ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/1062/21

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Сичуку І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Керівника Гайсинської окружної прокуратури, вул. Волонтерів, 15а, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700, в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради, вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21100, код - 00022438 та Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" Вінницької обласної ради, вул. Замостянська/просп. Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009, код - 24893824

до: Комунального підприємства "Ободівка Комун Сервіс", вул. Ватутіна, буд. 8, с. Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24353, код - 35387489

про розірвання кредитного договору

за участю представників:

прокурора: Міняйло Інна Миколаївна, посвідчення № 057434 від 15.10.2020 року

позивача (КО "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву"): Добровольська Анна Олексіївна, довіреність № 01/26-1 від 10.01.2022 року

позивача (Вінницька обласна рада): Сенів Андрій Михайлович, посвідчення № 236

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

27.10.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 51/3-643вих-21 від 18.10.2021 року) Керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради та Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" до Комунального підприємства "Ободівка Комун Сервіс" Вінницької обласної ради про:

- розірвання укладеного між Комунальною організацією "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" та Комунальним підприємством "Ободівка Комун Сервіс" кредитного договору № 21пв- 2-1-540 від 21.12.2018 року;

- стягнення з Комунального підприємства "Ободівка Комун Сервіс" заборгованість по кредиту в розмірі 370 408,3 грн з яких: 272 400,00 грн - сума основного боргу, 49 518,43 грн 6% відсотків річних за користування кредитом, 16 028,00 грн - пені, розрахунок якої проведено в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка нараховується від суми несвоєчасно здійсненого платежу з урахуванням п. 5.2 кредитного договору, 22 049,00 грн - інфляційні витрати, 10 413,00 грн - штрафні санкції 3%;

- дострокове, повернення коштів раніше отриманого кредиту комунальним підприємством "Ободівка Комун Сервіс" в розмірі 27 404,00 грн, з яких: 27 000,00 грн - сума основного боргу, 404,00 грн - 6 % відсотків річних за користування кредитом.

Ухвалою суду від 01.11.2021 року відкрито провадження у справі № 902/1062/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

08.11.2021 року до суду від представника позивача надійшов лист (б/н від 08.11.2021 року), про долучення до матеріалів справи доказів.

Ухвалою суду від 26.11.2021 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.12.2021 року.

13.12.2021 року до суду від представника позивача (Вінницької обласної ради) надійшла заява (б/н від 13.12.2021 року), в якій останній просить суд проводити судове засідання за його відсутності. Також у заяві останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 14.12.2021 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/1062/21 для судового розгляду по суті на 20.01.2022 року о 11:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 21.12.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

31.01.2022 року до суду від прокурора надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (№51/3-949вих. № 21 від 31.12.2021 року), в якій останній зазначає, що до Гайсинської окружної прокуратури від Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" надійшов лист №01/954 від 28.12.2021 року за яким змінено розрахунок заборгованості по кредитному договору № 21пв-2-1-540 від 21.12.2018 року. Враховуючи викладене прокурор просить суд:

- розірвати укладений між Комунальною організацією "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" та Комунальним підприємством "Ободівка Комун Сервіс" кредитний договір № 21пв- 2-1-540 від 21.12.2018 року;

- стягнути з Комунального підприємства "Ободівка Комун Сервіс" заборгованість по кредиту в розмірі 363 692,02 грн, з яких 272 400,00 грн - основний борг, 42 797,02 грн - 6 % за користування кредитом, 16 033,00 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, розрахунок якої проведено в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка нараховується від суми несвоєчасно здійсненого платежу з урахуванням п. 5.2 кредитного договору, 22 049,00 грн - інфляційні витрати, 10 413,00 грн. - штрафні санкції 3%;

- достроково повернути кошти раніше отриманого кредиту Комунальним підприємством "Ободівка Комун Сервіс" в розмірі 27 000,00 грн.

В судовому засіданні 20.01.2022 року прийняли участь прокурор та представники позивачів. Представник відповідача правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Прокурор та представник позивача вимоги позову підтримали, просили його задовольнити з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, судом враховується наступне.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

У судовому засіданні 20.01.2022 року у межах дня оголошувалась перерва.

Як вбачається із позовної заяви прокурор в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Комунальною організацією "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" та Комунальним підприємством "Ободівка Комун Сервіс" кредитного договору № 21пв-2-1-540 від 21.12.2018 року.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за Кредитним договором № 21пв-2-1-540 від 21.12.2018 року утворилась заборгованість.

Враховуючи викладене, Керівником Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради та Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" подано позовом до суду про розірвання Кредитного договору № 21пв-2-1-540 від 21.12.2018 року та стягнення з Комунального підприємства "Ободівка Комун Сервіс" заборгованості по кредиту в розмірі 370 408,3 грн з яких: 272 400,00 грн - сума основного боргу, 49 518,43 грн 6% відсотків річних за користування кредитом, 16 028,00 грн - пені, розрахунок якої проведено в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка нараховується від суми несвоєчасно здійсненого платежу з урахуванням п. 5.2 кредитного договору, 22 049,00 грн - інфляційні витрати, 10 413,00 грн - штрафні санкції 3% та про дострокове повернення коштів раніше отриманого кредиту в розмірі 27 404,00 грн, з яких: 27 000,00 грн - сума основного боргу, 404,00 грн - 6 % відсотків річних за користування кредитом.

Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 21.12.2018 року між Комунальною організацією "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" (Фонд) та Комунальним підприємством "Ободівка Комун Сервіс" (Позичальник) укладено кредитний договір № 21пв-2-1-540.

Відповідно п. 1.1 Кредитного договору Фонд зобов`язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Фонду кредит в сумі 300 000 грн.

Згідно п. 1.2 Договору кредит надається для капітального ремонту зовнішнього водопроводу, що знаходиться за адресою: Тростянецький район, с. Ободівка строком на 3 роки згідно протокольного рішення затвердженої програми "Питна вода" для розвитку підприємницької діяльності з метою надання послуг населенню.

За користування кредитом утримується плата в розмірі 6% річних згідно з Правилами та Методикою (п. 2.1 Кредитного договору).

Кредит надається шляхом перерахування всієї суми кредиту відповідно до цільового призначення на банківський рахунок, вказаний Позичальником у кредитному договорі. Фонд має право призупинити чи відмовитись від надання кредиту у разі, якщо вказані у заяві відомості дають підстави сумніватися, що кредитні кошти будуть використані Позичальником не за цільовим (п. 2.2 Договору).

Згідно п. 2.4 Кредитного договору погашення 6% річних за користування кредитом здійснюється одночасно з погашенням основного боргу шляхом перерахування коштів на розрахунковий банківський рахунок Фонду згідно графіку погашення кредиту (п. 2.4 Кредитного договору).

З змістом п. 2.5 Кредитного договору зарахування повернення боргу здійснюється в такій послідовності: штраф, пеня (якщо таке має місце), заборгованість по відсотках, чергові платежі по основному боргу.

Фонд зобов`язується надати кредит на суму, яку визначено в п.1.1. цього договору, на протязі десяти банківських днів з дня надходження коштів до Фонду та приймати дострокове виконання Позичальником своїх зобов`язань (п.п. 3.2.1 - 3.2.3 Кредитного договору).

Позичальник зобов`язується повертати кредит згідно з графіком повернення кредитних коштів. Оплата платежу проводиться частинами, або однією сумою в обумовлені строки. Повертати разом з основним боргом відсотки за користування кредитом, які залишилися до повернення (п. 4.2 Кредитного договору).

Згідно п. 5.2 Кредитного договору за прострочення терміну повернення кредиту, згідно графіку повернення кредиту, Позичальник сплачує Фонду пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, яка нараховується від не внесеної в строк суми кредиту.

Відповідно п. 5.3 Кредитного договору у разі невиконання Позичальником своїх зобов`язань з повернення кредиту, Фонд має право звернутися до суду за захистом своїх прав з вимогою стягнення суми невиконаних боргових зобов`язань, згідно з умовами цього договору.

Договір набуває законної сили з моменту його підписання сторонами та діє до остаточного повернення наданого Фондом кредиту, сплати відсотків за користування ним та інших, обумовлених договором платежів (п. 6.1 Кредитного договору).

Взяті на себе зобов`язання за укладеним кредитним договором Фонд виконав в повному обсязі та надав Позичальнику кредит на суму 300 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 35 від 27.12.2018 року.

Проте, відповідачем частково погашено кредит на суму 1 000,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості згідно кредитного договору № 21пв-2-1-540 від 21.12.2018 року.

02.08.2021 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 643, з вимогою погашення заборгованості за Кредитним договором № 21пв-2-1-540 від 21.12.2018 року. Також, у претензії останній зазначає, що при ненадходженні коштів позивач буде змушений припинити договірні відносини та вжити заходів примусового погашення боргу.

Не проведення відповідачем розрахунків за кредитним договором № 21пв- 2-1-540 від 21.12.2018 року після отримання вимоги стало підставою звернення Керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради та Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п. 3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 188 ГПК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Судом встановлено, що позивач не надсилав відповідачу пропозицію розірвати кредитний договір.

Разом з тим, недотримання позивачем вимог даної норми закону щодо надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Такий же висновок викладений у постанові Верховного Суду України №3-74гс1 від 19.09.2011 року.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як слідує з умов спірного кредитного договору КО "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" надані кредитні кошти Позичальнику, а останній, в свою чергу, зобов`язався повернути ці кошти та сплати проценти за користування кредитними коштами.

Тобто, укладаючи з відповідачем кредитний договір позивач розраховував на своєчасне повернення наданих коштів отримання плати, у вигляді процентів, за користування наданими коштами. Проте, у зв`язку із порушенням відповідачем строків сплати боргу та процентів, позивач позбавляється того, на що розраховував укладаючи спірний договір.

Дослідивши наявні у справі матеріали, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання Кредитного договору № 21пв-2-1-540 від 21.12.2018 року укладеного між Комунальною організацією "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" та Комунальним підприємством "Ободівка Комун Сервіс".

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Тобто, розірвання договору припиняє дію на майбутнє і не скасовує факту укладення та дії договору до моменту його розірвання.

Таким чином, при розірванні Кредитного договору № 21пв-2-1-540 від 21.12.2018 року, у зв`язку з істотним порушенням Позичальником його умов, з урахуванням норм чинного законодавства, Позичальник зобов`язаний повернути банку суму кредиту у повному обсязі та сплатити відсотків за фактичний термін користування кредитом та пеню.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача (КО "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву") за захистом яких Керівником Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради та Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" подано даний позов до суду, позаяк матеріалами справи підтверджено факт надання КО "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" кредиту відповідачу та відсутність повного та своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів зі сторони останнього у відповідності до умов Договору та заявленої вимоги про дострокове повернення кредиту.

При цьому, виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про правомірність та підставність заявлення вимоги про повернення кредиту з огляду на несплату відповідачем платежів за кредитним договором у строки встановлені останнім згідно Графіку повернення кредитних коштів.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 272 400,00 грн основного боргу (за заявою про зменшення розміру позовних вимог (№51/3-949вих. № 21 від 31.12.2021 року), правомірними та обґрунтованими, з огляду на що задовольняє їх в повному обсязі.

Також, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині дострокового повернення коштів раніше отриманого кредиту Комунальним підприємством "Ободівка Комун Сервіс" в розмірі 27 000,00 грн та задовольняє їх в повному обсязі.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань заявлено до стягнення 10 413,00 грн 3% річних, та 22 049,00 грн інфляційних втрат (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (№51/3-949вих. № 21 від 31.12.2021 року).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства України.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми 3% річних та інфляційних втрат помилок не виявлено, в зв`язку з чим 3% річних в сумі 10 413,00 грн та інфляційні втрати в сумі 22 049,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача 42 797,02 грн 6 % річних за заявою про зменшення розміру позовних вимог (№51/3-949вих. № 21 від 31.12.2021 року) за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Здійснивши за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунок 6 % річних за користування кредитними коштами з урахуванням вищевказаного судом за період зазначений позивачем помилок не виявлено.

Суд також враховує, що нарахування відсотків станом на 17.08.2021 року відповідає приписам п. 3.1.3. Договору та погодженому сторонами строку кредитування, який спливає після завершення 10-ти денного терміну з моменту отримання вимоги Фонду від 02.08.2021 року.

В зв`язку з чим 6% річних в сумі 42 797,02 грн підлягають стягненню з відповідача.

Також судом розглянуто вимоги про стягнення з відповідача 16 033,00 грн пені за заявою про зменшення розміру позовних вимог (№51/3-949вих. № 21 від 31.12.2021 року) за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Розділом 5 Договору сторона погоджено відповідальність сторін.

Зокрема, п. 5.2. Договору сторонами погоджено, що за прострочення терміну повернення кредиту, згідно графіку повернення кредиту, Позичальник сплачує Фонду пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, яка нараховується від не внесеної в строк суми кредиту.

До позовної заяви долучено розрахунок заборгованості, у якому нараховано пеню за період з 22.06.2019 по 03.07.2020 рр.

Здійснивши за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунок пені за період зазначений позивачем помилок не виявлено.

Суд вважає правомірним обмеження нарахування пені 03.07.2020 року, враховуючи положення п. 8 Розділу IX Прикінцевих Положень ГК України.

Розділ IX доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 691-20 від 16.06.2020 року, який набав законної сили 04.07.2020 року та не містить норми про зворотну дію у часі.

Так, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

В зв`язку з чим, пеня в сумі 16 033,00 грн підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу тощо.

Як визначає ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради та Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, в сумі 9 230,89 грн.

При цьому, поверненню Вінницькій обласній прокуратурі підлягає надмірно сплачений судовий збір в сумі 865,24 грн, враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та подано заяву про зменшення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати укладений між Комунальною організацією "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" (вул. Замостянська/просп. Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009, код - 24893824) та Комунальним підприємством "Ободівка Комун Сервіс" (вул. Ватутіна, буд. 8, с. Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24353, код - 35387489) Кредитний договір № 21пв- 2-1-540 від 21.12.2018 року.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Ободівка Комун Сервіс" (вул. Ватутіна, буд. 8, с. Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24353, код - 35387489) на користь Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" (вул. Замостянська/просп. Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009, код - 24893824) 272 400,00 грн - основного боргу за Кредитним договором № 21пв- 2-1-540 від 21.12.2018 року, 42 797,00 грн - 6 % за користування кредитом, 16 033,00 грн - пені, 22 049,00 грн - інфляційних втрат, 10 413,00 грн - 3% річних.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Ободівка Комун Сервіс" (вул. Ватутіна, буд. 8, с. Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24353, код - 35387489) на користь Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" (вул. Замостянська/просп. Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009, код - 24893824) 27 000 грн - сума коштів раніше отриманого кредиту згідно Кредитного договору № 21пв- 2-1-540 від 21.12.2018 року, які підлягають достроковому поверненню.

5. Стягнути з Комунального підприємства "Ободівка Комун Сервіс" (вул. Ватутіна, буд. 8, с. Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24353, код - 35387489) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська 33, м. Вінниця, 21050, код - 02909909, р/р IBAN UA568201720343110002000003988 в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172) 9 230,89 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

6. Повернути Вінницькій обласній прокуратурі (вул. Монастирська 33, м. Вінниця, 21050, код - 02909909, р/р IBAN UA568201720343110002000003988 в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172) з Державного бюджету України 865,24 грн - надмірно сплаченого судового збору, згідно платіжного доручення № 1837 від 12.10.2021 року (оригінал наявний у матеріалах справи).

7. Засвідчений гербовою печаткою суду примірник даного рішення є підставою для повернення Вінницькій обласній прокуратурі з Державного бюджету України судового збору в розмірі 865,24 грн.

8. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

9. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за відсутності офіційної електронної адреси - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (Вінницькій обласній прокуратурі - примірник рішення засвідчений гербовою печаткою суду) та засобами електронного зв`язку за наступними електронними адресами: obl@vinrada.gov.ua, fondsib@gmail.com, sekretariat@vin.gp.gov.ua.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 31 січня 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Гайсинській окружній прокуратурі (вул. Волонтерів, 15а, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700)

3 - Вінницькій обласній раді (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21100)

4 - Комунальній організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" Вінницької обласної ради (вул. Замостянська/просп. Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009)

5 - Комунальному підприємству "Ободівка Комун Сервіс" (вул. Ватутіна, буд. 8, с. Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24353)