ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
120
УХВАЛА
03.12.2007 | Справа №2-28/16429-2007 |
За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Білогірський завод будівельних матеріалів», м. Білогірськ,
до відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь,
про визнання рішення комісії ВАТ «Крименерго», оформленого протоколом № 1896 від 25.10.2007 р. незаконним
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Шеметова О.В. – представник по довіреності від 23.07.2007 р. (довіреність у справі)
Від відповідача – Котовська Н.Д. – юрисконсульт, довіреність № 006-Д від 04.01.2007 р. (к/копія довіреності у справі)
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство «Білогірський завод будівельних матеріалів», м. Білогірськ, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, про визнання рішення комісії ВАТ «Крименерго», оформленого протоколом № 1896 від 25.10.2007 р. незаконним.
Також, позивач просив вжити заходи по забезпеченню позову шляхом заборони відповідачу здійснювати відключення об’єктів виробництва позивача та призначити технічну експертизу електричного лічильника, знятого по акту № 102609 від 11.10.2007 р. на кар’єрі «Пролом» ВАТ «Білогірський завод будівельних матеріалів».
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та усно зазначив, що пункти 2 і 3 просительної частини позовної заяви щодо вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом заборони відповідачу здійснювати відключення об’єктів виробництва позивача та стосовно призначення технічної експертизи електричного лічильника, знятого по акту № 102609 від 11.10.2007 р. на кар’ері «Пролом» ВАТ «Білогірський завод будівельних матеріалів» є клопотаннями (про що зазначено у протоколі судового засідання).
Представник відповідача у засіданні суду надав відзив на позовну заяву № 10/2563 від 30.11.2007 р., в якому Відкрите акціонерне товариство «Крименерго», м. Сімферополь, з позовними вимогами не погодилось, вказавши, що вважає позовні вимоги непідвідомчими господарському суду, у зв’язку з чим просило провадження у справі припинити на підставі ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання рішення комісії ВАТ «Крименерго», оформленого протоколом № 1896 від 25.10.2007 р. незаконним.
Згідно зі ст. 12 ГПК України (зі змінами та доповненнями) такі вимоги господарським судам України не підвідомчі, тому що відповідно до цієї статті господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, а також справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції та справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Таким чином, як впливає з приписів даної правової норми, господарським судам підвідомчі справи у спорах, крім тих, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1). визнання права; 2). визнання правочину недійсним; 3). припинення дії, яка породжує право; 4). відновлення становища, яке існувало до порушення; 5). примусове виконання обов’язку в натурі; 6). зміна правовідношення; 7). припинення правовідношення; 8). відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9). відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10). визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до пункту 1 Роз’яснень Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним або іншим органом в межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює або відміняє норми права, носить загальний або локальний характер і застосовується неодноразово. Акти ж ненормативного характеру (індивідуальні акти), то вони породжують права і обов’язки тільки у того суб’єкта (або визначеного ним круга суб’єктів), якому вони адресовані.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист прав суб’єктів господарювання та споживачів визначений ст. 20 Господарського кодексу України, згідно частини 2 якої кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Як було вказано вище, позивач просив визнати рішення комісії ВАТ «Крименерго», оформлене протоколом № 1896 від 25.10.2007 р. саме незаконним.
У зв’язку з тим, що вищевказане рішення комісії ВАТ «Крименерго», оформленого протоколом № 1896 від 25.10.2007 р., не несе характеру обов’язкового до виконання ненормативного акту, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено відповідачем при проведенні перевірки дотримання Відкритим акціонерним товариством «Білогірський завод будівельних матеріалів», м. Білогірськ, Правил користування електричною енергією, то спосіб захисту, обраний позивачем, є таким, що задоволенню не підлягає, оскільки не передбачений чинним законодавством України.
Таким чином, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Щодо клопотань позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом заборони відповідачу здійснювати відключення об’єктів виробництва позивача та про призначення технічної експертизи електричного лічильника, знятого по акту № 102609 від 11.10.2007 р. на кар’ері «Пролом» ВАТ «Білогірський завод будівельних матеріалів», то суд вважає їх такими, що задоволенню не підлягають, оскільки, як було зазначено вище, спір у даній справі є непідвідомчим господарському суду АР Крим та не розглядається по суті.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачене державне мито в сумі 102,00 грн., тоді як відповідно до п.п. «б» п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” із заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 85,00 грн.
Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України та п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 р. сплачені судові витрати підлягають поверненню позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. 47, п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд –
У Х В А Л И В :
1). Провадження у справі припинити.
2). Повернути Відкритому акціонерному товариству «Білогірський завод будівельних матеріалів» (97600, м. Білогірськ, вул. Бойко, 4, р/р 26002115 в Сімферопольській філії АБ «Автозазбанк» м. Сімферополь, МФО 384737, ЗКПО 00290819) з Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31115095700002 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) державне мито у розмірі 102,00 грн., перераховане за квитанцією від 08.11.2007 р.
3). Повернути Відкритому акціонерному товариству «Білогірський завод будівельних матеріалів» (97600, м. Білогірськ, вул. Бойко, 4, р/р 26002115 в Сімферопольській філії АБ «Автозазбанк» м. Сімферополь, МФО 384737, ЗКПО 00290819) з Державного бюджету м. Сімферополь (р/р 31218259700002 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перерахованих за квитанцією від 08.11.2007 р.
Видати накази.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Альошина С.М.