Судове рішення #13516181

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                                                         

                                                                                

Справа 22ц-20124 /11                                              Головуючий у І інстанції

Категорія 27 (1)                                                       Байда Т.І.

                                                                                 Доповідач Барильська А.П.

                    

                                                    У Х В А Л А

                                                 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого  судді Барильської А.П.,

суддів – Карнаух В.В., Соколан Н.О.,

при секретарі – Бадалян Н.О.,

за участю : представника позивача  - Колісніченко Євгена Юрійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє за довіреністю в  інтересах  ОСОБА_4 на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня   2010 року по справі за позовом  Публічного  акціонерного  товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4  про розірвання  кредитного  договору та стягнення заборгованості, -

                     В С Т А Н О В И Л А:


           У  травні  2010 року Публічне  акціонерне  товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі- ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4  про розірвання  кредитного  договору та стягнення заборгованості та просило  суд розірвати  кредитний  договір  №014\5951\36051\73 від 07.11.2007 року  і стягнути  з  відповідача заборгованість за кредитним  договором у сумі 201 350,14 грн.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня   2010 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»  задоволено. Розірвано  кредитний  договір №014\5951\36051\73, укладений  між  сторонами  07.11.2007 року. Стягнуто з  ОСОБА_4  на користь  позивача заборгованість по кредитному  договору  у сумі  201 350,14 грн.,   витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн., та витрати  на інформаційно – технічне  забезпечення розгляду справи  в сумі 120 грн.

        

В апеляційній  скарзі ОСОБА_3, який діє за довіреністю в інтересах відповідача ОСОБА_4, посилаючись  на порушення  судом  норм  матеріального  та процесуального  права,  просить  рішення  суду скасувати та ухвалити  нове  рішення,  яким  відмовити  ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»  в задоволенні позову.

        Зокрема, в порушення п.п.6.7. п.6 Кредитного Договору банком не здійснено  страхування автомобіля, на придбання  якого  надавався  споживчий  кредит; судом до спірних  правовідносин  не застосовано  закон, якій  підлягав  застосуванню, а саме, ст. 607,617 ЦК України; оскільки відповідач не виконував кредитні зобов’язання у зв’язку з тим, що автомобіль, який слугував йому джерелом доходу,  був знищений внаслідок злочину; у позові  зазначено  розмір процентної ставки 15,5%,  що не відповідає  п.п.1.2 Кредитного договору, згідно якого розмір процентної ставки складає 13,5%.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не  підлягає   задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 листопада 2007 року  між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»  та ОСОБА_4  укладено  кредитний  договір №014\5951\36051\73, згідно умов якого, банк  надав відповідачу  у тимчасове  відплатне  користування  грошові кошти в сумі  157000 грн. зі сплатою   13,50% річних з кінцевим терміном  повернення  06.11.2013 р.

У зв’язку  із невиконанням  відповідачем  умов  кредитного  договору,  станом  на 13.04.2010 року  виникла заборгованість  в сумі  201 350,14 грн.: заборгованість по кредиту – 133 736грн. 99 коп., заборгованість по відсоткам – 21272 грн. 66 коп., заборгованість по пені – 46 340 грн. 49 коп. ( а.с.12).

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Розірвавши достроково кредитний договір та стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту в сумі 133 736 грн. 99 коп.., заборгованість по відсоткам в сумі 21272 грн. 66 коп. та заборгованість по пені в сумі 46 340 грн. 49 коп., суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.13 кредитного Договору Банк має право, а позичальник зобов’язаний достроково повернути кредит, сплатити проценти, комісію та інші платежі, що визначені Договором кредиту, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору кредиту, таабо договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

Судом встановлено, що відповідач порушив кредитні зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість  в сумі 201 350 грн. 14 коп., а саме: заборгованість по кредиту в сумі 133 736 грн. 99 коп.., заборгованість по відсоткам в сумі 21272 грн. 66 коп. та заборгованість по пені в сумі 46 340 грн. 49 коп., яку суд законно стягнув з відповідача на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що  в порушення умов         Кредитного Договору банком не здійснено  страхування автомобіля, на придбання  якого  надавався  споживчий  кредит; колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки згідно  п.3.11 стандарту продукту споживчий кредит на купівлю нового автомобіля, страхування автомобіля проводиться за рахунок позичальника щорічно протягом всього строку дії кредитного договору. Відсутність зазначеного договору страхування не може бути підставою для звільнення від виконання кредитних зобов’язань.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що відповідач не виконував кредитні зобов’язання у зв’язку з тим, що автомобіль, який слугував йому джерелом доходу, внаслідок злочину був знищений; колегія суддів не бере до уваги, оскільки зазначені обставини не звільняють відповідача від виконання взятих зобов’язань по кредитному договору та на зазначені обставини  не розповсюджується дія ст.ст. 607, 617 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що в позові невірно зазначено  розмір процентної ставки 15,5%,  що не відповідає  п.п.1.2 договору   якому  зазначено 13,5%, є безпідставними, оскільки позивачем уточнені позовні вимоги і зазначена процентна ставка 13.5% згідно умов кредитного договору та проведені розрахунки заборгованості виходячи із процентної ставки 13.5%.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, а рішення суду повинно бути залишено без змін.

          Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -                                   

 

У Х В А Л И Л А :

       Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє  в  інтересах  відповідача ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня   2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту  її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом  двадцяти днів  з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація