АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 –257/11
Категорія ст.185 ч.2,3 КК України
Головуючий 1 інст. Апанаскович Н.М.
Доповідач 2 інст. Булейко О.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2011 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді Алейнікова Г.І.,
суддів Булейко О.Л., Дадашевої С.В.,
за участю прокурора Сівальнева О.А.,
засудженого ОСОБА_2
розглянула в м. Запоріжжя у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Токмацького районного суду Запорізької області від 01 вересня 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в Івано-Франківської області, Снятінського району, с. Устя, українець, громадянин України, має неповню середню освіту, неодружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:
1) 05.04.2008 р. Токмацьким районним судом Запорізькій області за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі;
2) 05.06.2008 р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 185 ч.3 КК України на 3 рок позбавлення волі,
засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України на 1 рік позбавлення волі;
за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Запобіжний захід –тримання під вартою.
Вирішена доля речових доказів.
ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 13.08.2009 року, знаходячись у будинку АДРЕСА_2, діючи повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав золоті сережки, які належали ОСОБА_3, чим заподіяв останній збиток на загальну суму 700 грн.
Крім того, ОСОБА_2 11.09.2009 р. приблизно о 09.00 годині, маючи намір на таємне викрадання чужого майна, через вікно проник у будинок АДРЕСА_3, де з шафи, повторно таємно викрав ювелірні вироби, що належали ОСОБА_4, а саме: золоту каблучку масою 1,5 грам 585 проби вартістю 350 грн.; золоту каблучку масою 1,5 грам 585 проби вартістю 200 грн.; срібну каблучку масою 18,5 грам вартістю 80 грн.; срібну каблучку масою 1,8 грам вартістю 60 грн.; срібну каблучку масою 2,5 грам вартістю 80 грн.; срібну каблучку масою 1,8 грам вартістю 60 грн.; срібні сережки вартістю 50 грн., заподіявши ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 880 грн.
16.09.2009 р. приблизно о 09.00 годині, ОСОБА_2 маючи намір на таємне викрадання чужого майна, через вікно, проник у будинок АДРЕСА_4, повторно, таємно викрав гроші у сумі 140 грн, які належали ОСОБА_5, чим заподіяв останній матеріальний збиток на вказану суму.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок районного суду змінити, пом”якшити призначене йому покарання з тих підстав, що суд не врахував усі обставини, що пом”якшують покарання, а саме: те, що в нього народилася дочка у 2010 році, крім того, два епізода крадіжки він не вчиняв, а визнав себе винним лише у звязку з тим, що працівниками міліції до нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства, його били.
Заслухав доповідь судді, засудженого ОСОБА_2, який просить задовольнити його апеляцію, прокурора, який вважає, що вирок районного суду є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляції.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2, у вчиненні ним злочину відповідно до обставин, викладених у вироку, відповідають зібраним у справі доказам, є обґрунтованими.
З матеріалів справи видно, що засуджений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину визнав частково та пояснив, що він дійсно вчинив ряд крадіжок, а саме: золотих виробів, які належали ОСОБА_3, та ювелірних виробів, які належали Колісник, грошей, які належали ОСОБА_5. Крадіжки мобільного телефону, який належав ОСОБА_6, а також грошей, які належали Коломіченко він не вчиняв. На стадії досудового розслідування він себе обмовив під тиском працівників міліції, які били його заподіявши тілесні ушкодження.
Саме, перевіряючи ці покази ОСОБА_2, та за відсутністю інших доказів, окрім явок з повиною ОСОБА_2, суд прийшов до висновку про виключення з обвинувачення цих єпізодів.
Аналізуючи зібрані докази, суд послався на те, що свідки ОСОБА_7, та ОСОБА_8 не бачили, як ОСОБА_2 вчиняв крадіжки майна, яке належало Ніколаевій та ОСОБА_8, в їх свідченнях є лише припущення того, що крадіжу вчинив ОСОБА_2
Таким чинов викладені в апеляції доводи, про те, що вирок суду є незаконним у звязку з тим, що ОСОБА_2 засуджено за крадіжки , які він не вчиняв, є надуманими, та не відповідають матеріалам справи.
Судом в порядку ст. 315-1 КПК України перевірена заява ОСОБА_2 про застосування до нього працівниками міліції недозволених методів ведення слідства. Постановою прокурора відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції.
З огляду на наведене слід визнати, що ОСОБА_2 обгрунтовано засуджено за те, що він вчинив крадіжки, тобто таємно викрав чуже майно, повторно і його дії правильно кваліфіковані судом за ст. 185 ч.2, та за таємне викрадення чужого майна, крадіжку, вчинену повтороно, з проникненням у житло- за ст. 185 ч.3 КК України.
Покарання засудженому ОСОБА_2 суд призначив відповідно до положень ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиенного злочину, дані про особу засудженого, обставин, що помякшують та обтяжують покарання.
Покарання призначено у межах санкції статті і є достатнім і необхідним.
Крім того, судом при призначенні покарання на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів застосувано метод поглинання меньш суворого покарання більш суворим .
Доводи в апеляції ОСОБА_2 про те, що вирок районного суду є занадто суворим, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження та повністю спростовуються матеріалами справи.
Колегія суддів вважає, що підстав для скасування або зміни вироку по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Токмацького районного суду Запорізької області від 1 вересня 2010 року у відношенні ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий
Судді