Справа № 2-а-2240/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2009 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Сітайло Л.Г.
при секретарі - Кравчук О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов’язання виплачувати пенсію в повному обсязі, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дій щодо виплати нарахованої йому пенсії з обмеженням та зобов’язання виплачувати пенсію в повному розмірі.
Обгрунтовуючи вимоги зазначив, що наказом № 1172 від 24.12.2004 року Міністра оборони України його звільнено з військової служби у відставку за станом здоров’я, а Наказом начальника Національної академії оборони України від 27.12.2004 року № 273 з 29.12.2004 року - виключено зі списків особового складу.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» йому призначено пенсію за вислугу років в розмірі 95 % грошового забезпечення, а в подальшому - в розмірі 100 %.
При зверненні до відповідача щодо отримання призначеної пенсії, останній здійснив розрахунок з урахуванням п. 29 р. II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року № 530, відповідно до яких розмір пенсії до виплати становить 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абз.1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", що станом на 01.01.2009 року складає 5976, 00 грн. Беручи до уваги, що рішенням Конституційного Суду України /справа щодо предмета та змісту закону «Про Державний бюджет України»/ щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 10-рп/2007 від 22.05.2008 року, визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) норми вказаних вище положень Закону, просить задовольнити позов.
Позивач в судове засідання не з’явився та надав до суду заяву розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся судом належним чином.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши письмові докази, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивача наказом Міністра оборони України № 1172 від 24.12.2004 року звільнено з військової служби у відставку за станом здоров’я з посади першого заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України на посаду першого заступника начальника Національної Академії оборони України з правом одержування колишнього посадового окладу за новим місцем служби.
Наказом Міністра оборони України від 04.03.2008 року № 165 збережено право позивача на обчислення пенсії з посадового окладу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України.
Наказом начальника Національної академії оборони України від 27.12.2004 року № 273 з 29.12.2004 року позивача виключено зі списків особового складу.
Постановою KM України від 29.12.06 року № 1851 "Про грошове забезпечення деяких категорій військовослужбовців Збройних сил України" п.1 встановлено, що посадовий оклад першого заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України дорівнює 70 % посадового окладу Прем’єр-міністра України. Пунктом 2 встановлено, що інші виплати першому заступнику начальника Генерального штабу Збройних сил України здійснюються у розмірах та порядку, передбачених для заступника Міністра оборони.
Згідно з довідкою фінансового управління Генерального штабу ЗС України посадовий оклад заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України становить 4648 грн., а грошове забезпечення складає 14608, 58 грн. Основний розмір пенсії 100 % грошового забезпечення, тобто пенсія повинна бути в розмірі 14608, 58 грн., а з доплатами як інваліду війни 3 групи при виконанні службових обов’язків, інваліду ЧАЄС 1 категорії 3 групи при виконанні в/с та за нагороди -14971, 23 гривень.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу призначено пенсію за вислугу років в розмірі 95 % грошового забезпечення в розмірі 6 528, 61 грн., з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій.
Згідно зі статтею 43 вищевказаного Закону пенсії особам офіцерського складу, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з грошового забезпечення. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Статтею 1.2. Інструкції „Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 р. за № 638/15329 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 /справа щодо предмета та змісту закону «Про Державний бюджет України»/ визнано такими, що не відповідають Конституції України /є неконституційними/, окремі положення статті 65 розділу І, пунктів 51, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо обмеження розміру пенсій до виплати в розмірі 12 мінімальних розмірів пенсії за віком.
Також рішенням визначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення та є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005 року № 8-рп/2005/справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання/зміст прав і свобод людини-це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Суд вважає, що реалізація особою права, що пов’язано з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, не може бути підставою для звуження прав позивача.
Так, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає до уваги аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті /вчинені/ вони: на підставі, у межах повноважень та способу, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення /вчинення дії/; безсторонньо/неупереджено/; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом.
Відповідно до частин ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Рішеннями Конституційного Суду України від 22.08.2005 року та 11.10.2005 року, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати ОСОБА_1 з 01.01.2007 року пенсію в повному обсязі, виходячи з рівня грошового забезпечення, яке встановлено для посади першого заступника Генерального штабу Збройних Сил України без будь-яких обмежень.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.