СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
06 грудня 2007 року |
Справа № 2-27/7662-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 27.10.06;
відповідача: Левінцової Оксани Вагінаківни, довіреність № 37/07-14 від 13.03.07;
розглянувши апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 07 серпня 2007 року у справі №2-27/7662-2007
за позовом СПД ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в місті Керч Автономної Республіки Крим (шосе Героїв Сталінграду, 60/1, Керч, 98312)
про стягнення матеріальної та моральної шкоди у розмірі 2771,58 грн.
ВСТАНОВИВ:
СПД ОСОБА_1звернулася до господарського суду АР Крим з позовом до Управління ПФУ в місті Керч, у якому просила стягнути згідно розрахунку позовних вимог матеріальну шкоду у розмірі 2771,58 грн. з яких матеріальна шкода 279,58 грн. (160,80 грн. + 110,78 грн. + 8,00 грн.) і моральну шкоду у розмірі 2500 грн. (а.с. 2-3, 9).
Слід зазначити, що у розрахунку позивачки допущена арифметична помилка, яка полягає у тому, що складання вищевказаних сум позовних вимог 160,80 грн. + 110,78 грн. + 8,00 грн. дорівнює 2779,58 грн., а не 2771,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в наслідок необхідності захисту своїх прав і інтересів в судових засіданнях в іншій адміністративній справі №2-19/14962 -2006А, яка розглядалася господарським судом АР Крим та Севастопольським апеляційним господарським судом, вона понесла матеріальні втрати: 271,58 грн. у зв'язку з проїздом на судові засіданні в суди першої і апеляційної інстанцій та 8 грн. витрати за направлення рекомендованої кореспонденції та що зверненням до суду із позовом про стягнення 251,52 грн., Управління ПФУ в місті Керч своїми діями спричинило їй моральні страждання та нанесло шкоду її діловій репутації.
Позивачка клопотанням від 03 липня 2007 року збільшила суму позову на величину вартості проїзду до господарського суду АР Крим на суму 88,00 грн., а заявою від 01 серпня 2007 року просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 455,88 грн. і моральну шкоду у розмірі 2500,00 грн. (а.с. 2-3, 28, 56-57, 58).
Отже, позовні вимоги складаються з матеріальної шкоди у сумах 160,00 грн. + 88,00 грн. +88,00 грн. 110,78 грн. + 8,00 грн. = 455,58 грн. та моральної шкоди у сумі 2500,00 грн. Загальна сума складає 2955,58 грн.
Управління ПФУ в місті Керч позовні вимоги не визнавало і у відзиві на позов вказувало, що його дії були правомірними, так як ґрунтувалися на нормах чинного законодавства України. Вважає, що провадження у справі необхідно припинити у зв'язку з тим, що відносини між ним і позивачкою є публічно -правовими, так як відповідач в особі держави є носієм владних повноважень, і повинен розглядатися за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Господарського процесуального кодексу України. Крім того, чинним законодавством України не передбачено відшкодування органами ПФУ моральної шкоди. Спеціального закону, що передбачає відшкодування органами ПФУ моральної шкоди також не має (а.с. 25-27, 35-37).
Рішенням господарського суду АР Крим від 07 серпня 2007 року у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 61-63).
В апеляційній скарзі СПД ОСОБА_1просить рішення суду скасувати, як прийняте в порушення норм матеріального права.
Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги, з мотивів, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, вважає рішення суду законним та правомірним.
Судова колегія, відповідно до вимог статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Управління ПФУ в м. Керч 30 червня 2006 року звернулося до суду з адміністративним позовом до СПД ОСОБА_1про стягнення недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 251,52 грн.
Постановою господарського суду АР Крим від 14 грудня 2006 року у справі №2-19/14962 -2006А позов задоволено, з СПД ОСОБА_1стягнуто 251,52 грн. недоїмки.
За результатами розгляду апеляційної скарги СПД ОСОБА_1постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 березня 2007 року постановлено нове рішення, яким Управлінню ПФУ в м. Керч у позові було відмовлено, у зв'язку з чим позивачка звернулася 25 травня 2007 року до суду з позовом про стягнення матеріальної і моральної шкоди. (а.с. 5-7).
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, яка завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, яка завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Позивачка посилається на той факт, що у зв'язку з необхідністю захисту свого порушеного права, вона понесла витрати, пов'язані з прийняттям участі в судових засіданнях у вигляді оплати за проїзд в м. Сімферополь і м. Севастополь і направленням листів у справі рекомендованою кореспонденцією, що становить 455,58 грн.
Справа №2-19/14962-2006А про стягнення недоїмки 251,52 грн. була розглянута за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з проїздом сторін до іншого населеного пункту та їхніх представників, а також наймом житла, несуть сторони.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що відшкодування вказаних витрат в сумі 455,58 грн. (160,80 грн. + 88,00 грн. + 88,00 грн. + 110,78 грн. + 8,00 грн.) позивачці необхідно було заявити у рамках справи №2-19/14962 -2006А відповідно до її розрахунку, так як ці судові витрати пов'язані саме з цією справою (а.с. 58).
Як пояснив у засіданні судовій колегії представник позивачки: у суді першої інстанції і у судовому засіданні апеляційного суду питання про стягнення понесених матеріальних витрат не ставилось
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України - моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.
Як свідчать матеріали справи, позивачкою на підтвердження моральної шкоди до суду першої інстанції були надані медичні довідки про стан здоров'я за період з 03 липня 2006 року по 10 липня 2006 року, тоді як провадження у справі №2-19/14962 -2006А було розпочате лише 04 вересня 2006 року (а.с.29-31, 46).
Процесуальні документи у справі за №2-19/14962-2006А свідчать про те, що особисто ОСОБА_1в судових засіданнях участі не приймала, її інтереси представляв представник.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 березня 2007 року дії Управління ПФУ в м. Керч не визнані неправомірними, а у позові було відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю позову.
Позивачка не обґрунтувала і не довела: чим, власне, звернення УПФУ до суду з позовом, підірвало ділову репутацію позивачки ті принесло їй моральні страждання.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає , що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень.
Позивачка не довела суду наявність причинно - наслідкового зв'язку між діями Управління ПФУ в м. Керч і моральною шкодою.
Згідно пункту 3 статті 6 Закону України "Про судоустрій України" від 07 лютого 2002 року за №3018, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Тому, сам факт звернення УПФУ м. Керчі до суду з позовом про стягнення з СПД ОСОБА_1 251,52 грн., не являється підставою для стягнення моральної та матеріальної шкоди.
З урахуванням викладеного, рішення господарського суду АР Крим прийняте без порушення норм матеріального та процесуального права, тому, підстав для його скасування не має.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2007 року у справі №2-27/7662-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя підпис
Судді підпис
підпис