Справа № 22-ц-588/2011 Головуючий у I інстанції – Триголова В.М.
Категорія –цивільна Доповідач - Литвиненко І. В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 лютого 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіЛитвиненко І.В.,
суддів:Заболотного В.М., Шарапової О.Л..,
при секретарі:Штупун О.М.,
за участю:ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” на рішення Ніжинського міськрайонного суду від 24 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” про поновлення на роботі, стягнення заробітку за вимушений прогул і моральної шкоди,
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_6,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_5 звернулась з позовом до ДТГО „Південно-Західна залізниця” про поновлення її на посаді провідника пасажирських поїздів вагонної дільниці ст.Київ-Пасажирський ДТГО „Південно-Західна залізниця”, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 50000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням суду позов задоволено частково. Суд поновив ОСОБА_5 на посаді провідника пасажирських вагонів вагонної дільниці ДТГО „Південно-Західна залізниця” з 08.06.2010 року, стягнув з відповідача на користь позивача 17673,57 грн заробітку ( без відрахування платежів) за вимушений прогул. Суд також стягнув з ОСОБА_6 на користь ДТГО „Південно-Західна залізниця” 17673,57 грн на відшкодування шкоди, заподіяної незаконним звільненням ОСОБА_5 та відмовив в задоволенні решти вимог.
В апеляційній скарзі ДТГО „Південно-Західна залізниця” просить скасувати рішення через порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд проігнорував докази перевезення ОСОБА_5 безквиткових пасажирів, що було підставою для її звільнення, та, стягнувши заробіток за час вимушеного прогулу у більшому розмірі, ніж вказано в позовній заяві, і шкоду з третьої особи на користь відповідача, вийшов за межі позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 працювала провідником пасажирських вагонів вагонної дільниці ДТГО „Південно-Західна залізниця” за контрактом № 30 від 22.01.2010 року.
08.05.2010 року при посадці на поїзд № 50, сполученням Київ-Трускавець, за вказівкою начальника поїзду, ОСОБА_5 пропустила до свого у керівництва вагону трьох пасажирів по безкоштовним залізничним проїзним білетам без пред’явлення документів, які дають право на отримання безкоштовного білета.
17-18.05.2010 року на нараді у керівництва відповідача було з’ясовано, що вказані білети були продані пасажирам квитковим касиром неправомірно.
Наказом № 609/ос від 04.06.2010 року ОСОБА_5 за цей випадок була звільнена з роботи 04.06.2010 року за п.8 ст.36 КЗпП України на підставі, передбаченій п.17 п.п.а контракту, а саме: перевезення безквиткових пасажирів.
У зв’язку з перебуванням ОСОБА_5 04.06.2010 року на лікарняному, наказом № 2852/ос від 05.11.2010 року був скасований наказ № 609/0с від 04.06.2010 року про звільнення ОСОБА_5 в період лікарняного і перенесено дату звільнення на 08.06.2010 року.
Задовольняючи позов в частині поновлення на роботі суд виходив з того, що ОСОБА_5 не допускала порушення умов контракту, оскільки перевезення пасажирів, які не пред’явили при посадці документів на право безкоштовного проїзду, відбулось за розпорядженням начальника поїзду.
Такі висновки суду відповідають положенням КЗпП України, контракту, підтверджені поясненнями свідка ОСОБА_7, яка була начальником поїзда № 50 08.05.2010 року, витягом з протоколу № 11 засідання профспілкового комітету вагонної дільниці ст.Київ-Пасажирський від 25.05.2010 року (а.с.6-8).
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_5 умисно допустила порушення умов контракту, Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, не знайшли свого підтвердження.
Також є необґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на те, що при визначенні суми заробітку, що підлягає стягненню за час вимушеного прогулу, суд вийшов за межі позовних вимог, так як в позовній заяві вказаний лише місячний середній заробіток, а не сума стягнення за весь час вимушеного прогулу.
В цій частині рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування відсутні.
Що стосується стягнення з третьої особи ОСОБА_6 на користь ДТГО „Південно-Західна залізниця” шкоди в сумі 17673,57 грн, завданої незаконним звільненням позивачки, то апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги відносно того, що в даному випадку суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог і допустив порушення норм процесуального права, стягнувши з третьої особи, яка має інше процесуальне становище, ніж відповідач, а тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 237 КЗпП України, ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.4, ст.ст. 314, 316, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” задовольнити частково.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду від 24 грудня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ДТГО „Південно-Західна залізниця” 17673,57 грн шкоди, заподіяної ним незаконним звільненням з роботи ОСОБА_5, скасувати.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: