09.02.2011
Справа №22-595/2011р. Головуючий в 1-й інстанції
Ратушна О.В.
Категорія: 67 Доповідач –Лободзінський С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року лютого місяця 09 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Лободзінського С.В.
Суддів: Семиженка Г.В., Прокопчук Л.П.
при секретарі: Ващенко А.А.
за участю прокурора: Пуляєва І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Дніпровського району м. Херсона на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2008 року в справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа ВГІРФО УМВС України в Херсонській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2008 року громадянин В’єтнаму ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання його батьків на території України до 24.08.1991 року, зазначаючи, що у відповідності до Міжурядової угоди про направлення та прийняття в’єтнамських громадян на професійне навчання й роботу на підприємствах й організаціях СРСР від 02.04.1981 року, батьки заявника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 1987 р. по 1992 р. працювали на Херсонському бавовняному комбінаті та Херсонському комбайновому заводі ім. Г.І.Петровського відповідно. Після закінчення строку Міжурядової угоди та звільнення з вищевказаних підприємств його батьки залишилися проживати в АДРЕСА_1 В 2000 році вони виїхали до В’єтнаму, а він залишився проживати на території України в АДРЕСА_1. Встановлення факту проживання батьків на території України необхідно йому для отримання громадянства за територіальною ознакою, згідно ст.8 Закону України «Про громадянство України».
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2008 року заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено. Встановлено факт постійного проживання батьків заявника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до 24.08.1991 року на території України.
В апеляційній скарзі на зазначене рішення суду прокурор з посиланням на його незаконність та необґрунтованість поставив питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У поданій до суду першої інстанції заяві підставою для прибуття батьків на територію України заявником зазначено Угоду між Урядом СРСР та Урядом Соціалістичної Республіки В’єтнам про направлення та прийняття в’єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємствах і в організаціях СРСР від 02 квітня 1981 року. За змістом вказаної міжурядової угоди перебування в’єтнамських громадян на території колишнього СРСР носило тимчасовий, а не постійний характер, відповідно зазначені у заяві факти не відповідають фактичним обставинам, а тому підстав для задоволення заяви немає.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам у справі, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора Дніпровського району м. Херсона задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2008 року скасувати і ухвалити нове.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення факту постійного проживання його батьків на території України до 24.08.1991 року.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді