У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого - судді Мельника Ю.М.
суддів: Буцяка З.І., Ковальчук Н.М.
з участюекретаря Сеньків Т.Б.
представника позивача Ярмолюка І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Сарненського районного суду від 23 грудня 2010 року в цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором кредиту, -
в с т а н о в и л а :
У серпні 2010 року позивач звернувся в суд із позовом в якому просив стягнути із ОСОБА_3 309943 грн.15 коп. боргу за кредитним договором із яких 254 000 грн. кредиту ( в тому числі 116898 грн. 81 коп . - простроченого) , 34 462 грн. 79 коп. відсотків за користування кредитом до 15 серпня 2010 року , 21 480 грн. 36 коп. - пені.
23 грудня в судовому засіданні представник позивача зменшив ціну позову і просив стягнути із відповідача 284 943 грн. 15 коп.
Рішенням Сарненського районного суду від 23 грудня 2010 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 284 943 грн. 15 коп. боргу за договором кредиту та 120 грн. судових витрат.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій покликається на його незаконність через порушення судом норм матеріального права, та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вказував, що кредитні кошти він брав для придбання автомобіля , якого хотів використовувати для підприємництва. Оскільки прибутку від підприємницької діяльності не отримав , то втратив можливість своєчасно і в повному обсязі виконувати зобов»язання за кредитним договором .
Окрім того , зазначав, що термін кредитного договору закінчується 16 грудня 2011 року, а тому, в нього є час для повного погашення заборгованості по даному договору .
Із цих підстав просив оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_3 не з"явився без поважних причин .
Представник позивача вказував на безпідставність доводів апеляційної скарги і просив її відхилити , а рішення місцевого суду - залишити без зміни.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити із таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги , суд 1 інстанції вірно виходив із того , що ОСОБА_3 не виконав зобов"язань за кредитним договором і тому зобов"язаний повернути борг , проценти за користування кредитом та сплатити пеню за порушення зобов"язань.
Такі висновки суду ґрунтуються на досліджених судом доказах та відповідають вимогам закону.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов"язується
права № 22-397-11 Головуючий в суді 1 інст. Болотвіна Л.О.
категорія № 19,27 Доповідач Мельник Ю.М.
надати грошові кошти ( кредит) позичальникові на умовах, встановлених договором , а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України , якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї ж глави і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно приписів ч.2 ст. 1050 ЦК України , яка міститься у параграфі 1 глави 71 ЦК України слідує , що у тому разі , коли договором встановлено обов"язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням) , то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики , що залишилася та сплати процентів , належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Із матеріалів справи вбачається, що 19 грудня 2007 року ОСОБА_3 згідно кредитного договору № 014/89-07/750 отримав від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»кредит у розмірі 320 000 грн. із сплатою 16 відсотків річних і зобов"язувався погашати його згідно графіку погашення до 16 грудня 2011 року. ( а.с. 4-5).
Згідно п. 9.1 цього кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом ОСОБА_3 зобов»язувався сплачувати пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 16 серпня 2010 року ОСОБА_3 мав повернути банку 254000 грн. кредиту ( в тому числі 116898 грн. 81 коп.-простроченого) , 34462 грн. 79 коп. відсотків за користування кредитом до 15 серпня 2010 року , 21480 грн. 36 коп. - пені, а всього 309943 грн. 15 коп..( а.с. 7)
Під час розгляду справи в суді 1 інстанції відповідач сплатив позивачеві 12500 грн. боргу по кредиту та 12500 грн. відсотків за користування кредиту.
Відповідно до п.6.5 кредитного договору банк має право вимагати сплатити весь борг по кредиту, незалежно від кінцевої дії договору, у зв»язку з порушенням сплати суми кредиту та відсотків. Тому, суд 1 інстанції правомірно стягнув з ОСОБА_3 борг за договором кредиту в розмірі 284943 грн. 15 коп. (241500 грн.- борг по тілу кредиту, 21962,79 грн. –відсотки, 21480,36 грн. –пеня).
Із урахуванням зазначеного колегія суддів прийшла до висновку , що рішення місцевого суду було ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду , тому колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307 , ст.. 308 , ст.. 315, 317 ЦПК України , колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити , а рішення Сарненського районного суду від 23 грудня 2010 року - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :