ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.11.2007 | Справа №2-27/10993-2007А |
За позовом – Управління ПФУ в м. Саки, м. Саки, вул. Леніна, 41.
До відповідача – Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадку на виробництві і професійних захворювань України в м. Саки, м. Саки, вул. Курортна, 4.
Про забовязання до вчинення певних дій.
Суддя Н.В. Воронцова.
При секретарі Топоріщевої Т. П.
представники:
Від позивача – Попович, дор. у справі.
Від відповідача – Яранкіна, дор. у справі.
Сутність спору:
Позивач – Управління ПФУ в м. Саки звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про забовязання відповідача прийняти до відшкодування суму не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 52296,76 грн. шляхом включення до акту щомісячної звірки витрат по особистих справах потерпілих, яким виплачена пенсія по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесеним ним витрат. З наведеного, за думкою позивача. випливає, що витрати, понесені позивачем по справі в зв’язку з виплатою пенсій, передбачених Законом України від 23.09.1999 р., підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
Позивач заявою від 22.11.2007 р. уточнив позовні вимоги та просить суд визнати відмову відповідача відшкодувати суми витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності в наслідок нещасного випадку на нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання неправомірною. Також просить суд забовязати відповідача прийняти до відшкодування суму не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 52108,31 грн. шляхом включення до акту щомісячної звірки витрат по особистих справах потерпілих, яким виплачена пенсія по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Суд прийняв до уваги вказане уточнення позивача.
Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що він повинен платити страхові виплати і надавати соціальні послуги робітникам ( членам їх сімей ), які потерпіли на виробництві з того моменту, коли відповідні підприємства передали у встановленому Законом порядку відповідачу по справі документи, які підтверджують право цих робітників та членів їх сімей на такі страхові виплати і соціальні послуги або коли таке право встановлено у судовому порядку. Таким чином, відповідача вважає, що для призначення страхових виплат постраждалим на виробництві, в тому числі пенсій по інвалідності, необхідне настання певної події, а саме – передача особової справи постраждалого підприємствами до відповідача по справі. До цього моменту, ніякі виплати постраждалому відповідачем не проводяться, а у разі якщо документи взагалі не будуть передані, то виплати так і будуть здійснювати безпосередньо підприємством та Пенсійним фондом України. Відповідач вважає, що пенсійні справі, що знаходяться у позивача, не є підставою для здійснення відшкодування коштів Пенсійному фонду України. Станом на 26.11.2007 р. у відповідача відсутні особисті справи потерпілих відносно 15 фізичних осіб.
Також відповідач повідомив, що позивач незаконно вимагає у відповідача відшкодування за період з 01.07.2005 р. по 01.07.2007 р. виплачені пенсії по інвалідності від каліцтва потерпілим від нещасних випадків на виробництві, які відбулися на території колишнього Радянського союзу і призначені іноземними державами: на території Росії: Долинський В. Б., Самченко В. Ф., Белицкий М. В., Белоног А. Ф., Хацкилов В. Ф., Керничанський В. В., Бочкарев А. В., Пасічник О. А.; на території Латвії: Шекмар А. І.
На підставі вищевикладеного, відповідач вважає, що дані фізичні особи одержують пенсії у зв’язку з настанням страхового випадку по своїй правовій природі є пенсіями призначеними іноземними державами і саме дані іноземні держави є належними відповідача за даними позовом.
На підставі викладеного, просить у позові відмовити.
Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечує по мотивам. викладеним у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
В С Т А Н О В И В :
Згідно із ст.58 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (від 09.07.2003 р. № 1058 із змінами та доповненнями), п.1.1 Положення про управління пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (затверджено наказом Пенсійного фонду від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції від 21.05.2002 року за № 442/6730), пенсійний фонд, управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно із ст.14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (від 09.07.2003 р. № 1058 із змінами та доповненнями) страхувальниками відповідно до цього закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до ст.14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (від 14.01.1998 року № 16 із змінами та доповненнями) страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Види збору на соціальне страхування встановлені ст.4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (від 14.01.1998 року № 16 із змінами та доповненнями).
Згідно із ст.15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”(від 23.09.1999 року № 1105-XIV із змінами та доповненнями) страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків –некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затверджується його правлінням.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до п.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) суд застосовує також принцип верховенства права.
Згідно із п.п. б), г), д) п.1 ст.21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (від 23.09.1999 року № 1105-XIV із змінами та доповненнями) у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно із ст.25 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”(від 23.09.1999 року № 1105-XIV із змінами та доповненнями) усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Згідно із ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”(від 23.09.1999 року № 1105-XIV із змінами та доповненнями) страховими виплатами є грошові суми, які Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються у тому числі із страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому.
Перелік та порядок розгляду документів, які подаються до Фонду соціального страхування від нещасних випадків встановлений ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”(від 23.09.1999 року № 1105-XIV із змінами та доповненнями).
Згідно із ст.55 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”(від 23.09.1999 року № 1105-XIV із змінами та доповненнями) спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.
Згідно із ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”(від 23.09.1999 року № 1105-XIV із змінами та доповненнями) фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Згідно із п.2 ст.7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Таким чином, обов'язок Фонду по сплаті страхових виплат виникає в силу належного підтвердження права на такі страхові виплати.
Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлений Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (затверджений Постановою правління пенсійного фонду України та правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697).
Згідно із п.5 Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (затверджений Постановою правління пенсійного фонду України та правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697) органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно із п.6 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (затверджений Постановою правління пенсійного фонду України та правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697) головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно із п.7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (затверджений Постановою правління пенсійного фонду України та правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Таким чином, розрахунки між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснюються на підставі актів звірок витрат по особових справах потерпілих.
Таким чином, суд дійшов висновку, що для призначення страхових виплат постраждалим на виробництві, в тому числі пенсій по інвалідності, необхідне настання певної події, а саме – передача особової справи постраждалого підприємствами до відповідача по справі.
З березня 2003 р. відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадку на виробництві і професійних захворювань України не здійснюють ніяких перерахувань Пенсійному фонду України, а проводять лише щомісячні звірки з органами ПФУ і передають їх у вищестоящу організацію, в даному випадку в Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадку на виробництві і професійних захворювань України в АР Крим, де складається загальна довідка по АР Крим, яка передається до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадку на виробництві і професійних захворювань України для розрахунків на централізованому рівні.
Тобто з моменту прийняття порядку, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадку на виробництві і професійних захворювань України в Сімферопольському районі не здійснює перерахування коштів ПФУ, а відповідно, стягнення даних сум тягне за собою подвійне фінансування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що всі розрахунки між Фондом соціального страхування від нещасних випадку на виробництві і професійних захворювань України і Пенсійним фондом України повинні проводитися на централізованому рівні незалежно від періоду стягнення, починаючи з 01.04.2001 р.
Також треба вказати, що механізм відшкодування витрат, понесених ПФУ по виплаті і доставці пенсій по інвалідності в наслідок нещасного випадку на нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам України, пенсії яких призначені іноземними державами визначений Інструкцію «Про порядок переказування пенсій громадянам, які виїхали за кордон, та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які проживають в Україні».
Позивач вимагає у відповідача відшкодування за період з 01.07.2005 р. по 01.07.2007 р. виплачені пенсії по інвалідності від каліцтва потерпілим від нещасних випадків на виробництві, які відбулися на території колишнього Радянського союзу і призначені іноземними державами: на території Росії: Долинський В. Б., Самченко В. Ф., Белицкий М. В., Белоног А. Ф., Хацкилов В. Ф., Керничанський В. В., Бочкарев А. В., Пасічник О. А.; на території Латвії: Шекмар А. І.
Суд вважає, що дані фізичні особи, які одержують пенсії у зв’язку з настанням страхового випадку по своїй правовій природі є пенсіями призначеними іноземними державами і саме дані іноземні держави є належними відповідача за даними позовом.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Вступна і резолютивна частини проголошено 26.11.2007 р.
Постанову у повному обсязі складено 03.12.2007 р.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.