Справа № 2-8794/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2010 року суддя Ленінського районного суду м.Запоріжжя Лисенко Л.І., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання незаконними дій суб’єкта владних повноважень щодо перерахунку та виплатити державної соціальної допомоги як дитині війни, –
ВСТАНОВИВ:
06 вересня 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом, у якому зазначила, що вона має статус «дитини війни», відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та з 01.01.2006 року має право одержувати пенсію, яка повинна бути підвищена на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що виплати пенсії проведені відповідачем у меншому, ніж передбачено вище вказаним Законом, розмірі, позивачка просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити надбавки за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а також нараховувати і виплачувати її в подальшому.
Представник відповідача в судовому заперечуючи проти позову, пояснив, що позивачка дійсно має статус дитини війни, однак за її вибором з 18.03.3010р. їй призначено підвищення до пенсії як подружжя померлого учасника війни, який був інвалідом 4 категорії згідно ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Заяву про відмову від призначеного підвищення до пенсії як члену сім»ї загиблих осіб, прирівняних до військовослужбовців та призначення їй щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, позивачка не подавала.
Судом встановлено, що відповідно до копії паспорту, позивачка є громадянкою України, якій до 2 вересня 1945 року було менше 18 років. З довідки УПФ Ленінського району м.Запоріжжя вбачається, що ОСОБА_1 має право користуватись пільгою відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей». Однак з пенсійного посвідчення позивачки вбачається, що вона отримує пенсію разом із надбавкою до неї, як дружина померлого учасника бойових дій.
Вивчив матеріали суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 повинно бути відмовлено з наступних підстав.
Позивачка дійсно має статус «Дитина війни», але згідно п.2 Прикінцевих положень ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього закону та ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором з одним із вищезазначених законів.
З письмових доказів вбачається, що позивачка отримує надбавку до своєї пенсії як дружина померлого учасника бойових дій. Із заявою по відмову від призначеного підвищення та призначення їй щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, позивачка до УПФ Ленінського району м.Запоріжжя не зверталась.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставі своїх вимог. Таким чином, суд приходить до висновку, що з вищезазначених підстав в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя про визнання незаконними дій суб’єкта владних повноважень щодо перерахунку та виплатити державної соціальної допомоги як дитині війни повинно бути відмовлено у зв’язку з необґрунтованість поданого позову.
Керуючись статтями ст. ст.10, 11, 60, 61, 81, 88, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 64, 92, 124, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007року, N 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд, –
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя про визнання незаконними дій суб’єкта владних повноважень щодо перерахунку та виплатити державної соціальної допомоги як дитині війни - відмовити.
Сторони протягом десяти днів мають право подати апеляційну скаргу в апеляційний суд Запорізької області.
Суддя: Лисенко Л. І.