Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Ковальчук Н.М.
суддів - Малько О.С.,Буцяка З.І.,
при секретарі - Сеньків Т.Б.,
з участю:
представника ПАТ „Райфайзен Банк Аваль” –Ярмолюка І.А.,
відповідача - ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Здолбунівського районного суду від 16 грудня 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на нерухоме майно.
в с т а н о в и л а :
Рішенням Здолбунівського районного суду від 16 грудня 2010 року позов ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” задоволено. Стягнуто заборгованість за кредитним договором № 014/53-05-68506 від 30 листопада 2007 року на загальну суму 90135,40 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки –житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 0,10 га та належить іпотекодавцям ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на праві власності.
Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати в сумі 1021,35 грн.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. Вважає його незаконним, постановленим без з’ясування всіх обставин, що мають істотне значення для вирішення спору. Стверджує, що позивачем не було надіслано письмової вимоги про усунення порушення в тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги, чим порушено норми ч.1 ст.35 Закону України „Про іпотеку”. Судом першої інстанції також не враховано, що порушення зобов’язання за договором не задає збитків іпотекодержателю та не змінює обсягу його прав та обов”язків, а сама заборгованість є неспіврозмірною з вартістю предмета іпотеки. Крім того, судом не взято до уваги інтересів малолітніх дітей, котрі проживають з народження в будинку, який є предметом іпотеки.
Просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення осіб, що з”явились в судове засідання, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За правилами ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
_____________________________________________________________________________________________
справа № 22-269/2011р. Головуючий у І інстанції –Кушнір О.Г.
Категорія: 19.27 Доповідач –Ковальчук Н.М.
Ухвалюючи рішення про стягнення боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник порушив зобов”язання за кредитним договором, забезпеченим іпотекою, а тому, в силу вимог ст.33 Закону України „Про іпотеку” та п.3.1.4. договору іпотеки, банк має право задовольнити свої вимоги в частині погашення заборгованості позичальника за рахунок предмета іпотеки.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, виходячи із слідуючого.
Встановлено, що 30 листопада 2007 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №014/53-05/68506, за яким остання отримала кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 86 700 грн. на строк до 29 листопада 2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15,75 % річних. Банк свої зобов’язання виконав. У відповідності до пунктів 1.3, 5.1 кредитного договору позичальник зобов’язаний погашати заборгованість по кредиту щомісячними платежами до 15 числа та відсотки за користування кредитними коштами.
Між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_6 30 листопада 2007 року укладено договір іпотеки №014/53-05/68506-п, згідно якого виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором №014/53-05/68506 забезпечується іпотекою. В іпотеку передано домоволодінням по АДРЕСА_1, належне ОСОБА_3, ОСОБА_6
Відповідач ОСОБА_5 свої зобов’язання за кредитним договором порушила, з травня 2010 року щомісячні платежі та відсотки за користування кредитом не сплачувала у встановлені договором строки.
В жовтні 2010 року банк звернувся з позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, вказуючи в позові, що загальна сума заборгованості за кредитом становить 90135,40 грн.
Із довідки-розрахунку видно, що станом на 07 жовтня 2010 року (час звернення банку з позовом до суду) заборгованість по тілу кредиту складала 2 688,03 гривень, заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами - 6 111 грн. 67 коп.(а.с.26).
Статями ст.ст.610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) та у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 1 вересня 2010 року відповідачам направлено попередження про необхідність непогашення боргу. В разі невиконання вимоги, банк має право застосовувати всі види стягнень, передбачених чинним законодавство.
Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов’язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Банк не використав свого права звернутись з позовом до суду про дострокове стягнення з позичальника боргу по кредиту.
Згідно умов кредитного договору строк погашення кредиту установлений до 29 листопада 2017 року, а тому у відповідача є можливість до цього строку належним чином здійснити розрахунок із банком та повністю погасити заборгованість за кредитним договором.
Враховуючи, що на день звернення до суду з позовом заборгованість по кредиту відповідно до графіка погашення становила 8799,7 грн., колегія суддів апеляційного суду вважає вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки не є співмірні з розміром грошових вимог тому, що розмір заборгованості за кредитом є незначним.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 посилається на те, що він не отримував від ПАТ „Райффайзен Банк „Аваль” жодних письмових повідомлень, про вручення йому письмового попередження стало відомо з копій матеріалів справи.
Як видно з матеріалів справи, на поштових повідомленнях, направлених відповідачам, підписана одна і та ж особа.
За таких обставин позивачем не надано до суду достовірних доказів щодо наявності у нього відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" безспірного права стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до вимог ст. 39 Закону України "Про іпотеку" суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов’язання чи іпотечного договору, не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.
До суду першої інстанції позивачем не надано доказів, які свідчили б про те, що часткове виконання ОСОБА_5 умов кредитного договору на день ухвалення оскаржуваного судового рішення завдало збитки позивачу або змінило обсяг його прав як іпотекодержателя.
З урахуванням вищевикладеного, посилання представника позивача про наявність у ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором не є підставою для застосування дострокового стягнення на предмет іпотеки, оскільки позивач не позбавлений можливості вимагати від позичальника виконання своїх зобов’язань за кредитним договором відповідно до вимог ст. 1050,1054,1052 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313,316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Здолбунівського районного суду від 16 грудня 2010 року скасувати.
В задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на нерухоме майно відмовити.
Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: підпис Ковальчук Н.М.
Судді: підпис Малько О.С.
підпис Буцяк З.І.
Згідно:суддя-доповідач Ковальчук Н.М.