Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа  № 2-а-520/11

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 лютого  2011 року                                                                                               м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області  Куцин В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження  справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління пенсійного   фонду України в Миргородському районі про визнання дій протиправними, зобов’язання  здійснити нарахування та виплату  недоплаченої пенсії     

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. ЇЇ інвалідність встановлена з 11.06.1997 року, пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.  В зв’язку з цим  вона отримувала пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 08.11.2001року до 17.11.2005року  та з 01.01.2006 року до по час звернення до суду. Розмір якої складає: листопад, грудень 2001 року - 108,60 грн. - основна та 9,05 грн. - додаткова; січень 2002 року - серпень 2004 року, основна - 119,46 грн., додаткова - 9,96 грн.; вересень 2004 року - листопад 2005 року основна - 133,80 грн., додаткова - 9,96 грн.; січень 2006 року –грудень 2007 року 370,00 грн. основна 9,96 грн. - додаткова; січень-травень 2008 року основна - 517,00 грн., додаткова 70 грн.50 коп.; червень 2008 року -  грудень 2010 року 600 гривень - основна, червень - вересень  2008 року додаткова - 72.30 грн., жовтень 2008 року - жовтень 2009 року додаткова - 74грн.70 коп.,  грудень -, листопад 2009 року додаткова –85 грн.95коп., січень - березень 2010 року додаткова 104,25 грн., березень-червень 2010 року додаткова - 105,90грн., липень - вересень 2010 року - додаткова 106,35 грн, жовтень - листопад 2010 року - додаткова 108,45 грн., грудень 2010 року додаткова - 110,10 грн.

Вважаючи, що їй невірно нараховувалася та виплачувалась пенсія з 08.11.2001року до 17.11.2005 року  та з 01.01.2006 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по час звернення до суду    вона  звернулася з відповідною заявою про перерахунок пенсії до Управління пенсійного фонду України в  Миргородському районі Полтавської області, але управлінням їй було відмовлено. При нарахуванні  пенсії Управлінням пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області порушуються вимоги Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки пенсія повинна нараховуватися в залежності від мінімальної пенсії за віком, яка існує в державі, встановленої їй групи інвалідності та прожиткового мінімуму встановленого в державі. Посилання Управління пенсійного фонду України в  Миргородському районі Полтавської області на ту обставину, що пенсія   нараховується у відповідності до Постанов Кабінету Міністрів України, які регулюють спірні правовідносини є безпідставними, оскільки вони суперечать Законам та Конституції України. Тому просила суд визнати відмову Управління пенсійного фонду України в Миргородському  районів здійсненні перерахунку та виплаті   пенсії в розмірах, передбачених ст.50, ч.4 ст.54, ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протиправною та зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Миргородському районі провести   перерахунок основної та додаткової пенсії з 08.11.2001 року до 17.11.2005 року та з 01.01.2006 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року з урахуванням проведених виплат. Просила справу розглянути за її відсутності в скороченому провадженні.     

В направлених на адресу суду запереченнях відповідач просив відмовити в задоволенні позову, оскільки відповідач  при призначенні та виплаті пенсії діяв в межах своєї компетенції, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року, якою  встановлено  розмір доплати  для осіб постраждалих від наслідків ЧАЕС розмір додаткової пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України №530  від 28.05.2008 року. Крім того просив застосувати строки позовної давності  визначені  ст.ст.99,100 КАС України з урахуванням часу звернення позивача до суду. Та вважав безпідставним застосування положень ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування»при  визначенні розміру пенсії ,яка підлягає виплаті  позивачці згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими: по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам 3 групи –50% мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р №10-рп/2008 визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Наслідком прийняття Конституційним Судом України такого рішення є втрата чинності окремих положень цього Закону. Отже, Управління пенсійного фонду України у  Миргородському районі повинне виплачувати позивачу пенсію в розмірі, передбаченому ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-IV - відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується  для  встановлення розмірів  мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.

Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначених в статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати пенсій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Оскільки відповідач  відмовив позивачу у здійсненні перерахунку  та виплаті пенсії  в розмірах, передбачених ст.50, ч.4 ст.54,67 Закону України тому  вказані дії   управління  є протиправними.

Таким чином виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що необхідно визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області по відмові позивачу в перерахунку пенсії виходячи із діючих розмірів мінімальної пенсії за віком, що встановлюється законодавством України, та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Миргородському районі  Полтавської області провести перерахунок призначеної основної та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції від 22 травня 2008 року виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та виплатити різницю між раніше виплаченою та перерахованою пенсією згідно заявлених позовних вимог  з 08.11.2001 року до 17.11.2005 року та з 01.01.2006 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по час звернення до суду   неправомірними  щодо основної  та   додаткової пенсії.

Не зазначення в позовних вимогах кінцевого терміну здійснення перерахунку є фактично вимогами  про зобов’язання відповідача в подальшому проводити перерахунок розміру пенсій в зв’язку зі змінами мінімальної пенсії за віком, які не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства воно не може регулювати суспільні відносини в майбутньому.

На думку суду не заслуговують на увагу заперечення відповідача, щодо законності виплати пенсії позивачу на підставі підзаконних актів постанов Кабінету Міністрів України, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами виходячи з положень ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України яким  встановлено,що в разі невідповідності нормативно –правового акту Конституції України, Закону України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи, визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує верховенство права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В пункті 34 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України»зазначено, що поняття «майно»у першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві. Питання, яке має бути розглянуто, стосується того, наскільки обставини справи, що розглядається в цілому, давали заявникові право на майновий інтерес, захищений статтею 1 Першого протоколу.

Тобто, майно у визначенні Першого протоколу до Конвенції охоплює як власне майно, так і майнові права –належні до виплати кошти, відповідно до національного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що позивач не повинен перевіряти правомірність дій суб’єкта владних повноважень при виконанні ним своїх обов’язків, покладених державою.

За таких обставин є безпідставними посилання відповідача на те, що позивач несвоєчасно звернувся до суду з адміністративним позовом, тому суд не вбачає підстав для застосування ст.100 КАС України.

Згідно ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов’язок відповідача виконати постанову негайно.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 70, 71, 158, 159, 160, 161, 162, 163,183-2  Кодексу адміністративного судочинства України; Конституцією України;ст. ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги  ОСОБА_1    задовольнити частково.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в  Миргородському районі Полтавської області  по не проведенню  перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в  Миргородському районі Полтавської області провести перерахунок призначеної  ОСОБА_1 пенсії з 08 листопада 2001 року до 17 листопада 2005 року, з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по день прийняття цієї постанови, виходячи із 6 мінімальних розмірів пенсій за віком відповідно до ст. ст.54,67  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», як інваліду 3-ої групи та виплатити їй нараховану суму коштів з урахуванням проведених виплат.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в  Миргородському  районі  Полтавської області  провести перерахунок призначеної додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.50,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком з 08 листопада 2001 року до 17 листопада 2005 року, з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по день прийняття цієї постанови , та виплатити їй нараховану суму коштів, з урахуванням проведених виплат.

Копію постанови направити сторонам відповідно до ч.7 ст.183-2 КАС України.

Обов’язком відповідача є виконання постанови негайно.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний  суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії ,з одночасним направленням копії скарги до апеляційної інстанції.   

Суддя           В. М. Куцин