Справа № 2-898/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

10 січня 2011 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді  Спаї В.В.,  

при секретареві -  Гудим О.І.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Пріоритет»про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

        Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 25.04.2006 р. між ним та ЗАО БК «Пріоритет»було укладено договір №07/060425-01 про дольову участь у будівництві, за умовами якого  відповідач зобов’язався здійснити будівництво житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 ввести будинок в експлуатацію та передати позивачеві у цій справі його долю у даному житловому комплексі, яка складається з квартири загальною площею 112, 55 м?  (п. 1.1 зазначеного вище договору), а позивач взяв на себе зобов’язання сплатити загальну вартість квартири в розмірі 370 852, 25 грн. в строк 48 календарних днів з моменту підписання договору (згідно з додатком №3 до договору). Як зазначається позивачем в особі його представника  при зверненні суду,  позивач повністю виконав зобов’язання за зазначеним вище договором, сплативши  обумовлену у договорі суму на рахунок відповідача, утім, введення будинку в експлуатацію відбувалося лише згідно рішення Дніпропетровської міської ради  №376 від 12.02.2009 р. в лютому 2009 року, чим було порушено строки введення будинку в експлуатацію. Зазначаючи у позові про те, що відповідач порушив строки введення будинку в експлуатацію, а, укладаючи договір, сторони за ним обумовили настання відповідальності за порушення даних строків (п. 4.1 договору), у позові й заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 37 085,00 грн.     

      За судового розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог,  надавши суду відповідну письмову заяву, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню за перевищення планового терміну введення будинку в експлуатацію у розмірі 10% від суми, а саме 37 991,35 грн. Разом з тим, як вбачається із заяви позивача, поданої його представником, додатковою угодою №2 від 07.11.2007 р. сторони за нею погодили вважати загальну площу зазначеної вище квартири –115,3 м?, у зв’язку з чим з боку ОСОБА_1 було до сплаченої  вартості за квартиру у розмірі 370 852,25 грн. доплачено різницю в розмірі 9 061,25 грн. та після чого загальна вартість квартири склала 379 913,50 грн. за 115, 3м?. Утім, після виготовлення КП «ДМБТІ»технічного паспорту на квартиру №57 в житловому будинку АДРЕСА_1 з’ясувалось, що загальна площа квартири складає лише –109,9 м?, а не 115,3 м?, як це передбачалось умовами договору, та що свідчить про зменшення площі квартири на 4,68%. Зазначаючи у позові про те, що відповідно до п. 2.5.2 договору, згідно зі змістом якого відмінності більш ніж на 1 відсоток фактичної загальної площі, визначеної Дніпропетровським МБТІ в технічному паспорті будинку, від загальної площі, вказаної в п п. 1.1 цього договору, є підставою  для зміни ціни майнових прав на квартиру. В цьому випадку договірна ціна на квартиру, вказана в п. 1.1 цього договору, підлягає перерахунку на підставі договірної вартості одиниці площі квартири. Отримана в результаті перерахунку  різниця підлягає перерахуванню Покупцем Продавцеві в разі збільшення проектної площі квартири або поверненню Продавцем Покупцеві в разі зменшення проектної площі квартири протягом 15 робочих днів, наступних за днем, в який Покупець був письмово повідомлений Продавцем, за адресою, вказаною у Договорі, про відмінність фактичної загальної площі квартири, визначеної Дніпропетровським МБТІ в технічному паспорті будинку, від загальної проектної площі, вказаної в п. 1.1 цього договору, а також зазначаючи у позові про те, що різниця від загальної проектної площі квартири, вказаної в п. 1.1 цього договору, між фактичною загальною площею квартири, визначеної Дніпропетровським МБТІ в технічному паспорті, становить  5,4 м? (115,3 м?  - 109,9 м?), що складає більше ніж 1% фактичної загальної площі квартири, відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок ціни майнових прав на квартиру, зазначену в п. 2.1 цього договору, яка становить 379 913,50 грн. та зменшити її на 17 793,00 грн. (вартість 1 м? складає –3 295 грн. х 5,4 м?), у позові й заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 55 784, 35 грн., з яких 37 991,35 грн. –пеня за порушення  умов договору купівлі-продажу майнових прав №07/060425-01 від 25.04.2006 р., 17 793,00 грн. –сума зменшення ціни майнових прав на квартиру згідно із договором, вирішити питання про розподіл судових витрат тощо.

      У судове засідання сторони не з’явилися,  представник позивача надав   до суду заяву про розгляд справи у його відсутності у зв’язку з відрядженням до іншого міста; просив суд розглянути справу у його відсутності з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог  та задовольнити позов.

       Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

      У судове засідання відповідач, який був повідомлений належним чином про розгляд справи, не з’явився, причини неявки суду не повідомив та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв’язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України  вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

      Суд, врахувавши заяву представника  позивача та дослідивши докази, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені факти.           

      25.04.2006 р. між ОСОБА_1 та ЗАТ БК «Пріоритет»було укладено договір №07/060425-01 про дольову участь у будівництві, за умовами якого  ЗАТ «Пріоритет»взяло на себе зобов’язання здійснити будівництво житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 ввести будинок в експлуатацію та передати ОСОБА_1  його долю у даному житловому комплексі, яка складається з квартири загальною площею 112, 55 м?  (п. 1.1 договору), а ОСОБА_1  взяв на себе зобов’язання сплатити загальну вартість квартири в розмірі 370 852, 25 грн. в строк 48 календарних днів з моменту підписання договору (згідно з додатком №3 до договору). Як було встановлено судом, ОСОБА_1 повністю виконав обумовлені у договорі  зобов’язання, сплативши  обумовлену у договорі суму  на рахунок відповідача, та що підтверджується наявними у матеріалах справах доказами (28 квітня 2006 р. –111 255,68 грн., 20 липня 2006 р. –86 532,19 грн., 86 532,19  грн. –04 жовтня  2006 р. та 07 грудня 2006 р. - 86 532,19  грн. тощо). Разом з тим, як було встановлено судом, 08 листопада 2007 року ОСОБА_1 перерахував на рахунок відповідача 9061,25 грн., адже площа квартири була визначена –115,3 м?, тоді як,  укладаючи договір, сторони за ним погодили площу квартири - 112, 55 м?.  

      Водночас, як було встановлено судом,  укладаючи 25.04.2006 р. договір,  сторони за ним погодили, що термін  закінчення будівництва і здачі будинку в експлуатацію запланований на ІУ квартал 2006 року,  утім, дане зобов’язання з боку відповідача в обумовлені у договорі терміни виконано не було. Як було встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської  ради №4945 від 28.12.2006 р. «Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 «а»»було вирішено затвердити акт державної приймальної комісії від 20.12.2006 р. про прийняття в експлуатацію житлового будинку літ. А-10 загальною площею 14 480,0 кв. м., збудованого ЗАТ Будівельною компанією «Пріоритет»по АДРЕСА_1 та дозволити Управлінню СБУ України в Дніпропетровській  області ввести в експлуатацію житловий будинок літ А-10 загальною площею 14480,0 кв. м., житловою площею 6027,0 кв.м., загальною площею квартири 13250,0 кв.м, ганки літ. а, а?, а?, вхід у підвал літ. а? АДРЕСА_1 А. прийняті за актом державної приймальної комісії, затвердженим цим рішенням, і т.ін.

      Разом з тим, рішенням виконкому Дніпропетровської міської  ради №1480 від 12.06.2008 р. «Про утворення державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 А (Амур-Нижньодніпровський район)»було вирішено, у тому числі, рішення виконавчого комітету міської ради від 28.12.2006 р. №4945 «Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 А»визнати таким, що втратило чинність, у зв’язку з коригуванням проектної документації та конструкцією прийнятого в експлуатацію житлового будинку, та фактично на порушення умова укладеного 25.04.2006 р. та зазначеного вище договору  будинок АДРЕСА_1 було введено в експлуатацію лише 12.02.2009 р. (рішення виконкому Дніпропетровської міської ради №376).           

      Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; згідно зі змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 даного Кодексу підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є  договори та інші право чини.

     Судом за розгляду справи було встановлено, що, укладаючи 25.04.2006 р. договір, сторони за ним погодили настання відповідальності за порушення його умов,  у тому числі, як вбачається з його змісту (п. 4.1 договору), за  умови перевищення планового строку введення будинку в експлуатацію не більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, якщо затримка сталася з вини Продавця за умови повного виконання Покупцем своїх зобов’язань заданим договором, Продавець виплачує Покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення виконання  зобов’язання від суми внесених Покупцем коштів, за кожен день прострочення, починаючи з 31 –го дня прострочення, але не більше 10 (десяти) % від суми внесених Покупцем грошових коштів.  

      За ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.   

      Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги (ст. 527 ЦК); якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 зазначеного вище Кодексу).

      Укладаючи договір, сторони за ним передбачили забезпечення виконання зобов’язання неустойкою (п. 4.1 договору), отже, для суду з урахуванням встановленого факту  виконання з боку позивача зобов’язань за договором №07/060425-01 про дольову участь у будівництві від 25.04.2006 р.  вбачаються правові підстави для ухвалення рішення про присудження до стягнення з відповідача на користь позивача пені за перевищення встановленого терміну введення будинку в експлуатацію у розмірі 10% від сум внесених позивачем грошових коштів в розмірі  37 991,35 грн. (379 913,5 грн.  х  10%).   

       Разом з тим, сторонами за договором  було передбачено вважати загальну площу квартири 115,3 м?  замість 112,55 м?, як це передбачалося у договорі від  25.04.2006 р., через що  до сплаченого вже розміру (370 852,25 грн.) було доплачено 9 061,25 грн., після чого загальна вартість  майнових прав на квартиру  склала 379 913,50 грн.  за  115,3 м?.   

       Утім, після виготовлення КП «ДМБТІ»технічного паспорту на квартиру №57 в житловому будинку АДРЕСА_1 з’ясувалось, що загальна площа квартири складає лише –109,9 м?, а не 115,3 м?, як це зазначалось умовами договору,  що свідчить про зменшення площі квартири на 4,68%.

       Відповідно до п. 2.5.2 договору, згідно зі змістом якого відмінності більш ніж на 1 відсоток фактичної загальної площі, визначеної Дніпропетровським МБТІ в технічному паспорті будинку, від загальної площі, вказаної в п.п. 1.1 цього договору, є підставою  для зміни ціни майнових прав на квартиру. В цьому випадку договірна ціна на квартиру, вказана в п. 1.1 цього договору, підлягає перерахунку на підставі договірної вартості одиниці площі квартири. Отримана в результаті перерахунку  різниця підлягає перерахуванню Покупцем Продавцеві в разі збільшення проектної площі квартири або поверненню Продавцем Покупцеві в разі зменшення проектної площі квартири протягом 15 робочих днів, наступних за днем, в який Покупець був письмово повідомлений Продавцем, за адресою, вказаною у Договорі, про відмінність фактичної загальної площі квартири, визначеної Дніпропетровським МБТІ в технічному паспорті будинку, від загальної проектної площі, вказаної в п. 1.1 цього договору.

       Різниця від загальної проектної площі квартири, вказаної в п. 1.1 цього договору, між фактичною загальною площею квартири, визначеної Дніпропетровським МБТІ в технічному паспорті, становить  5,4 м?  (115,3 м?  - 109,9 м?), що складає більше ніж 1% фактичної загальної площі квартири, тому, на переконання суду, є слушними доводи позивача та суд  погоджується із тим, що відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок ціни майнових прав на квартиру, зазначену в п. 2.1 цього договору, яка становить 379 913,50 грн. та зменшити її на 17 793,00 грн. (вартість 1 м?  складає –3 295 грн. х  5,4 м?).

      З урахуванням вищенаведеного для суду вбачаються підстави для задоволення позову повністю та ухвалення рішення про задоволення позову та стягнення з  Закритого акціонерного товариства Будівельна компанія «Пріоритет»на користь ОСОБА_1  55 784, 35 грн., з яких 37 991,35 грн. –пеня за порушення  умов договору купівлі-продажу майнових прав №07/060425-01 від 25.04.2006 р., 17 793,00 грн. –сума зменшення ціни майнових прав на квартиру згідно із договором від 25.04.2006 р. тощо.

       Вирішуючи в обов’язковому порядку відповідно п. 4 ч. 1  ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому, у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно зі змістом якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на користь позивача підлягають стягненню з відповідачів судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 557,85 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі  120  грн.      

        Керуючись  ст. 11, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 224  та ст. 226  ЦПК України,  суд                                      

ВИРІШИВ:

        Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Будівельна компанія «Пріоритет»про стягнення суми  задовольнити  повністю.    

        Стягнути з Закритого акціонерного товариства Будівельна компанія «Пріоритет»на користь ОСОБА_1 пеню за порушення умов договору купівлі-продажу майнових прав №07/060425-01 від 25.04.2006 р. у розмірі 37 991, 35 грн.      

        Стягнути з Закритого акціонерного товариства Будівельна компанія «Пріоритет»на користь ОСОБА_1 грошову суму  за зменшення договірної ціни майнових прав на квартиру в розмірі  17 793,00 грн.        

        Стягнути з Закритого акціонерного товариства Будівельна компанія «Пріоритет»на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 557,85 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі  120 грн.

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

       Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

       Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя