Справа  № 2-1124/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08 лютого 2011 року  Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого – судді Пепеляшкова С.М.

при секретарі – Зінзівєр С.В.

представника КП «Ізмаїльське МБТІ» - Херсоненко О.В.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ізмаїлі цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Ізмаїльської міської Ради, ІІІ-тя особа КП «Ізмаїльське МБТІ»   про виділ частини домоволодіння в окремий об’єкт нерухомості,  припинення права сумісної власності та реальний розподіл земельної ділянки,

                                                                 ВСТАНОВИВ:

      Позивачка  звернулася до суду  з вищезазначеним позовом  який згодом уточнила та просить   виділити 1/3 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 кут АДРЕСА_2     в окремий об’єкт нерухомості, визнати за нею   право власності на вищезазначену частину домоволодіння з припиненням права в спільній частковій власності та привласненням окремого реєстрового номеру та визначити порядок користування земельною ділянку за вищезазначеною адресою,  мотивуючи тим, що на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.05.2010 року, їй належить 1/3 частина домоволодіння  по АДРЕСА_1 кут АДРЕСА_2.  Відповідачу належить 2/3 частини вказаного домоволодіння. Належна їй  частина домоволодіння  визначена часткою, у зв’язку з чим, вона позбавлена можливості, самостійно, без згоди співвласника розпоряджатися своєю власністю, а також обмежена в користуванні нею  на свій розсуд. Ніяких приміщень спільного користування у неї з співвласником немає. Вона самостійно володіє та користується належною їй частиною домоволодіння та сараями. Одначе в реєстрі прав важності на нерухоме майно за нею зареєстровано 1/3 частина сумісного домоволодіння по АДРЕСА_1 кут АДРЕСА_2, що чинить їй перешкоди в здійснені права власності. За вищезгаданим домоволодінням закріплена земельна ділянка, загальною|спільною| площею|майданом| 756 кв. м. Право власності на земельну ділянку не оформлялося. Угоди про виділ його частини|долі| домоволодіння та розподіл відповідної земельної ділянки між нею та відповідачем, як учасниками спільної |спільної| часткової|подовжньої| власності, не досягнуто.

           Відповідачка заявлені позовні вимоги визнає.

           Представника КП «Ізмаїльське МБТІ» заявлені вимоги підтримує.

           Вислухавши сторони вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги   підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

          Відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у суспільній частковій власності.

Згідно ч.1  ст.88 ЗК України володіння користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку.  

          Згідно ч.4  ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий  будинок,  будівлю або   споруду   кількома   особами   право   на  земельну  ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві  власності  жилого будинку, будівлі або споруди.

              Відповідно п.п.19, 20, 21  постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року №7 «Про порядок застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у  справах  за  позовом  учасників  спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й  користування  спільною земельною ділянкою,  на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські  будівлі  та  споруди,  суд   з'ясовує   і   враховує можливість  нормального користування будинком і здійснення догляду за ним,  розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення    будівель,    розташування  плодово-ягідних   насаджень співвласників,  можливість проходу  з  вулиці  на  подвір'я  тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки.   В   разі неможливості    перенесення    співвласником господарських  будівель  і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну  грошову компенсацію. При пред'явленні вимог кожним з учасників спільної  власності про  встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо. Абзаци 1 і 2 цього пункту  стосуються  також  випадків,  коли належні   особам   на  праві  спільної  власності  жилий  будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній  ділянці, яка  знаходилася  в  їх  користуванні  до  її  приватизації або за договором оренди.

              У  разі,  коли громадяни,  яким жилий будинок належить на праві  спільної  власності,  крім  наданої   для   будівництва   й обслуговування  цього  будинку та господарських будівель земельної (присадибної) ділянки  з  належного  дозволу  відповідного  органу виконавчої  влади  або  місцевої  ради тимчасово користуються ще й незайнятою суміжною ділянкою,  суд,  вирішуючи  спір  про  порядок користування  присадибною  ділянкою  та  розпорядження  нею,  може одночасно визначити за тими  ж  правилами  і  порядок  тимчасового користування  суміжною  ділянкою,  зазначивши  в  рішенні,  що він встановлюється на період до припинення права користування нею.

         Виходячи  з  того,  що  порядок   користування   спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий  будинок,  господарські  будівлі  та  споруди, визначається  насамперед  їхньою  угодою залежно від розміру їхніх
часток у   спільній   власності  на  будинок,  суд  відповідно  до статті  88  ЗК  бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів  як  між  ними  самими, так і за участю осіб, котрі пізніше
придбали  відповідну  частку  в спільній власності на землю або на жилий  будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило  стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.  Суд може  не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права  когось   зі   співвласників,  позбавляє  його  можливості  належно  користуватися своєю частиною будинку,  фактично  виключає  його  з числа   користувачів   спільної   земельної   ділянки,  суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам.     Якщо до  вирішення  судом  спору  між  співвласниками  жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій  розташовані  будинок,  господарські  будівлі та споруди,  не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не  було  досягнуто  угоди про порядок користування нею,  суду при визначенні частини спільної ділянки,  право на  користування  якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості  будинку,  господарських  будівель  та  споруд   на   час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

           У судовому засіданні  встановлено,  що на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.05.2010 року, ОСОБА_2  належить 1/3 частина домоволодіння  по АДРЕСА_1 кут АДРЕСА_2. Відповідачу ОСОБА_3 належить 2/3 частини вказаного домоволодіння.

            Домоволодіння по АДРЕСА_1 кут АДРЕСА_2  розміщене на земельній ділянці, площею 756 кв.м.

             Згідно висновку судової  будівельно-технічної експертизи № 43/10 від 22.10.2010 року в склад 1/3 частини майна, що належить ОСОБА_2 входить: із житлового будинку літ. «А», тамбур літ. «а» кв.№3 приміщення: 1 – коридор, площею 5,2 кв.м, №2 – кухня, площею 7,9 кв.м., №3 – житлова кімната, площею 11,5 кв.м., №4 – коридор, площею 6,4 кв.м., №5 – житлова кімната, площею 10,9 кв.м., №6 – кухня, площею 7,4 кв.м., загальною площею 49,3 кв.м., із них житловою 22, 4 кв.м., літня кухня літ. «Б1», уборна літ. «В», сарай літ. «Е», паркан №2, мощення №4, хвіртка №10, водопровід №6. У відповідності до ст.ст.361, 364 ЦК України частину об’єкта нерухомості, 1/3 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 кут АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2, можливо виділити в окремий об’єкт нерухомості, з припинення права спільної часткової власності  В користуванні позивачки знаходиться земельна ділянка площею 185 кв.м. з виходом на АДРЕСА_2, користування їй присуджено за рішенням Ізмаїльського міського суду від 03.07.1995 року.

       Враховуючи те, що  оскільки виділ в окремий об’єкт нерухомості   1/3  частини   об’єкту нерухомості, по АДРЕСА_1 кут АДРЕСА_2, що належать позивачці  суспільним інтересам не суперечить не порушує права інших осіб,  тому суд вважає за необхідним  заявлені позовні вимоги задовольнити  та виділити належну позивачці частину об’єкту нерухомості в окремий об’єкт нерухомості, визнати за нею право власності на відповідну частку об’єкту нерухомості з припиненням права спільної часткової власності з привласненням окремого реєстрового номеру та визначити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 кут АДРЕСА_2 відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 43/10 від 22.10.2010 року.

           Керуючись ст. ст.10, 60, 212, 213  ЦПК, ст.ст.  361, 364   ЦК України,  постановою Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року №7 «Про порядок застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»,  суд -   

                                                           ВИРІШИВ:

Виділити  в натурі в окремий об’єкт нерухомості  1/3  частину домоволодіння   по АДРЕСА_1 кут АДРЕСА_2, що належать ОСОБА_2 , в окремий об’єкт нерухомості.

 Визнати за ОСОБА_2  право власності на житлові приміщення  з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 кут АДРЕСА_2, що складаються  із житлового будинку літ. «А», тамбур літ. «а» кв.№3 -  приміщення: №1 – коридор, площею 5,2 кв.м, №2 – кухня, площею 7,9 кв.м., №3 – житлова кімната, площею 11,5 кв.м., №4 – коридор, площею 6,4 кв.м., №5 – житлова кімната, площею 10,9 кв.м., №6 – кухня, площею 7,4 кв.м., загальною площею 49,3 кв.м., із них житловою 22, 4 кв.м., літня кухня літ. «Б1», уборна літ. «В», сарай літ. «Е», паркан №2, мощення №4, хвіртка №10, водопровід №6.  

            Припинити за ОСОБА_2  і ОСОБА_3    право спільної часткової власності  на домоволодіння   по АДРЕСА_1 кут АДРЕСА_2,  зареєструвавши в реєстрі прав власності на нерухоме майно як окремий об’єкт нерухомості житлові приміщення  з надвірними спорудами  по АДРЕСА_1 кут АДРЕСА_2, що складаються  із житлового будинку літ. «А», тамбур літ. «а» кв.№3 -  приміщення: №1 – коридор, площею 5,2 кв.м, №2 – кухня, площею 7,9 кв.м., №3 – житлова кімната, площею 11,5 кв.м., №4 – коридор, площею 6,4 кв.м., №5 – житлова кімната, площею 10,9 кв.м., №6 – кухня, площею 7,4 кв.м., загальною площею 49,3 кв.м., із них житловою 22, 4 кв.м., літня кухня літ. «Б1», уборна літ. «В», сарай літ. «Е», паркан №2, мощення №4, хвіртка №10, водопровід №6,  що належать ОСОБА_2   привласнивши окремий реєстровий номер.

   Визначити порядок користування земельною ділянкою   по АДРЕСА_1 кут АДРЕСА_2.

Виділити в конкретне  користування ОСОБА_2   земельну ділянку площею 185 кв.м. з виходом на АДРЕСА_2  згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №43/10  від 22 жовтня 2010 року (додаток №2).

 На рішення суду   може бути подана апеляційна скарга  протягом 10 днів  з   дня  його  проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя: