Справа № 2-а-137/11

                                                  ПОСТАНОВА

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2011 року     

                                                                                                                               м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

                                                             при секретарі –Загоруйко О.В.

                                        з участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ м. Вінниця про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

                                                  в с т а н о в и в:

06 січня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВДАІ м. Вінниця про скасування постанови від 02 січня 2011 року, якою на нього накладено штраф у розмірі 260 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме перевищення швидкості руху на 27 км/год. в зоні дії дорожнього знака 5.45.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення встановленої швидкості руху, однак на його думку, фіксація правопорушення, що вимірювалась приладом «Сокіл», не може бути доказовою базою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки зазначений прилад не має функції фото-відеофіксації, як то передбачено ст. 14-1 та 251 КУпАП, а тому просить винесену відносно нього постанову від 02 січня 2011 року скасувати, а провадження у справі –закрити.

В судовому засідання позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

          Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Тому відповідно до ст. 128 ч. 4 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

          Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.    

 Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб»єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Судом встановлено, що постановою інспектора ДПС УДАІ м. Вінниця ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 260 грн. за те, що він 02 січня 2011 року о 14 годині 20 хвилини на автодорозі Стрий –Знам»янка в с. Деківці, керуючи автомобілем ЗАЗ Ланос, державний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 87 км/год., перевищивши швидкість руху на 27 км/год. в зоні дії дорожнього знака 5.45,  чим порушив п. 12.4 Правил Дорожнього руху України. Вказані порушення виявлено за допомогою приладу «Сокіл»№ 0301323.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 заперечував факт вчинення ним даного правопорушення, що також підтвердив і в судовому засіданні.

Пунктом 12.4 ПДР України передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП наступає у випадку, зокрема, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 км/год.   

Згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 14.04.97 року №341, одними з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки дорожнього руху, удосконалення регулювання дорожнього руху, захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху (п.2, п.4).

Організація дорожнього руху здійснюється із застосуванням технічних засобів відповідно до правил і стандартів (ст.27 Закону України «Про дорожній рух»).

Показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху є доказами по справі (ст.251 КУпАП), висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об»єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).

Власники (співвласники) транспортних засобів відповідно до ст.14-1 КУпАП притягуються до відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.  

Суд вважає за необхідне відзначити, що відповідно до призначення вимірювача швидкості «Сокіл»та основних технічних характеристик відсутня вказівка на роботу даного приладу в автоматичному режимі. Крім того, при застосуванні приладу «Сокіл»фотозйомка не здійснювалась, про що свідчить відсутність запису у постанові від 02 січня 2011 року про те, що до постанови додаються будь-які докази.   

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.   

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з»ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем не були дотримані вимоги ч.2 ст.33 КУпАП, а саме, не враховано характер правопорушення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника та обставини, які пом»якшують відповідальність, тобто постанова винесена упереджено, а інспектором необ»єктивно досліджені та не враховані всі обставини, які мають значення для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв»язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.   

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства суд прийшов до висновку, що при винесенні відповідачем постанови про адміністративне правопорушення порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовано, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 71, 160,161,162,163 КАС України, ст. 122 ч.1,  258, 288, 289, 293, 294,   247 КУпАП , суд

                                                         п о с т а н о в и в:

              Позов ОСОБА_1  задоволити.

              Постанову серії АВ №278380 від  02 січня 2011 року, якою ОСОБА_1 визнано винним в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн. визнати незаконною та  скасувати, а провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП  –закрити.

               Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

          Суддя: