Справа № 1-55/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28.01.2011 року Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Дєдова С. М.

при секретарі Отрошко Н. М.,

з участю прокурора Р.А. Джежик,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайсин справу про обвинувачення - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, розлученого, інваліда 3-ї групи, судимого:

1) 02.03.2000 року Гайсинським районним судом за ч. 1 ст. 196-1 КК України (редакції 1960 р.) до покарання у виді виправних робіт строком на 1 рік (21.03.2001 року постановою того самого суду вирок від 02.03.2000 року переглянуто та покарання замінено - один рік виправних робіт на один рік позбавлення волі, 03.10 2001 року постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 26.09.2001 року звільнено на підставі п.2 ст. 74 КК України);

2) 20.06.2002 року Гайсинським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3-х років позбавлення волі (10.02.2005 року постановою Староміського районного суду м. Вінниці звільнений умовно-достроково з невідбутим строком покарання 3 місяці 14 днів);

3) 03.04.2006 року Гайсинським районним судом за ст. 395 КК України до 1 місяця арешту;

4) 25.12.2006 року тим самим судом за ч. 1 ст. 296, ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України до обмеження волі на строк 3 роки 1 місяць (16.02.2007 року постановою Гайсинського районного суду покарання за вироком від 25.12.2006 року замінено з обмеження волі на позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць, 26.03.2009 року постановою Крижопільського районного суду звільнено умовно - достроково з невідбутим строком покарання 11 місяців 9 днів);

5) 05.03.2007 року Гайсинським районни судом за ст. 395 КК України до обмеження волі на строк 3 роки 2 місяці;

6) 02.12.2009 року тим самим судом за ст. 395, ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України до арешту на строк 6 місяців, - в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.146 КК України,-  

Встановив:

09.10.2010 року приблизно о 19 год. 30 хв. в с. Чечелівка Гайсинського р-ну Вінницької обл. біля приміщення магазину-кафе «Міраж» перебуваючі в стані алкогольного сп’яніння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підійшли до ОСОБА_3, де ОСОБА_1 запитав у ОСОБА_3 чому він наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2, на що ОСОБА_3 відповів, що будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не спричиняв; відразу після цього ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_2 через неприязні відносини з потерпілим умисно, з метою незаконного позбавлення його волі руками схватив ОСОБА_3 за комір верхнього одягу, та застосувавши силу, не реагуючи на прохання останнього відпустити його, повів ОСОБА_3 до належного ОСОБА_1 домогосподарства по АДРЕСА_2; де ОСОБА_1 навмисно з метою незаконного позбавлення волі заштовхав ОСОБА_3 до однієї із кімнат вказаного житлового будинку; потім відірвав електричний шнур білого кольору від музичної колонки та одразу зв’язав ОСОБА_3 руки; взявши руками його за плечі, змусив стати останнього на коліна; після чого наніс йому кілька ударів кулаками в голову, спричинивши ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження у виді синців в ділянці обличчя; потім шляхом усних погроз змушував ОСОБА_3 продовжувати стояти на колінах та вживав при цьому в іншій кімнаті будинку спиртні напої разом із ОСОБА_2; через деякий час після цього ОСОБА_1, закінчивши вживати спиртні напої із ОСОБА_2, зовні замкнув на металевий засув двері кімнати, де перебував із зв’язаними руками ОСОБА_3, вийшов на вулицю, замкнувши вхідні двері до будинку, та пішов до будинку своєї матері в АДРЕСА_1. Зранку 10.10.2010 року приблизно о 07 год. 20 хв. ОСОБА_1 прийшов до належного йому будинку по АДРЕСА_2, де відчинивши двоє дверей, розв’язав руки ОСОБА_3 та відпустив його, після чого незаконно позбавлений волі з 19 год. 30 хв. 09.10.2010 по о 07 год. 20 хв. 10.10.2010 року ОСОБА_3 пішов додому.

Вину визнав повністю, щиро каявся, викладене в обвинувальному висновку підтвердив, пояснення по справі давати відмовився, з потерпілим ОСОБА_3 помирився, останній до нього будь-яких претензій морального та матеріального характеру не має.

Поряд з визнанням вини винуватість підсудного в скоєнні злочину повністю підтверджується такими доказами:

- показами потерпілого ОСОБА_3 про те, що 09.10.2010 року приблизно о 19 год. 30 хв. в с. Чечелівка Гайсинського р-ну Вінницької обл. біля приміщення магазину-кафе «Міраж» перебуваючі в стані алкогольного сп’яніння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підійшли до нього, де ОСОБА_1 запитав у нього навіщо він наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2, на що він відповів, що будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не спричиняв; відразу після цього ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_2 схватив його – потерпілого за комір верхнього одягу, та застосувавши силу, не реагуючи на його прохання відпустити, повів його до належного ОСОБА_1 домогосподарства по АДРЕСА_2; де ОСОБА_1 навмисно заштовхав його до однієї із кімнат вказаного житлового будинку; потім відірвав електричний шнур білого кольору від музичної колонки та одразу зв’язав йому руки; змусив стати його на коліна; після чого наніс йому кілька ударів кулаками в голову; потім погрожував та змушував його й далі продовжувати стояти на колінах та вживав при цьому в іншій кімнаті будинку спиртні напої разом із ОСОБА_2; через деякий час після цього ОСОБА_1, закінчивши вживати спиртні напої із ОСОБА_2, зовні замкнув двері кімнати, де він перебував із зв’язаними руками, та вийшов на вулицю, замкнувши вхідні двері до будинку, а зранку 10.10.2010 року ОСОБА_1 повернувся до будинку по АДРЕСА_2, розв’язав йому руки та відпустив його додому, про незаконне позбавлення його волі ОСОБА_1 він розповів своїй матері ОСОБА_4 Потерпілий також пояснив, що нетверезий ОСОБА_2 тілесних ушкоджень йому не спричиняв, дій по позбавленню його волі не вчиняв. ОСОБА_3 вказав, що претензій матеріального та морального характеру до підсудного у нього немає (а.с.24), просив його суворо не карати.;

- показами свідка ОСОБА_4 про те, що її син ОСОБА_3 09.10.2010 року приблизно о 15.00 -16.00 год. поїхав на велосипеді в магазин-кафе «Міраж» в с. Чечелівка Гайсинського р-ну, щоб допомогти бармену кафе прибрати приміщення вказаного закладу торгівлі; цього дня ввечері він додому не повернувся хоча зазвичай ночує дома так як проживає разом з батьками; 10.10.2010 року її син ОСОБА_3 повернувся додому у ранковий час та розповів, що ОСОБА_1 незаконно позбавив його волі та утримував у будинку по АДРЕСА_2;

- заявою матері потерпілого ОСОБА_4 від 11.10.2010 року (а.с.3);

- протоколом огляду місця події від 18.10.2010 року, згідно з яким місцем події є житловий будинок в АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1, з місця огляду вилучено електричний дріт білого кольору (а.с.9);

- висновком судово-медичної експертизи №500 від 08.11.2010 року, згідно з яким тілесні ушкоджені у виді синців в ділянці обличчя отримані ОСОБА_3 09.10.2010 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.29);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 09.11.2010 року з фототаблицею, під час якого ОСОБА_1 показав як він 09.10.2010 року здійснив незаконне озбавлення волі ОСОБА_3 в с. Чечелівка Гайспнського району (а.с.31);

- протоколом огляду предметів з фототаблицею та постановою про приєднання до справи речових доказів від 10.11 2010 року (а.с.31);

          Суд не бере до уваги надані в судовому засіданні показання свідка ОСОБА_2 про те, що він 09.10.2010 року у будинку по АДРЕСА_2 примушував ставати на коліна потерпілого ОСОБА_3, оскільки це спростовується показами потерпілого ОСОБА_3, підсудного ОСОБА_1, дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи, зокрема й письмовим поясненням і протоколом допиту самого свідка ОСОБА_2 (а.с.а.с. 7, 30). Також допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що під час досудового слідства з їх як працівників міліції боку будь-якого тиску на свідка ОСОБА_2 не було, останній добровільно давав покази та вказував на ОСОБА_1 як на єдину особу, яка спричиняла тілесні ушкодження потерпілому та вчиняла дії по незаконному позбавленню його волі. Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_2 на запитання учасників процесу щодо обставин подій, які мали місце 09.10.2010 р., чітких відповідей не надавав, подовгу мовчав, говорив, що через великий проміжок часу багато чого забув. Також із відповіді Гайсинської ЦРЛ на запит суду (а.с.100), видно, що ОСОБА_2 з 09.02.1994 року по даний час перебуває на диспансерному обліку з приводу алкогольної залежності, неодноразово лікувався з приводу алкогольної залежності стаціонарно та примусово, в тому числі й у травні 2010 року, на час розгляду справи продовжує зловживати алкоголем, тому за таких обставин, суд критично ставиться до наданих в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_2 та до уваги їх не бере.

Дії підсудного ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 146 КК України як незаконне позбавлення волі людини.

Обираючи покарання ОСОБА_1 суд пом’якшуючими його обставинами враховує, щире каяття й правдиві показання, наявність у підсудного 3-ї групи інвалідності в зв’язку із вадою зору.

Разом з тим, суд приймає до уваги скоєння підсудним, який негативно характеризується, середньої тяжкості стосовно ст. 12 КК України злочину в стані алкогольного сп’яніння, у період непогашеної судимості, рецидив злочинів, що свідчить про наявність у ОСОБА_1 стійких злочинних нахилів, а тому суд визнає, що виправити його і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо лише за умови ізоляції його від суспільства з призначенням йому покарання у виді реального обмеження волі.

Керуючись ст. ст. 323-335 КПК України, суд, -

Присудив:

ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 146 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити попередній – підписка про невиїзд.

Речовий доказ – електричний шнур білого кольору – знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб.

Суддя: