справа 2-5479/10

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 січня 2011 року                 Нахімовський районний суд м. Севастополь в складі:

головуючого судді –Кравченко В.Є.,

при секретарі –Пронкіній К.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі клопотання представника позивача Сіроштан Н.М. про забезпечення позову шляхом накладення арешту та обмеження виїзду за кордон по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_3, третя  особа по справі : товариство з обмеженою відповідальністю «Грей»про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 5369938,26 грн, -

В С Т А Н О В И В:

04.09.2008 року між відкритим акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»(правонаступником якого є - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») (далі –кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Грей»(далі –позичальник) була укладена генеральна кредитна угода №01/13-23/33/41, у межах якої 29.09.2009 року був укладений кредитний договір №010/07-11/027 (надалі - договір), за умовами якого банк (позивач) надає позичальнику (третій особі) кредит, в сумі 5415300,00 грн. у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов’язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов’язки, визначені цим договором.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов’язань перед кредитором, з  відповідачем по даній справі –ОСОБА_3 був укладений  договір  поруки № 12/13-23/33/2 від 04.09.2008 року і додаткова угода № 12/13-23/33/2/1 від 29.09.2009 року, у відповідності до яких останній на добровільних засадах  взяв на себе зобов’язання  перед банком відповідати по зобов’язанням товариства з обмеженою відповідальністю «Грей», які виникають за умовами кредитного договору №010/07-11/027.

          Підставою звернення  до Нахімовського районного суду м. Севастополя з позовом до ОСОБА_3 є обставини невиконання товариством з обмеженою відповідальністю «Грей» зобов’язань по своєчасній сплаті відсотків за користування кредитним  коштами кредитора.

     Позовні вимоги обґрунтовані статтями 526,554 Цивільного кодексу України  та положеннями п. 3.1 договору поруки.

             Представник позивача, посилаючись на статті 151-153 ЦПК України, заявила клопотання про забезпечення заявленого позову шляхом накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_3, та тимчасового обмеження його виїзду за кордон.

Необхідність застосування даних засобів забезпечення позову обґрунтована тим, що накладення арешту на особисте рухоме та нерухоме  майно обмежить можливість відповідача за час розгляду справи його відчужувати або розпоряджатись ним на власний розсуд. Крім того, враховуючи значний розмір грошової суми, яку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»пред’явлена банком у позові, представник позивача вважає, що тимчасове обмеження ОСОБА_3 у виїзді за кордон також буде слугувати гарантією виконання рішення суду, оскільки, на думку представника банку, неприйняття заявлених заходів забезпечення позову у подальшому може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

          Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості та передчасності, посилаючись на те, що у Ленінському районному суді м. Севастополя розглядається справа про визнання вищевказаних договору кредиту та договору поруки недійсними.

          Суд, вислухавши думку представника відповідача, перевіривши матеріали справи, знаходить підстави для часткового задоволення клопотання про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь –якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

За запитом суду, відповідно до довідки № 10688, виданої 21.10.2010 року комунальним підприємством «БТІ і ДРОНМ»Севастопольської міської Ради, за ОСОБА_3 право власності зареєстровано: на ? частину вбудованого приміщення по АДРЕСА_2 в м. Севастополі, площею –136,5 кв.м., на підставі реєстраційного посвідчення від 03.04.1997 року; на ? частину квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 02.09.1997 року.

Судом встановлено, що предметом даного позову є значна сума грошей –5 369 938,26 грн.

Враховуючи співвідношення предмету позову з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, суд вважає за необхідним накласти арешт на належні ОСОБА_3 частини власності, оскільки неприйняття заходів щодо забезпечення позову у подальшому може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Окрім того, згідно з довідкою № 15/14300, виданою 30.09.2010 року Відділом ДАІ УМВС України в м. Севастополі, за ОСОБА_3 зареєстровані наступні транспортні засоби: «JAWA 350», 1971 року випуску, червоного кольору, № дв.НОМЕР_2, №шас. НОМЕР_3; «MERCEDES-BENZ CLK 230», 1997 року випуску, зеленого кольору, № дв. НОМЕР_4, № куз. НОМЕР_5.

Таким чином, суд з метою забезпечення позову вважає за необхідним також заборонити відчуження та здійснення будь-яких дій, пов’язаних з перереєстрацією права власності на вищезазначені транспортні засоби, належні відповідачу ОСОБА_3, про що повідомити ДАІ УМВС України в м. Севастополі.        

          Вимоги представника позивача щодо забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3 суд не находить підлягаючими задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 6 (п.8) Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено тільки у видачі паспорта у випадках, якщо щодо нього подано цивільний позов до суду – до закінчення провадження у справі. Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон за тих же підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в України, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Обмеження свободи пересування визначені статтею 12 цього Закону, а саме: у прикордонній смузі; на територіях військових об’єктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на приватних земельних ділянках; на територіях, щодо яких введено воєнний, або надзвичайний стан; на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності.

Свобода пересування обмежується щодо: осіб, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов’язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій          госпіталізації та лікуванню; шукачів притулку та осіб які звернулися за наданням їм статусу біженця до прийняття відповідного рішення компетентним органом (про надання цим особам притулку чи статусу біженця); іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України; осіб, яких призвано на дійсну строкову службу до Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань; іноземців, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового. Свобода пересування може бути обмежена і в інших випадках, передбачених законом.

Преамбулою Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»встановлено, що він регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері. Статтею 6 цього закону зазначено, що тимчасовим обмеженням у праві виїзду громадян України за кордон є саме відмова у видачі паспорта, а не заборона свободи пересування.

Таким чином, підстави для забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3 відсутні, оскільки подання цивільного позову не є підставою для обмеження свободи пересування, які визначаються Законом України  «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Крім того, позивачем не надано доказів того, що відповідач збирається пересуватися за межи України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,12 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», ст.ст.151-153,208,210,293 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Заяву представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про забезпечення позову –задовольнити частково.

Накласти арешт на ? частину вбудованого приміщення по АДРЕСА_2 в м. Севастополі, площею –136,5 кв.м., зареєстровану у КП «БТІ і ДРОНМ»Севастопольської міської ради за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, на підставі реєстраційного посвідчення від 03.04.1997 року, - до закінчення розгляду справи.

Накласти арешт на ? частину квартири АДРЕСА_1, зареєстровану у КП «БТІ і ДРОНМ»Севастопольської міської ради за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 02.09.1997 року, - до закінчення розгляду справи.

Заборонити відчуження та здійснення будь-яких дій, пов’язаних з перереєстрацією права власності на транспортні засоби: «JAWA 350», 1971 року випуску, червоного кольору, № дв.НОМЕР_2, №шас. НОМЕР_3 та «MERCEDES-BENZ CLK 230», 1997 року випуску, зеленого кольору, № дв. НОМЕР_4, № куз. НОМЕР_5, які належать на праві власності ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1 - до закінчення розгляду справи.

Виконання ухвали доручити КП «БТІ та ДРОНМ»Севастопольської міської Ради, Першій Севастопольській державній нотаріальній конторі, ВРЕР ВДАІ УМВС України в м. Севастополі.

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3 –відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається у письмовій формі протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом п’яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.   

Суддя Нахімовського районного суду                                                  

міста Севастополя В.Є.Кравченко