ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 1-22/11

                                                                                           Рядок статзвіту № 65                                                                        

11 лютого 2011 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Піскунов В.М.  

секретар - Яцук О.П.,  з участю прокурора Богельської О. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Корчів'я Костопільського району, жительку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, одружену, раніше судиму вироком Костопільського районного суду від 02.12.2009 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт, не працюючу, на утриманні одна малолітня дитина в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

  2 грудня 2009 року Костопільським районним судом Рівненської області ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено їй покарання у виді 150 годин громадських робіт. Розпорядження про виконання вироку направлено до кримінально-виконавчої інспекції Костопільського району.

На облік до КВІ Костопільського району ОСОБА_1 взята 06.01.2010 року, а 21.06.2010 року їй було роз'яснено порядок та умови відбуття покарання, а також попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт. Відповідно до ч. 3 ст. 13 КВК України 20.01.2010 року відносно засудженої винесена постанова про встановлення днів явки на реєстрацію.

21 січня 2010 року в передбаченому порядку ОСОБА_1 попереджено про відповідальність за ухилення від відбування покарання встановленого судом та направлено для його відбування до КП "Костопільське будинкоуправління".

Для відбування призначеного покарання ОСОБА_1 до КП "Костопільське будинкоуправління" без поважних причин не з'явилась.

03.03.2010 року кримінально-виконавчою інспекцією Костопільського району ОСОБА_1 було повторно направлено до того ж комунального підприємства для відбування покарання.

Однак, ОСОБА_1 на відбування покарання у виді громадських робіт до комунального підприємства не з'явилась без поважних причин, у зв'язку з чим 03.03.2010 року, 22.03.2010 року, 18.05.2010 року засудженій ОСОБА_1 винесено попередження щодо недопущення порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт та попереджено про відповідальність за ухилення від відбування встановленого судом покараня. Вказані попередження ОСОБА_1 проігнорувала.

В судовому засідання ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому їй обвинуваченні за ч. 2 ст. 389 КК України визнала та пояснила, що не з'являлась до КП "Костопільського будинкоуправління" для відбування громадських робіт, тому що у неї не було вільного часу. Вона сама виховує своєю дочку  - 2008 р. н., оскільки чоловік її покинув та  доглядає за  хворим батьком, який проживає в АДРЕСА_2. Потім вона заробляла гроші тимчасовими підробітками, а доньку залишала у своєї сестри, яка проживає в с. Корчів'я.  Про причини невиходу на відпрацювання громадських робіт, а також неявки для реєстрації працівників КП "Костопільське будинкоуправління" чи КВІ Костопільського району вона не повідомляла, бо не мала часу.  Інспектор КВІ Жилка О. В. неодноразово виносив їй попередження про відповідальність і викликав для дачі пояснень, проте змоги прийти до КП "Костопільське будинкоуправління" на відбування, у неї так і не знайшлось.

Враховуючи те, що підсудна ОСОБА_1 повністю визнає свою вину у вчиненні вказаного злочину, а також те, що заперечень від учасників судового розгляду щодо доцільності дослідження інших обставин справи, його скоєння не надходило, і вони ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудною та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України дослідження доказів у більшому об”ємі по даній справі є недоцільним.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудної ОСОБА_1,  яка виразилась в ухиленні від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання повністю доведена.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 389  КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винну та  обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання  є щире каяття підсудної, активне сприяння розкриттю злочину, знаходження на вихованні малолітньої дитини - ІНФОРМАЦІЯ_3.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної не встановлено.

Санкцією ч. 2 ст. 389 КК України передбечено, що за ухилення від відбування громадських робіт,  засуджена до цього покарання, карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до 3 років.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 суд не вправі перейти до більш м'якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані. В таких випадках суд, за наявності до того підстав, відповідно до ст. 7 КПК повинен закрити справу і звільнити особу від кримінальної відповідальності або постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженуЗасуджений, який перебуває під вартою, може подати апеляцію на вирок в той же строк з моменту вручення йому копії вироку  від покарання.

У відповідно до ч. 1 ст. 79 КК України суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винної, її щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, ненастання тяжких наслідків, а також наявність на вихованні дитини віком до семи років, приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, прийнявши рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням.

На підставі викладеного та керуючись ст. 299, 323, 324  КПК України, ст.76, 79 КК  України  суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та обрати їй покарання у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробування та встановити їй іспитовий строк 1 рік.

На підставі п. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд. .  

Суддя:                                                                          Піскунов В.М.