З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я Справа № 2/2508/10/2011
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2011 року Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Литвин Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козелець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку. Посилається на те, що працював у відповідача з 01.08.2007 року по 30.06.2010 року на посаді агронома.
30.06.2010 року позивач звільнений з займаної посади за власним бажанням, за ст. 38 ч. 3 КЗпП України. Стверджував, що при звільненні відповідач у порушення вимог ст. 116 КЗпП не провів з ним розрахунок при звільненні, не виплатив належні йому суми.
Так, відповідач виплатив йому заробітну плату лише 02.09.2010 року, але при цьому не виплатив йому вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку в розмірі 7851 грн. 24 коп.
Позивач просить суд стягнути з відповідача вихідну допомогу при звільненні в розмірі 7851 грн. 24 коп. та середній заробіток в зв’язку з несвоєчасним розрахунком при звільненні за період з 01.07.2010 року по 01.09.2010 року в розмірі 5368 грн. 36 коп.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, щодо проведення заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, заперечень по позову від відповідача до суду не надходило, відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з копії трудової книжки (а.с. 3-4) позивач ОСОБА_1 01.08.2007 року прийнятий на посаду агронома в ПП «Ланцет», яке в подальшому було перейменовано на ТОВ «Біоленд Вінниця».
Згідно наказу від 29.06.2010 року № 04-к (а.с. 8) ОСОБА_1 звільнено з займаної посади з 30.06.2010 року за власним бажанням, згідно з ч. 3 ст. 38 КЗпП України та зобов’язано відділ бухгалтерського обліку виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку згідно ст. 44 КЗпП України.
Як пояснив позивач в судовому засіданні, що у день звільнення, тобто 30.06.2010 року він працював, але відповідач не провів з ним розрахунок при звільненні, лише 02.09.2010 року відповідач виплатив йому заробітну плату. Крім того, позивач пояснив, що неодноразово звертався до відповідача про виплату йому вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку, але до цього часу вона не виплачена.
У відповідності до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Згідно з ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»непроведення розрахунку з працівником удень звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Оскільки відповідач не провів з позивачем розрахунок у день звільнення, тому підлягає задоволенню вимога позивача про середній заробіток в зв’язку з несвоєчасним розрахунком при звільненні за період з 01.07.2010 року по 01.09.2010 року в розмір 5368 грн. 36 коп. виходячи з наступного.
Згідно довідки від 29.07.2010 року (а.с. 5) заробітна плата позивача за два календарі місяці роботи, що передували звільненню становить: квітень –2617 грн. 08 коп., травень –2617 грн. 08 коп.
При визначенні розміру середньої заробітної плати суд керується вимогами п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, яким визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Так, встановлено, що час затримки розрахунку з позивачем при звільненні з 01.07.2010 року по 01.09.2010 р. складає 44 дні.
Кількість робочих днів в травні 2010 року –18, в квітні 2010 року 21, разом 39, отже середній заробіток складає: середньоденний заробіток становить 134 грн. 20 коп. (5224 грн. 16 коп. : 39 = 134 грн. 20 коп.) * 44 = 5904 грн. 80 коп.
Проте, позивач обмежує розмір своїх позовних вимог саме 5368 грн. 36 коп., тому суд вважає за необхідне стягнути дану суму з відповідача.
Статтею 44 КЗпП України передбачено, що при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст. 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач при звільненні не виплатив позивачу вихідну допомогу в розмірі 7851 грн. 24 коп., тому зазначена допомога підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даною позовною заявою, тому при задоволенні позовних вимог майнового характеру з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»в розмірі 1% від суми задоволених позовних вимог майнового характеру, тобто з 13756 грн. 04 коп. становить 137 грн. 56 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп., а всього необхідно стягнути 257 грн. 56 коп.
На підставі ст.ст. 44, 116, 117 КЗпП України та керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 7851 грн. 24 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.07.2010 року по 01.09.2010 року в розмірі 5368 грн. 36 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»на користь держави судові витрати в розмірі 257 грн. 56 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Козелецьким районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Козелецький районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: