УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №22ц-20301/11                                        Головуючий в 1 інстанції – Щеняєва І.Б.

Категорія 20 (2)                                                                      Доповідач – Братіщева Л.А.

У Х В А Л А

Іменем України

«12» січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у  складі:

головуючого судді:     Братіщевої Л.А.

суддів:                          Савіної Г.О., Турік В.П.

при секретарі:                Бондаренко І.В.

за участю:  позивача -  ОСОБА_1 та її представника  ОСОБА_2

                   представника відповідача – Преснюк Тетяни Іванівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» на ухвалу  Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25 червня 2010 року  про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И Л А :

          У червні 2010 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» про визнання дій працівників енергопостачальника неправомірними і 25 червня 2010 року звернулася із заявою про забезпечення позову.

          Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25 червня 2010 року заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволена, зобов’язано енергопостачальника поновити постачання електроенергії до помешкання позивачки у разі внесення ОСОБА_1 застави на депозитний рахунок суду заборгованість у сумі 4914,23грн.

          В апеляційній скарзі ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» просить ухвалу суду скасувати з тих підстав, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Зокрема, суд не звернув уваги, що  заявленою ОСОБА_1 позовною вимогою є визнання дій працівників енергопостачальника  неправомірними і припинення подачі електроенергії є дією, яка не має відношення до пред’явленого позову та заявлених позовних вимог.

          Крім того, постановляючи ухвали про відновлення енергопостачання до будинку позивачки, суд порушив право енергопостачальника на припинення подачі електроенергії, яке передбачено ПКЕЕН.

Перевіривши законність і обгрунтованність ухвали суду  та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що   апеляційна скарга підлягає  задоволенню, а ухвала суду скасуванню з  наступних обставин.

Вирішуючи питання про  задоволення заяви про забезпечення позову та постановляючи ухвалу про зобов’язання енергопостачальника поновити постачання електроенергії до помешкання позивачки у разі внесення ОСОБА_1 застави на депозитний рахунок суду заборгованість у сумі 4914,23грн., суд першої інстанції виходив з того, що без застосування застави забезпечення позову є фактично вирішенням цивільної справи до  ухвалення судового рішення по даній справі.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства  при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачає, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза  невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу  відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів та може бути доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що вжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася із позовом до ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» про  визнання дій представників енергопостачальника неправомірними, стягнення заподіяної моральної шкоди та судових витрат.

Обраний позивачем спосіб забезпечення позову, не відповідає змісту позовних вимог предметом яких є визнання дій енергопостачальника неправомірними по відключення енергопостачання в результаті заборгованості по сплаті за спожиту електричну енергію.

Крім того, відповідно до п. 36 ПКЕЕН відновлення електропостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням вимог ст. 152 ЦПК України, тому підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали відповідно до вимог ч.2 ст. 312 ЦПК України про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

          Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» - задовольнити.

          Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25 червня 2010 року – скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

          Головуючий:

                    Судді: