Справа № 2023/2-а-554/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.02.2011 року Куп’янський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді –Демченко І.М.,
при секретарі - Бабенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Куп’янську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м.д.м. Чугуїв БДПС Рубушкова Михайла Віталійовича про скасування постанови серії АХ1 № 065546 від 15.01.2011 року в справі про адміністративне правопорушення і закриття справи, -
В С Т А Н О В И В:
20.01.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІДПС взводу ДПС м.д.м. Чугуїв БДПС Рубушкова М.В., згідно якого просить суд скасувати постанову серії АХ1 № 065546 в справі про адміністративне правопорушення і закрити справу, мотивуючи свої вимоги тим, що інспектором вказаного вище взводу 15.01.2011 року було винесено постанову відносно нього за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.. Позивач вважає дану постанову незаконною у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
У судовому засіданні позивач заявлені ним позовні вимоги підтримав у повному обсязі і проси суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових повісток, причини неприбуття суду не повідомив, заяви про перенесення слухання справи чи можливих заперечень проти поданого адміністративного позову з обґрунтуванням правильності складання протоколу і винесення постанови в справі про адмінправопорушення не надав.
У відповідності до ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача і двох свідків, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 2 ч.1 ст. 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач ( особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАЇ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адмінстягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.
Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Судом встановлено, що постановою серії АХ1№ 065546 від 15.01.2011 року в справі про адміністративне правопорушення, яка винесена інспектором ДПС взводу ДПС м.д.м. Чугуїв БДПС Рубушковим Михайлом Віталійовичем, на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. / згідно вимог ст. 308 КУпАП –подвійний розмір штрафу - 510 грн. / за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. В постанові зазначено, що 15.01.2011 року о 13.40 годин в м. Куп’янську, пл. Леніна, 23, позивач керуючи автомобілем ЗАЗ Daewoo державний номерний знак НОМЕР_1, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не надав їм дорогу, чим порушив п. 18.1 ПДР України (а.с.6).
Відповідно до п.18.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306 із змінами і доповненнями –водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він заперечував проти правильності складання відповідачем протоколу і винесення постанови відносно нього, він дійсно керував автомобілем у день і період часу, що вказані інспектором у постанові, однак правил дорожнього руху він не порушував. Наближаючись до перехрестя позивач побачив, що світлофори не працюють, після чого, зменшивши швидкість до 20 км/год., почав перетинати перехрестя по головній дорозі. Коли він наблизився до пішохідного переходу то помітив, що зліва від нього з протилежного боку проїзної частини на зебру ступив пішохід, тобто у момент наближення автомобіля до пішохідного переходу пішоходів на ньому не було, він зійшов з тротуару пізніше, коли автомобіль вже майже перетинав перехід. Небезпеки чи перешкоди для пішохода створено не було. Крім того, позивач зазначив, що при складанні протоколу він свою вину у вчиненні адмінправопорушення не визнавав, від інспектора вимагав залучення свідків, які б могли підтвердити обставини правопорушення, однак інспектором всупереч вимогам Інструкції, свідки не були залучені, а також не були зазначені відомості про пішохода. Також ОСОБА_1 посилається на те, що він був позбавлений можливості надати докази, чим порушили його права, передбачені Законом та отримати юридичну допомогу. Ці обставини можуть підтвердити свідки, які на той час перебували у транспортному засобі позивача.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 дали суду пояснення про те, що 15 січня 2011 року вони їхали разом з позивачем у його автомобілі по місту Куп’янську. ОСОБА_1 керуючи автомобілем на центральному перехресті, помітивши що світлофори не працювали, зменшив швидкість і почав перетинати перехрестя. Знаходячись на пішохідному переході з лівого протилежного боку дороги по переходу почав рухатись пішохід. Перепон і небезпеки позивач для пішохода не створив. Потім автомобіль був зупинений інспектором ДПС і відносно ОСОБА_1 був складений даний адмінпротокол за ч.1 ст. 122 КУпАП і винесена постанова. Також свідки зазначили, що при складанні протоколу вони не були залучені інспектором. У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Данні про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об’єктивно підтверджуються і не суперечать іншим доказам.
Спірні правовідносини є публічними і врегульовані ст. ст. 122,251,256,288,293 КпАП України.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган ( посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
За статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, оскаржити постанову по справі.
Відповідно до Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС №77 від 26.02.2009р. (п.4.1,4.2) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівник Державтоінспекції МВС відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює порушникові його права і обов'язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказу долучаються письмові пояснення свідків правопорушення.
Як зазначив позивач у судовому засіданні при складанні протоколу про адміністративне правопорушення він заперечував факт вчинення ним порушення Правил дорожнього руху, вимагав присутність свідків, але інспектором його вимоги не були взяті до уваги.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, всупереч ч. 2 ст. 71 КУпАП відповідач не надав суду заперечень і жодних доказів, які б спростували доводи позивача.
Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення
Керуючись ст. ст. 122, 251, 252, 256, 288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 11, 70-71, 160-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м.д.м. Чугуїв БДПС Рубушкова Михайла Віталійовича про скасування постанови серії АХ1 № 065546 від 15.01.2011 року в справі про адміністративне правопорушення і закриття справи –задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АХ1 № 065546 від 15.01.2011 року, яка винесена інспектором ДПС взводу ДПС м.д.м. Чугуїв БДПС Рубушковим Михайлом Віталійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. скасувати та справу закрити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М.Демченко