково зустрічний позов ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 відповідно умов укладеного між сторонами договору  виконав всі свої обов’язки належним чином, а ОСОБА_3 своєчасно не розрахувався з відповідачем. У зв’язку з чим суд стягнув з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_5 суму вартості  наданих  послуг  відповідно  угоди від 09 листопада 2006 року  у розмірі  44932,14 грн.; Стягнувши з ОСОБА_3 на користь відповідача моральну шкоду  у сумі  1000 грн.,  суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 своїми діями спричинив відповідачу моральну шкоду. У зв’язку з частковим задоволенням позову, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення судових витрат  по справі  в сумі 479 грн..

          Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

          Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_5 не відповідає зазначеній нормі закону.

          Як вбачається із матеріалів справи, що 15 лютого  2006 року   між  ОСОБА_3 та  ОСОБА_5  було укладено  договір про  надання  кваліфікованих послуг, згідно умов якого  ОСОБА_5 зобов’язався надати ОСОБА_3 необхідку кваліфіковану допомогу у представленні його інтересів у судах з питання стягнення з відділення Фонду і ВАТ «КЗРЗ» не донарахованих регрес них сум. ОСОБА_3 зобов’язався сплатити ОСОБА_5 50% від стягнутої рішенням суду суми.

          ОСОБА_5 представляв інтереси ОСОБА_3 у суді першої інстанції при розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «КЗРК» та відділення Фонду про стягнення не донарахованих регресних сум за довіреністю.

          Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 29.03.2006 року на користь ОСОБА_3 стягнуто 94864грн. 29 коп..

          Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.07.2006 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

          Ухвалою Верховного Суду України від 14.02.2008 року рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 29.03.2006 року та апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.07.2006 року скасовано, справу повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції.

           09 листопада 2006 року сторонами  укладено угоду, згідно п.3 якої,  договір  від 15.02.2006 року визнано   недійсним.

          Пунктом 3 угоди від 09.11.2006 року ОСОБА_3 зобов’язався сплатити ОСОБА_5 35% від отриманої суми, що складає 31452грн. 50 коп., за результатами розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «КЗРК»та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі про стягнення не донарахованих регрес них сум.           Згідно п.5 угоди, у випадку порушення зобов’язань з боку ОСОБА_3, він повинен сплатити ОСОБА_5 додатково 15% штрафних санкцій від загальної суми позову, тобто 13479 грн. 64 коп..

          Відповідно до ст. 84 ЦПК України, витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

          Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 на момент укладання договору від 15.02.2006 року та угоди від 09.11.2006 року не мав свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю не перебував на обліку у податковій інспекції як приватний підприємець з правом надання правової допомоги. Тобто, не мав правових підстав на оплату своїх послуг. У суді першої інстанції представляв інтереси ОСОБА_3 на підставі довіреності.

          Однак, суд першої інстанції не взяв до уваги вищезазначені обставини, та безпідставно стягнув на користь ОСОБА_5 грошові кошти.

          У зв’язку з чим доводи апеляційних скарг прокурора Тернівського району м. Кривого Рогу та ОСОБА_4 в цій частині є обґрунтованими та заслуговують на увагу.

У зв’язку з чим, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині задоволення зустрічного позову та  стягнення з ОСОБА_3 на  користь ОСОБА_5   суми вартості  наданих  послуг  відповідно  угоди від 09 листопада 2006 року  у розмірі  44932,14 грн.; суми компенсації за спричинену моральну шкоду  1000 грн., судових витрат  по справі не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи. у зв’язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

          Відмовляючи в задоволені позову прокурора Тернівського району м. Кривого Рогу, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визнання умов договору від 09.11.2006 року несправедливими та неспівмірними.

          Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

          Звертаючись до суду з позовом Прокурор Тернівського району м. Кривого Рогу, посилався як на підстави позову, на те, що умови договору від 15.02.2006 року та умови угоди 09.11.2006 року є несправедливими, розмір, визначений у договорі на угоді до сплати, є неспівмірним наданим послугам.

          Згідно положень ст. 84 ЦПК України, витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги несуть сторони.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 роуц № 590 « Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат, пов’язаних з правовою допомогою сторони, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справи у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється, виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

          На правовідносини, що склалися між сторонами не розповсюджується дія ст.. 526, 901-903 ЦПК, які регулюють правовідносини з виконання зобов’язань та у сфері надання послуг.

          Питання щодо справедливості умов угоди, співмірності розміру оплати, зазначеному в угоді між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, вирішується виходячи із зазначених норм закону.

          Однак, з інших підстав, позову прокурором Тернівського району м. Кривого Рогу не заявлено.

          У зв’язку з чим, виходячи з меж позовної заяви прокурора Текрнівського району м. Кривого Рогу, рішення суду в частині відмови в задоволенні позову Прокурора Тернівського району м. Кривого Рогу повинно бути залишено без змін.

          За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_5 на стягнення на його користь з ОСОБА_3  вартості  наданих юридичних послуг  відповідно  угоди від 09 листопада 2006 року  у розмірі  44932,14 грн.  та суми компенсації за спричинену моральну шкоду  1000 грн. та судових витрат в сумі479 грн. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України про відмову в задоволенні цих позовних вимог, у зв’язку з чим, апеляційні скарги прокурора Тернівського району м. Кривого Рогу та ОСОБА_4. яка дівє в інтересах ОСОБА_3 – частковому задоволенню.

          Керуючись ст. ст. 303,307, п.4 ч.1 ст. 309, ст..ст.  313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

                                        

В И Р І Ш И Л А :

          

            Апеляційну скаргу прокурора Тернівського району м.Кривого Рогу

          Апеляційну скаргу ОСОБА_4,яка  діє  в інтересах  та з довіреністю ОСОБА_3  задовольнити частково.

            Рішення Жовтневого  районного суду міста Кривого Рогу від 20 вересня  2010 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на  користь ОСОБА_5   вартості  наданих юридичних послуг  відповідно  угоди від 09 листопада 2006 року  у розмірі  44932,14 грн.  та суми компенсації за спричинену моральну шкоду  1000 грн. та судових витрат в сумі479 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

           В задоволені –зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про  відшкодування шкоди у зв’язку з невиконанням умов договору відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.   

         Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку  протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді:                               

                                                                                



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація