2-66/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08 лютого 2011 року.     Володимир-Волинський міський суд Волинської області                                    в складі:

          головуючого –судді Сарапіна Г.С.

          при секретарі Процюк Н.Р.

за участю позивачки ОСОБА_1,

відповідачів: ОСОБА_2 і державного виконавця ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі судових засідань міського суду                         в м. Володимирі-Волинському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і державного виконавця відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів –ОСОБА_4, про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису та арешту майна,

в с т а н о в и в:

          ОСОБА_1 звенулася в суд з позовом до ОСОБА_2 і державного виконавця відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів –ОСОБА_4, про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису та арешту майна,  покликаючись                       у позовній заяві на те, що 21 квітня 2010 року Рожищенським районним судом Волинської області був виданий виконавчий лист за № 2-36 про стягнення з її чоловіка –відповідача ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,  додаткових витрат на утримання дитини та витрат на правову допомогу –в сумі                        12701 грн.19 коп., на виконання якого державним виконавцем ВДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління ОСОБА_3 11 листопада 2010 року складено акт опису та арешту майна відповідача ОСОБА_2 В цей акт включено належну їй м'яку частину меблів імпортного виробництва, світло-коричневого кольору, що була придбана нею задовго до укладення в травні 2009 року шлюбу з ОСОБА_2, а саме                           11 грудня 2007 року, що підтверджується замовленням-угодою від 11.12.2007р. та товарним чеком від 11.12.2007р.

          Про цей факт її чоловік ОСОБА_2 повідомив державного виконавця                        ОСОБА_3, однак його зауваження не було взято до уваги.

          Про обставини набуття нею описаного майна –м’якої частини меблів можуть підтвердити свідки: ОСОБА_5 і ОСОБА_6.

          З цих підстав позивачка просить визнати за нею право приватної власності на м'яку частину меблів імпортного виробництва, світло-коричневого кольору, що знаходиться за місцем її проживання по АДРЕСА_1, та виключити зазначене майно з акту опису та арешту майна від 11 листопада 2010 року, складеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3,                          і звільнити це майно з-під арешту.              

          У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та просить його задовольнити, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та докази.

          Відповідач ОСОБА_2 позов визнав повністю та пояснив, що дійсно описане державним виконавцем майно –м'яка частина меблів було придбано його дружиною                  ОСОБА_1 ще до їх одруження в травні 2009 року і дійсно належить лише їй.

          Відповідач –державний виконавець ОСОБА_3 позов визнала частково та пояснила, що при примусовому виконанні рішення Рожищенського районного суду від 21.04.2010р. за виданим цим судом виконавчим листом про стягнення з відповідача                 ОСОБА_2 у користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини                             і додаткових витрат на утримання дитини та витрат на правову допомогу в сумі                          12701 грн.19 коп. було відкрито виконавче провадження та запропоновано боржнику добровільно сплатити борг у визначений строк, після закінчення якого було описано майно, що було виявлено в будинку за місцем проживання боржника ОСОБА_2                               по АДРЕСА_1, тобто м'яку частину меблів, оскільки інше майно неможливо було б реалізувати через його малоцінність. Боржник повідомляв про належність описаного майна його дружині та про наявність у неї відповідних документів на це майно, однак на той час такі документи їй не були надані, а тому спірне майно було нею описане і на нього накладено арешт.

          Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4                        у судове засідання не з'явилася, але подала до суду заяву, в якій зазначає, що позов                       не визнає, оскільки описане майно –спірна м'яка частина меблів була придбана відповідачем ОСОБА_2 за його особисті кошти і належить йому, та просить розглядати справу за її відсутності.

Заслухавши  пояснення  сторін  та  показання свідків,  перевіривши  та  дослідивши

матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Судом встановлено, що на виконання рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 21.04.2010р. та  рішення апеляційного суду Волинської області від 08.07.2010р. про стягнення з відповідача ОСОБА_2 як боржника в користь ОСОБА_4 12701, 19 грн. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 на підставі виконавчого листа від 21.04.2010р. № 2-36, виданого Рожищенським районним судом, було описано                та накладено арешт на майно –м'яку частину меблів імпортного виробництва, світло-коричневого кольору, що знаходиться по АДРЕСА_1, про що державним виконавцем 11.11.2010р. було складено відповідний акт опису й арешту майна, копія якого є наявною в справі.

З пояснень позивачки ОСОБА_1 вбачається, що описане спірне майно –м'яка частина меблів належить не відповідачу ОСОБА_2 як боржнику за виконавчим листом                    2-36 від 21.04.2010р., а саме їй, оскільки було придбано особисто нею за власні кошти та за частину грошей батька –ОСОБА_5 11 грудня 2007 року, тобто ще до укладення в травні 2009 року шлюбу з відповідачем ОСОБА_2

Зазначені пояснення ОСОБА_1, на думку суду, заслуговують на увагу, оскільки вони підтверджується такими доказами: показаннями свідків:  ОСОБА_5, ОСОБА_6, замовленням-угодою про придбання позивачкою ОСОБА_1. спірного майна від 11.12.2007р. та товарним чеком про оплату спірного майна від 11.12.2007р., а також свідоцтвом, серії НОМЕР_1 про шлюб, укладеним між ОСОБА_2 і ОСОБА_1., яким підтверджено факт реєстрації шлюбу зазначених осіб 14 травня 2009 року.

При цьому, суд бере до уваги, що відповідач ОСОБА_2, який є зацікавлений                у сплаті боргу за виконавчим листом від 21.04.2010р. № 2-36, позов визнав повністю і при опису спірного майна повідомив державного виконавця ОСОБА_3 про те, що це майно –м'яка частина меблів належить його дружині ОСОБА_1, про що є запис в акті опису й арешту майна від 11.11.2010р.

          Відповідно до  ч.1 ст. 328 ЦК України  право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів, а відповідно до ч.1 ст. 334 цього Кодексу  право власності в набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 57 Сімейного кодексу України майно набуте одним із подружжя до шлюбу, є його особистою приватною власністю.

Враховуючи, що позивачкою ОСОБА_1 належну їй м'яку частину меблів було придбано 11.12.2007р., а шлюб з відповідачем ОСОБА_2 було укладено 14.05.2009р., тому спірну м'яку частину меблів, що включена державним виконавцем ОСОБА_3                в акт опису й арешту майна від 11.11.2010р., слід визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1

          За таких обставин спірне майно підлягає виключенню з акта опису й арешту майна від 11.12.2010р., складеного державним виконавцем ОСОБА_3, та звільненню         з-під арешту.

          Суд бере до уваги, що позивачка судові витрати в справі бере на свій рахунок.

          На підставі ст.ст. 328, 334  ЦК України,  п.1 ч.1 ст. 57  СК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»,  керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 223 ЦПК України,   суд

в и р і ш и в:

          Позов задовольнити повністю.

          Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на м'яку частину меблів імпортного виробництва, світло-коричневого кольору, що знаходиться за місцем її проживання по АДРЕСА_1, та виключити зазначене майно з акту опису та арешту майна від 11 листопада 2010 року, складеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3, і звільнити це майно з-під арешту.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а в разі подання  апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: