Справа № 2-176/2011

                                                       РІШЕННЯ

                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2011 року                            Старокостянтинівський районний суд

                                                             Хмельницької області в складі:

                                                             головуючої –судді                          Бондарчук Л.А.

                                                             при секретарі                                    Повзун С.В.

                                                   з участю позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,

встановив:

В листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1.

          В обґрунтування заявленого позову вказує, що власником вказаного будинку був ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. В даному будинку проживають та зареєстровані вона і її син ОСОБА_4, а також значиться зареєстрованою колишня невістка ОСОБА_2 В листопаді 2009 року ОСОБА_4 та відповідачка припинили подружнє життя і вона, переїхала проживати в інше місце. За цей час відповідачка до будинку не з’являлася, ним не користується та не приймає ніякої участі в утриманні будинку. Її реєстрація у зазначеному будинку перешкоджає скористатись позивачці своїм правом на оформлення субсидій та соціальних допомог, а тому просить в порядку ст.ст. 71, 72 ЖК України визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1, оскільки вона вже більше року відсутня за місцем проживання та реєстрації та не користується даним будинком.

          В судовому засіданні позивачка позов підтримала у повному обсязі.

          Відповідач позов не визнала і пояснила, що вона дійсно не проживає разом із позивачкою, однак зніматись із реєстрації не бажає.

          Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

          Відповідно до положень Житлового Кодексу України наймач або член його сім»ї можуть бути визнані такими, що втратили право користування жилим приміщенням з підстав, визначених статтями 71 або 107 цього Кодексу. При цьому правом звернення з відповідним позовом наділені лише особи, пов’язані з відповідачем договором найму, а також власники житлового приміщення, в якому прописаний відповідач.

          Судом встановлено, що власником будинку АДРЕСА_1 був ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно свідоцтва про шлюб його дружиною є позивачка. Спадщина не оформлена.

          Ці обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються свідоцтвами про шлюб та про смерть, витягом із спадкового реєстру.

          Відповідно до положень ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Позивачка не надала суду належних доказів, які б підтверджували її право власності на будинок  АДРЕСА_1.  

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 немає права звертатись до суду з позовом про визнання відповідачки такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1, а тому в задоволенні позовних вимог їй слід відмовити.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212-215, 226 ЦПК України, ст.ст.71, 72 ЖК України, суд

вирішив:

          Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.

          На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя: