Справа № 2-295/11

З а о ч н е   р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

19 січня 2011 року                                                                                                м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  в складі:

головуючого одноособово - судді Гукаленко О.О.,

при секретарі Вовченко І. П.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському  Одеської області  цивільну  справу за позовом   ОСОБА_1 до Одеської обласної кредитної спілки „Вітязь”, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору відділ ДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції  про визнання недійсним договору позички № 014/1 від 24 грудня 2001 року, договору застави від 09.01.2002 року, який вчинено під впливом тяжкої обставини, визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів від 13 червня 2003 року за №3160107, -  

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до суду до відповідача –Одеської обласної кредитної спілки «Вітязь».

02.04.2007 року, в ході судового розгляду справи, позивачка уточнила та доповнила свої позовні вимоги та просить суд визнати недійсним договір позички №014\1 від 24.12.2001 року та договір застави №460077 від 09.01.2002 року, укладених між нею та Одеською обласною кредитною спілкою «Вітязь»під впливом тяжкої для неї обставини, а також визнати недійсним протокол проведення прилюдних торгів від 13.06.2003 року за №3160107, посилаючись на те, що у зв’язку з необхідністю відкрити свою перукарню в кв.№1 в будинку №58 по вул. Дзержинського в м. Білгород –Дністровському Одеської області, яка дісталась їй за договором дарування від 04.10.2001 АЕЕ №3152221, вона заборгувала кошти своїм знайомим для проведення капітального ремонту, закупки обладнання, які необхідно було терміново повернути. В кредитній спілці «Вітязь»їй було запропоновано укласти договір позички на 9000 грн. Знаходячись під впливом тяжкої для неї обставини вона погодилась з пропозицією кредитної спілки на вкрай не вигідних для неї умовах. 24.12.2001 року між нею та кредитною спілкою „Вітязь” укладений договір позички №014\1 на суму 9000 грн. під 60% річних, строком на один рік. Тільки після оформлення договору застави на квартиру АДРЕСА_1 від 09.01.2002 року №460077 їй було виплачено суму у розмірі 7500 грн. замість 9000 грн. а відсотки які потрібно було виплачувати, нараховувались з суми 9000 грн., тобто суму довелося повертати значно більшу отриманої. Крім цього, прилюдні торги по реалізації арештованого майна проведені  в порушення ст.66 Закону України «Про виконавче провадження», так як стартова ціна 13\100 частин домоволодіння в сумі 12799,20 грн. значно занижена експертної оцінки, яка становить 15499 грн., тобто зменшена на суму 2700 грн., чим були порушені її  права як власника спірної частини домоволодіння.

Вважає, що в результаті неправомірних дій кредитної спілки „Вітязь”, пов’язаних з проведенням і підготовкою прилюдних торгів позивачка незаконно була  позбавлена права власності на майно, тому вона і звернулася з позовом до суду.

          Під час судового розгляду справи, ухвалою суду від 30.09.2010 року залучено до участі у справі відділ ДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції, як третю особу, котра не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та ухвалою суду від 19.10.2010 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2

           Позивач ОСОБА_1 позов підтримала та просила суд його задовольнити.    

           Представник позивачки ОСОБА_1 –ОСОБА_3 вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими , а тому підлягають задоволенню.

          Представник відповідача кредитної спілки „Вітязь” до судового засідання не з»явився, сповіщений належним чином, надав суду заперечення проти позову.

        Представник відділу ДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4 з позовом не погодився, вважає, вимоги ОСОБА_1 є надуманими та такі, що не підлягають задоволенню.

          Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно ч.  ст. 1 Закону України „Про кредитні спілки” кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг.

          Відповідно ст. 21 Закону України „Про кредитні спілки”, кредитна спілка відповідно до свого статуту: надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

Відповідно ст. 21 ЗУ „Про кредитні спілки” нерозподілений доход, що залишається за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків /процентів/. При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків /вкладів/ членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності, тобто дохід який отримує кредитна спілка пов'язаний з надання фінансових послуг є її капіталом та розподіляється згідно цієї статті.

          Відповідно ст. 17 Розділу У Статуту, що діяв на момент отримання позивачкою позички, кредитна спілка:

           17.3. При прийнятті Кредитним комітетом рішення про надання позички, між Спілкою та позичальником укладається Угода про позичку, в який визначається мета одержання позички, термін та умови повернення, сплата за позичку, відповідальність сторін щодо виконання умов угоди.

          17.4. Позичка надається за рішенням Правління спілки або Ії Кредитного комітету лише своїм членам як готівкою, так і в безготівковій формі.

          17.5. Позички надаються на підставі заяви і після укладання угоди між Спілкою та позичальником і можуть бути довгостроковими та короткостроковими.

          Згідно з п.п. 17.3, 17.4 Розділу ІУ Статуту кредитної спілки, рішення про видачу кредиту приймається Кредитним комітетом або Правлінням спілки. Тому вимога позивача щодо не розглядання на загальних зборах питання про надання їй позички є безпідставною.

          Крім того, вони не мають відношення до проведення торгів, тому не можуть за це відповідати.

          24.12.2001 року між Спілкою та ОСОБА_1 був укладений Договір про видачу позички № 014/1, згідно якого позивачка отримала від Спілки кредит у розмірі 9000 грн.

          В якості забезпечення виконання зобов’язань по Договору позички, ОСОБА_1 взяла на себе зобов’язання оформити, згідно вимог чинного в Україні законодавства Договір застави нерухомого майна, а саме: частину домоволодіння, розташованого за адресою: вул. Дзержинського, 58 в м. Білгород –Дністровському Одеської області.

 Договір застави нерухомого майна було укладено 09 січня 2002 року.

 ОСОБА_1 вказує, що дані договори були укладені нею під впливом тяжкої обставини.

 Однак під тяжкими обставинами слід розуміти не будь-яке, несприятливе матеріальне, соціальне чи інше становище, а його крайні форми, важка хвороба особи чи її близьких, смерть годувальника, крайня нужденність.

 На цьому наголошує також Пленум Верховного суду України. В п. 12 Постанови „Про судову практику в справах про визнання угод недійними” від 28.04.1978 року № 3 наголошується, що „збігом тяжких обставин слід вважати майновий або особистий стан громадянина /крайня нужденність, хвороба і т.і/, які примусили укласти угоду на вкрай невигідних для нього умовах/”.

 В порушені вимог ЦПК України позивачка не довела ті обставини на які вона посилається.

  Навпаки проаналізувавши матеріали кредитної справи та цивільної справи прийшли до висновку про вкрай сприятливі умови, які склалися для позивачки.

  Відповідно до умов договору дарування, укладеного всього за два місяці до укладання Договору позички, а саме 04.10.2001 року ОСОБА_1 отримує в дар, тобто безоплатно, чим кардинально покращує своє матеріальне становище, нерухоме майно, а саме домоволодіння, розташоване в центральній частині міста, розміром 45,9 кв.м. на земельній ділянці розміром 1066 кв.м.

  Підтвердженням відсутності матеріальних труднощів у ОСОБА_1 є також заповнена власноруч анкета про фінансовий її стан, в який вона вказує, що її доходи за період з вересня 2001 року по листопад 2001 року складають 6336 грн.

  Факт отримання досить високих прибутків ОСОБА_1 також підтверджується офіційною довідкою, виданою ОСОБА_1 Білгород –Дністровською об’єднаною державною податковою інспекцією Одеської області від 05.12.2001 року №15335/172, в який вказано, що позивачка є суб’єктом підприємницької діяльності ще з 1998 року, а її прибуток складає: вересень 2001 року –2200 грн.; жовтень 2001 року –2180 грн; листопад 2001 року –1956 грн.

  Підтверджується факт відсутності тяжких матеріальних обставин і самим Договором позички, в якому позивачка вказує, що дану позичку вона бере з метою розвитку бізнесу /п.1.2. Договору позички/.

  Все вищевикладене доводить факт відсутності у ОСОБА_1 на момент укладання Договору позички, тяжкого матеріального становища та навпаки підтверджує, що позивачка отримувала високі прибутки, безоплатно отримала у власність нерухомість та на момент укладання Договору позички становище її суттєво покращилося.

Крім того, судом також встановлено, що дійсно 24.12.2001 року між Кредитною спілкою „Вітязь” та ОСОБА_1, був укладений Договір про видачу позички № 014/1, згідно якого позивачка отримала від Спілки кредит у розмірі 9000 грн. /л.с. 8/

          В якості забезпечення виконання зобов’язань по Договору позички, ОСОБА_1 взяла на себе зобов’язання оформити, згідно вимог чинного в Україні законодавства Договір застави нерухомого майна, а саме: частину домоволодіння, розташованого за адресою: вул. Дзержинського, 58 в м. Білгород –Дністровському Одеської області. /л.с. 9/

          Договір застави нерухомого майна був укладений 09 січня 2002 року. /л.с. 9/

          29.10.2002 року Кредитна спілка „Вітязь” звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку.

          Рішенням Білгород –Дністровського міського суду від 21.11.2002 року позовні вимоги Кредитної спілки „Вітязь” про стягнення заборгованості за договором позички були задоволені та з ОСОБА_1 була стягнута грошова суму у розмірі 12530,25 грн та витрати по оплаті державного мита.

          З вказаними позовними вимогами позивачка була згодна, рішення Білгород –Дністровського міського суду від 21.11.2002 року не оскаржувала, воно вступило в закону дію та на теперішній час виконано.

Суд не може погодитися з затвердженнями позивачки про те, що договір позички, договір застави № 460077, укладений нею під впливом тяжкої обставини 09 січня 2002 року, що саме з вини кредитної спілки проведені прилюдні торги, які вона просить визнати недійсними, а саме: протокол проведення прилюдних торгів від 13 червня 2003 року за №3160107, тому, що дані ствердження позивачки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи і доказів цьому позивачка не надала.

            Згідно зі ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

          Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

          Дійсно як посилається позивачка в своїх позовних вимогах відповідно до ст. 233 ЦК України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину, однак під тяжкими обставинами слід розуміти не будь-яке, несприятливе матеріальне, соціальне чи інше становище, а його крайні форми, важка хвороба особи чи її близьких, смерть годувальника, крайня нужденність.

          На цьому наголошує також Пленум Верховного суду України. В п. 12 Постанови

„Про судову практику в справах про визнання угод недійними” від 28.04.1978 року № 3

наголошується, що „збігом тяжких обставин слід вважати майновий або особистий стан

громадянина /крайня нужденність, хвороба і т.і/, які примусили укласти угоду на вкрай

невигідних для нього умовах/”.

          Крім того,  з  заповненої власноруч анкети ОСОБА_1 про Ії фінансовий  стан, видно, що її доходи за період з вересня 2001 року по листопад 2001 року складають 6336 грн. /л.с. 150/

          Факт отримання досить високих прибутків ОСОБА_1 також підтверджується офіційною довідкою, виданою ОСОБА_1 Білгород –Дністровською об’єднаною державною податковою інспекцією Одеської області від 05.12.2001 року №15335/172, в який вказано, що позивачка є суб’єктом підприємницької діяльності ще з 1998 року, а її прибуток складає: вересень 2001 року – 2200 грн.; жовтень 2001 року –2180 грн; листопад 2001 року –1956 грн. /л.с. 151/

          Підтверджується факт відсутності тяжких матеріальних обставин і самим Договором позички, в якому позивачка вказує, що дану позичку вона бере з метою розвитку бізнесу /п.1.2. Договору позички/. /л.с. 9/

Що стосується стверджень ОСОБА_1 стосовно отримання нею позички лише 7500 грн, то вони також не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, так як відповідно до видаткового касового ордеру № 28 за підписом ОСОБА_1, позивачка отримала суму позички в повному обсязі, а саме 9000 грн та розписки власноруч написаною ОСОБА_1 /л.с. 152/

Що стосується уточнених, доповнених позовних вимог позивачки до відповідача стосовно визнання недійсним проведення прилюдних торгів від 13 червня 2003 року за № 3160107, то вони також не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, так як кредитна спілка „Вітязь” не займалася проведенням прилюдних торгів та не може бути відповідальна за цю частину позовних вимог позивачки.  

           В зв’язку з тим, що  позивачка не надала суду доказів заявлених нею позовних вимог, а саме не довела ті обставини, на які посилається у своїх позовних вимогах, уточнених, доповнених позовних вимогах, суд вважає позовні вимоги  необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.

               Керуючись ст. ст.  233 ЦК України  ст. ст.  212-215, 224-226    ЦПК  України, суд -  

В И Р І Ш И В :

           В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської обласної кредитної спілки „Вітязь”, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору відділ ДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції  про визнання недійсним договору позички № 014/1 від 24 грудня 2001 року, договору застави від 09.01.2002 року, який вчинено під впливом тяжкої обставини, а саме в  визнанні договору позички № 014/1 укладеному 24 грудня 2001 року між ОСОБА_1 та Одеською обласною кредитною спілкою „Вітязь”; про визнання недійсним договору застави № 460077, укладеному 09 січня 2002 року між ОСОБА_1 та  Одеською обласною кредитною спілкою „Вітязь”; уточнених, доповнених позовних вимогах про визнання недійсним договору позички №014/1 укладеному під впливом тяжкої для ОСОБА_1 обставини 24 грудня 2001 року між ОСОБА_1 та Одеською обласною кредитною спілкою „Вітязь”, визнання недійсним договору застави № 460077, укладеного під впливом тяжкої для ОСОБА_1 обставини 09 січня 2002 року між ОСОБА_1 та Одеською обласною кредитною спілкою „Вітязь”, визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів від 13 червня 2003 року за №3160107 –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його  проголошення. Особи, які брали участь  у справі, але не були присутні у судовому засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: