09.02.2011
Справа №22-650/2011р. Головуючий в 1-й інстанції
Стамбула М.І.
Категорія: 67 Доповідач –Лободзінський С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року лютого місяця 09 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Лободзінського С.В.
Суддів: Прокопчук Л.П., Базіль Л.В.
при секретарі: Ващенко А.А.
за участю прокурора: Пуляєва І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Дніпровського району м. Херсона на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2007 року в справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа ВГІРФО УМВС України в Херсонській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2007 року громадянка В’єтнаму ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання станом на 16.07.1990р. на території України, зазначаючи, що у відповідності до Міжурядової угоди про направлення та прийняття в’єтнамських громадян на професійне навчання й роботу на підприємствах й організаціях СРСР від 02.04.1981 року, 25.06.1980р. вона приїхала на Україну та працювала на Херсонському бавовняному комбінаті з 26.06.1988р. по 30.05.1992р., проживаючи у м. Херсоні.
Після закінчення строку дії Міжурядової угоди та звільнення з вищевказаного підприємства на територію В’єтнаму не вибула і залишилася проживати в м. Херсоні.
Встановлення факту проживання на території України їй необхідне для отримання громадянства за територіальною ознакою, згідно ст.8 Закону України «Про громадянство України».
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2007 року заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України з 25.06.1988 по даний час.
В апеляційній скарзі на зазначене рішення суду прокурор з посиланням на його незаконність та необґрунтованість поставив питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У поданій до суду першої інстанції заяві підставою для прибуття на територію України заявником зазначено Угоду між Урядом СРСР та Урядом Соціалістичної Республіки В’єтнам про направлення та прийняття в’єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємствах і в організаціях СРСР від 02 квітня 1981 року. За змістом вказаної міжурядової угоди перебування в’єтнамських громадян на території колишнього СРСР носило тимчасовий, а не постійний характер.
Згідно ст. 11 ч. 1 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених фізичною особою вимог і на підставі поданих нею доказів.
В порушення зазначених вимог закону суд при задоволенні заяви вийшов за межі заявлених вимог про встановлення факту постійного проживання заявниці станом на 16 липня 1990р. і встановив факт постійного її проживання на території України з 25 червня 1988р. по даний час, пославшись при цьому на докази, які не стосувались факту постійного проживання на території України за вимогою.
З врахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про те, що внаслідок допущених порушень процесуального законодавства суд першої інстанції постановив незаконне рішення, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування та постановлення по справі нового рішення.
Колегією суддів встановлено, що проживання заявниці на території СРСР та України носило тимчасовий характер. Докази на підтвердження постійного її проживання на законних підставах на території України станом на 16 липня 1990р. у справі відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає необхідним у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу прокурора Дніпровського району м. Херсона задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2007 року скасувати і ухвалити нове.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 16 липня 1990 року.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді