ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

06.12.07                                                                                           Справа№ 33/119-А

Господарський суд Львівської області, розглянувши в судовому засіданні справу:

про : припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

Представники сторін:

Представникам сторін, присутнім у судовому процесі роз'яснено зміст ст.ст. 30, 49, 51  Кодексу адміністративного судочинства України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору : До господарського суду Львівської області Державною податковою інспекцією у Миколаївському районі  Львівської області (м. Миколаїв) подано позов до Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1(с.Берездівці) про припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи.

Ухвалою суду від 22.11.2007 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 06.12.2007 р.

Позивач вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі від 22.11.2007 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив задоволити позовні вимоги з підстав наведених у заяві.

Відповідач вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі від 22.11.2007 р. не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Суду пред'явлено достатньо матеріалів, що дає можливість відповідно до ст.128 КАС України розглянути позов при відсутності представника відповідача.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

ОСОБА_1зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності, Миколаївською районною державною адміністрацією 18.03.2002 р. за реєстровим НОМЕР_1 за адресою:АДРЕСА_1

Відповідно до матеріалів справи, відповідач звітності не подає з  2002 р., що підтверджується довідкою позивача № 10755/17-113 від 08.10.2007 р.

Відповідач станом на 11.10.2007 р., заборгованості по платежам до бюджету не має, що підтверджується довідкою позивача.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Згідно із підп. 2 п. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів відповідно до закону декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані із обчисленням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 1 ст. 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання  та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст. 247 Господарського кодексу України -у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації.                                                                                                                                                                                                                              

Згідно з ч.2 ст.46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, підставою для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності  фізичної особи - підприємця, є  неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач по справі відзив на позов не подав, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив,  не представив суду доказів про подання до органів державної податкової служби документів звітності згідно із вимогами законодавства. Це свідчить про те, що будучи суб'єктом підприємницької діяльності відповідач не дотримується приписів законодавства щодо інформування контролюючих органів про результати власної господарської діяльності (не подає у встановленому порядку та у визначені терміни податкову звітність).

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позовна заява Державної податкової інспекції у Миколаївському районі  Львівської області (м. Миколаїв) до Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1(с.Берездівці) про припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Згідно п.п. 1, 2 ч.3 р.VІІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:

судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;

розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та становить 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто 3,4 грн.

Згідно ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного, а також, в зв'язку з тим, що спір виник з вини відповідача, судові витрати підлягають віднесенню за рахунок відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.19 Конституції України, ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”,  ст.ст. 58, 59,60,238,247  Господарського кодексу України, ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, ст.ст. 2, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 17, 48, 69, 70, 71, 86, 87, 89, 94, 107,112, 120, 122, 123, 124, 128,138, 139, 140, 151, 152, 153, 154, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, п. 3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -   

ПОСТАНОВИВ :

1.            Позов задоволити повністю.

       2.          Припинити підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1 індентифікаційний код  НОМЕР_2).

3.          Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1(АДРЕСА_1 індентифікаційний код  НОМЕР_2) здійснити заходи, пов'язані з ліквідацією суб'єкта господарювання у встановленому законом порядку, і в тримісячній строк подати органу державної реєстрації документи відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя