Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" грудня 2007 р. Справа №37/87-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Токара М.В., судді Івакіної В.О., судді Сіверіна В.І.
при секретарі Кононенко О.М.
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_1-приватний підприємець, ОСОБА_2(довіреність у справі)
відповідача -Лисенко А.О. -генеральний директор, Черномаз М.В. (довіреності у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. № 3988Х/1-11 на рішення господарського суду Харківської області від 10.10.06 р. по справі №37/87-06
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків
до Комунального підприємства “Харківський Палац Спорту”, м. Харків
про стягнення 199397,73грн.
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2006 р. по справі №37/87-06 (суддя Доленчук Д.О.) позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення 149397,73 грн. матеріальної шкоди спричиненої пожежею з вини відповідача та 50000грн. моральної шкоди, в зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог та відсутністю підстав для їх задоволення.
Позивач із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Відповідач у запереченні на апеляційну скаргу зазначає, що оскаржуване позивачем рішення господарського суду Харківської області є законним та обґрунтованим в зв'язку з чим відповідач просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Позивач звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про призначення та проведення по справі судової пожежно-технічної експертизи та запропонував питання, які на його думку слід поставити на розгляд експертизи.
Ухвалою від 05.02.07 Харківського апеляційного господарського суду вказане клопотання позивача задоволено, призначено по справі судову пожежно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса; експертів було попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України; провадження у справі зупинено до закінчення експертизи та отримання висновку. Також вказаною ухвалою оплату за проведення експертизи покладено на позивача.
Матеріали справи, відповідно до даної ухвали, було направлено до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса.
Листом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса №1801/1802 від 03.05.07 матеріали справи повернуті до Харківського апеляційного господарського суду у зв'язку з неоплатою позивачем рахунку №7413 від 23.03.07 на оплату послуг з проведення експертизи.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 р. по справі №37/87-06 провадження у справі було повторно зупинено та призначена судова пожежно-технічна експертиза, у зв'язку з чим матеріали справи направлено до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса.
25 жовтня 2007 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду матеріали справи повернулись разом з Висновком судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи за №6826/7003 від 05.10.2007 р.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2007р. провадження у справі поновлено та розгляд справи призначено на 20 листопада 2007р на 10год.
Справа слухалась на умовах оголошення в судовому засіданні перерви з 20 листопада 2007 р. до 27 листопада 2007 р. до 16 год. 30 хв., та з 27 листопада 2007р. до 4 грудня 2007 р. до 17 години.
Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу позивача, перевірила матеріали справи, заслухала присутніх у судовому засіданні представників сторін і встановила наступне.
Відповідач, Комунальне підприємство “Харківський Палац Спорту”, звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про залучення для подальшого розгляду справи в якості третьої особи Харківської міської ради, як представника територіальної громади міста Харкова, власника майна КП “Харківський Палац Спорту”.
Колегія суддів розглянула заявлене клопотання і дійшла висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не доведено, яке відношення до даної справи має Харківська міська рада та яким чином можуть бути порушені її інтереси при розгляді справи, а крім того, відповідач не зазначив у клопотанні на чиїй стороні він просить залучити в якості третьої особи Харківську міську раду.
Позивач, приватний підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду, спричинену пожежею з вини адміністрації “Харківського Палацу Спорут”, як такої, що не виконала свої договірні зобов'язання, в сумі 149397,73 коп., а також про стягнення 50000 грн. моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним у відповідача, згідно з договором оренди № 241 від 31.10.2001 р., орендувалось нежитлове приміщення площею 366,0 м2 для продажу меблів.
6 листопада 2003 р. у зв'язку з технічними та технологічними недоопрацюваннями в обладнанні приміщення та ремонтом покрівлі і водозливів сталася пожежа, в результаті якої були знищені меблі позивача, чим йому була завдана матеріальна шкода в розмірі 149397,73 грн., спричинена недотриманням адміністрацією відповідача договірних зобов'язань.
Також позивач зазначає, що після пожежі, якою було знищено його меблі, у позивача різко погіршився стан здоров'я, він практично не може займатись підприємницькою діяльністю та залишився без засобів існування, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача також 50000 грн. моральної шкоди.
В обґрунтування правових підстав позовних вимог позивач посилається на статті 55, 128, 224, 225 Господарського кодексу України та статті 202, 203, 610, 611, 614, 780 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 жовтня 2001 р. між Державним комунальним підприємством “Харківський Палац Спорту” та приватним підприємцемОСОБА_1було укладено договір № 241 оренди нежитлового приміщення (будівлі), згідно з яким приватному підприємцюОСОБА_1було передане в оренду нежитлове приміщення площею 366,0 м2, розташоване за адресою:АДРЕСА_1
Як зазначено в п. 8.1 договору оренди приміщення № 241 від 31.10.2001 р., договір діє з 31.10.2001 р. до 31.10.2002 р.
Згідно з п. 8.8 договору № 241 від 31.10.2001 р. дія договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до п. 8.7 договору оренди приміщення № 241 від 31.10.2001 р. договір вважається продовженим на той самий термін тільки за умови письмового погодження цього питання Управлінням комунального майна та приватизації.
Таким чином, сторонами у договорі № 241 оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 31 жовтня 2001 р. на підставі волевиявлення встановлений спеціальний порядок продовження дії договору оренди після закінчення терміну його дії, що не суперечить ч. 2 ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, в якій зазначено, що за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.
Листом № 15887 від 11.12.2002 р. (т. 1, а.с. 85) Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради надало згоду на продовження строку дії договору оренди № 241 від 31.10.2001 р. до 31.10.2003 р.
Докази на підтвердження наявності згоди Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради на продовження строку дії договору оренди № 241 від 31.10.2001 р. після 31.10.2003 р. позивачем не надано, більш того, в матеріалах справи знаходиться лист приватного підприємця ОСОБА_1(т. 1, а.с. 86) від 29.10.2003 р., адресований начальнику Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради В.М. Солошкіну, в якому приватний підприємець ОСОБА_1просить розірвати договір оренди № 241 від 31.10.2001р.
Тобто приватний підприємець ОСОБА_1повідомив про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди № 241 від 31.10.2001 р. після 01.11.2003 р., тобто на новий строк, у зв'язку з чим у відповідності до п. 8.7 договору були відсутні підстави видавати письмове погодження на продовження дії договору № 241 від 31.10.2001 р. на новий строк, а наявність такого погодження є обов'язковою умовою для продовження дії договору № 241 від 31.10.2001 р. на новий строк.
Той факт, що приватний підприємець ОСОБА_1також вважав, що дія договору оренди № 241 від 31.10.2001 р. припинилась 31.10.2003р. підтверджується і його листом директору Харківського палацу Спорту (т. 1, а.с. 93), в якому він просив надати приміщення під склад для тимчасового зберігання меблів.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що посилання позивача на наявність між ним та відповідачем договірних відносин по договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №241 від 31.10.2001р. не підтверджується матеріалами справи та наданими доказами, а тому посилання позивача в обгрунтування позовних вимог на статті 224, 225 Господарського кодексу України та статті 202, 203, 610, 611, 614, 780 Цивільного кодексу України не приймаються до уваги.
Щодо загальних положень про відшкодування майнової шкоди, то відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином, шкода відшкодовується за наявності вини заподіювача шкоди, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність вини відповідача.
Як вбачається з висновку про причини пожежі (т. 2, а.с. 130-132), пожежа сталася внаслідок теплових проявлень електроструму, які контактують з пальним матеріалом вище допустимої температури.
В постанові № 18/1 про відмову у порушенні карної справи від 4 березня 2005 р. (т. 2, а.с. 156-157) “причина пожежі -порушення правил технічної експлуатації електромереж та електроустановок”.
Як зазначено у висновку судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи № 6826/7003 від 5 жовтня 2007 р., стан приміщення меблевого салону не відповідав вимогам пожежної безпеки, а також у приміщенні не дотримувались вимоги “Правил устройства електроустановок”, а відповідно до п.4.9 договору № 241 оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 31.10.2001 р. орендар повинен “суворо дотримуватись правил протипожежної безпеки, норм природоохоронного законодавства України, а також вимог санітарних служб. Забезпечити пожежну безпеку орендованого нежитлового приміщення (будівлі). Відповідальність за невиконання норм і правил покладається на орендаря”.
Не зважаючи на те, що позивач знаходився в орендованому приміщенні після закінчення строку дії договору оренди № 241 від 31.10.2001 р., але оскільки він не звільнив орендоване приміщення та не передав його відповідачу в установленому порядку, то відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки орендованого нежитлового приміщення (будівлі), як і дотримання інших норм та правил, покладається на позивача.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 149397,73 грн. матеріальної шкоди, спричиненої пожежею з вини адміністрації “Харківського Палацу Спорту”, як такої, що не виконала свої договірні зобов'язання та про стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 грн. не підлягають задоволенню як у зв'язку з відсутністю між сторонами договірних зобов'язань на час виникнення пожежі, так і у зв'язку з відсутністю вини відповідача у завданні шкоди.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2006 р. по справі № 37/87-06 прийняте у відповідності до чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги позивача витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги та витрати за проведення експертизи відносяться за рахунок позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 22, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Клопотання відповідача про залучення в якості третьої особи на стороні відповідача Харківської міської ради залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2006р. по справі №37/87-06 залишити без змін.
Головуючий суддя (підпис) Токар М.В.
суддя (підпис) Івакіна В.О.
суддя (підпис) Сіверін В.І.