Справа № 2-145/11

                                                         Р І Ш Е Н Н Я

                                                        іменем України

                   01 лютого 2011 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого –судді Чернюк В.Д.,

                                            при секретарі Рубан Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики ,-                                                                                                                                                                                  

                                     в с т а н о в и в :

В грудні 2010 року позивачка звернулася в суд з цим позовом до відповідача Дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1(надалі Миргородський КХП № 1), посилаючись на порушення своїх прав.

Ухвалою попереднього судового засідання від 17 січня 2011 року до участі в справі залучено ОСОБА_4 зі зміною його процесуального статусу із третьої особи на відповідача / а.с. 20 /.

Під час розгляду цієї справи по суті представник позивачки ОСОБА_5, який діяв на підставі відповідної довіреності / а.с. 6 /, заявлений позов його довірительниці підтримав, просив задовольнити його та стягнути з відповідачів суму позики з урахуванням індексу інфляції, а також понесені по справі судові витрати. При цьому представник пояснив, що в квітні 2010 року шляхом укладення письмового договору позивачка ОСОБА_1 позичила 220000 гривень відповідачу ОСОБА_4, який видав їй відповідну розписку та обіцяв оприбуткувати ці кошти по касі підприємства. У обумовлений договором строк грошові кошти позивачці не повернуто.

 Представник відповідача від Миргородського КХП № 1 та  відповідач ОСОБА_4, будучи зареєстрованим за адресою, зазначеною в позовній заяві, та повідомленими про день, час, місце розгляду справи в порядку, визначеному ч. 5 ст. 74 ЦПК України, в судове засідання не з’явилися, заперечень та доказів щодо заявленого позову не подали, про причини своєї неявки в супереч вимогам ст. 77 ЦПК України не повідомили, що фактично вказує на визнання цього позову / а.с. 24, 25, 26 /.

Протокольною ухвалою суду відповідно до положень ст. ст. 77, 225 ч. 1 ЦПК України  ухвалено справу розглянути у відсутність відповідачів в порядку її заочного вирішення, проти чого представник позивачки не заперечував.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши письмові докази по справі, надані ним на засадах змагальності і диспозитивності, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового  задоволення зі слідуючих обгрунтувань.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України  за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні                      (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики ) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як вбачається з копії договору позики грошових коштів від 29 квітня 2010 року, оригінал якого оглянуто судом під час попереднього судового розгляду справи, позивачка передала відповідачу ОСОБА_4, який на даний час очолює відповідача Миргородський КХП № 1 / а.с. 17 /,  в позику 220000 гривень, які підлягали поверненню до 08 травня 2010 року/ а.с. 7 /.

На підтвердження одержання вказаної грошової суми саме відповідач ОСОБА_4 видав позивачці відповідну письмову розписку, оригінал якої оглянуто судом під час попереднього судового розгляду справи / а.с. 8 /.

В ході розгляду справи стороною відповідачів, в супереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України та у строки, імперативно встановлені частиною 2 ст. 27 ЦПК України, суду не надано доказів, які спростовують заявлені позовні вимоги, чи підтверджують факт оприбуткування позичених ОСОБА_4 грошей через касу відповідача Миргородського КХП № 1 згідно до правил бухгалтерського обліку та чинного законодавства України, зважаючи на статус відповідача, як державного підприємства.

При викладених обставинах, виходячи з положень ст. 1049 ЦК України,  саме відповідач ОСОБА_4, як позичальник і належний відповідач, має повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що була передана йому позивачем та використана ним на свій розсуд. З цих же підстав у задоволенні позову до Миргородського КХП № 1 слід відмовити.

Вимоги позивачки про стягнення з відповідача ОСОБА_4 проіндексованої грошової позики і річних відсотків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, оскільки ґрунтуються на положеннях частини 2 ст. 625 ЦК України. При цьому відповідні розрахунки позивача, наведені у його позовній заяві, суд визнає обґрунтованими.

Згідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, витрати позивачки, пов’язані з оплатою нею судового збору та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в загальній сумі 1820 гривень       / а.с. 1, 2 /, слід присудити до стягнення з  відповідача ОСОБА_4. Надмірно сплачений судовий збір підлягає поверненню на основі положень ст. 83 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 60, 62, 64, 88, 208, 209, 214, 215, 224, 225, 226  ЦПК України, ст. ст. 625 ч. 2, 1046, 1047, 1049 ЦК України, пунктами 1, 2, 4, 10, 11 Договору позики грошових коштів від 29 квітня 2010 року, суд ,-                                             

                               в и р і ш и в :

                     Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

              Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції та річних процентів 239676 ( двісті тридцять дев’ять тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 93 копійки та в рахунок відшкодування судових витрат 1820 (одну тисячу вісімсот двадцять) гривень.

                Всього стягнути з цього відповідача на користь позивачки 241496 гривень 93 копійки.

                У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 відмовити.

              Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідачів про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

               Рішення може бути оскаржене стороною позивача до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.                                                

Суддя:В. Д. Чернюк