Справа № 2-82/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11  січня   2011 року                                                                                      місто Миргород

                                  Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

                                                   головуючого судді –Городівського О.А.

                                                   при секретарі          - Ніколаєнко М.В.

за участю адвокатів : ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу

за позовом ОСОБА_3

до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області

про визнання незаконним розпорядження про звільнення; поновити на роботі; стягнення на її користь втраченого заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

В С Т А Н О В И В :

29 листопада 2010 року до Миргородського міськрайонного суду з вищевказаною позовною  заявою звернулась ОСОБА_3. Позовні вимоги мотивовані  тим, що 01 вересня 2008 року позивачка  була прийнята на роботу у Великосорочинську сільську раду на посаду бібліотекаря, згідно розпорядження № 11-ОС від 28 серпня 2008 року. 22 листопада 2010 року розпорядженням № 62-ОС від 22 листопада 2010 року вона  звільнена з роботи за ст.40,ч.1,п.1 КЗпП України. Позивачка вважає, що при проведенні її звільнення відповідачем порушено вимоги ст.ст.42,43,49-2 КЗпП України. Так 22 вересня 2010 року відповідачем було винесено розпорядження «Про майбутнє звільнення працівників за скороченням штату». В цей день її   було попереджено про наступне звільнення, однак всупереч ст.49-2,ч.З КЗпП України, відповідач одночасно з попередженням не запропонував їй  іншу роботу в цій же установі. В порушення ст.43 КЗпП України, відповідач звільнив її  в супереч рішення профспілкового комітету. А також відповідач в супереч ст.42 КЗпП України не врахував переважного права позивачки на залишенні на роботі, а саме: позивачка   розведена і мешкає одна з двома неповнолітніми дітьми 1993 та 1999 років народження та вона  навчається  у Вищому навчальному закладі - Харківській Академії Культури без відриву від виробництва на платній формі, виключно за спеціальністю бібліотекар.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник позивачки, адвокат ОСОБА_1, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити пояснивши суду, що він та позивачка не оспорює рішення відповідача про необхідність скорочення штатів працівників бабілотеки, яка на даний час перенесена з будинку культури в с. Великі Сорочинці, в один із класів загальноосвітньої школи в селі. Однак позивачка мала  переваги над  іншими працівниками бібліотеки для залишення на роботі відповідно ст. 42 КЗпП, а також враховуючи те, що профспілковий комітет не задовольнив  подання Великосорочинської сільського голови про звільнення позивачки за скороченням штатів, у відповідача не було законних підстав для звільнення.

Представники відповідача, Великосорочинської сільської ради, голова сільської ради Донченко Ю.М. та адвокат ОСОБА_2 заперечили позовні вимоги позовної заяви мотивуючи їх тим, що звільнення проведено відповідно до вимог чинного законодавства. Скорочення штатної чисельності працівників бібліотеки є  вимушеним кроком Великосорочинської сільської ради, так як на даний час проходить реконструкція будку культури в с. Великі Сорочинці, час закінчення реконструкції невідомий. В зв’язку з чим бібліотека, яка розташовувалась у будинку культури, була переміщена до одного з вільних класів загальноосвітньої школи, що призвело до стану майже зупинення діяльності бібліотеки. Обтяжило стан роботи  бібліотеки також той факт, що до шкоди не пускають повнолітніх осіб, окрім працівників шкоди. Ситуація, яка склалась, призвела до незагруженості  роботи працівників бібліотеки: завідуючої бібліотеки, бібліотекаря та прибиральниці. На сесії сільської ради було прийнято рішення про скорочення посад бібліотекаря та прибиральниці. Відповідно до вимог чинного законодавства позивачка була повідомлена про майбутнє звільнення з посади за два місці. Голова сільської ради звернувся з мотивованим подання до Профспілкового комітету працівників культури Миргородського  району про надання згоди на звільнення бібліотекаря ОСОБА_3 та прибиральниці бібліотеки ОСОБА_7 Профспілковий комітет підійшов до даного подання вибірково надавши згоду на звільнення прибиральниці та безпідставно та необґрунтовано не дав згоди на звільнення бібліотекаря ОСОБА_3 Враховуючи необґрунтованість прийнятого рішення Профспілкового комітету прийнято рішення про звільнення бібліотекаря ОСОБА_3

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу встановив, що позивачка з 01 вересня 2008 року працювала на посаді бібліотекаря у Великосорочинській бібліотеці –філії Великосорочинської сільської ради. З 2008 року приміщення будинку культури Великосорочинської сільської ради перебуває на реконструкції, тому фонд бібліотеки переміщено до одного із класів Великосорочинської сільської загальноосвітньої шкоди. Даний вимушений крок призвів до зменшення чисельності відвідувачів бібліотеки та навантаження працівників бібліотеки, що стало підставою для переведення завідуючої бібліотеки та бібліотекаря на 0,5 ставки розпорядженням від 31 грудня 2009 року. В подальшому Великосорочинською сільською радою було прийнято рішення про скорочення посад  бібліотекаря та прибиральниці (а.с. 4). На підставі вказаного рішення сільським головою винесено розпорядження від 22 вересня 2010 року № 49-ОС про майбутнє скорочення штатних одиниць Великосорочинської бібліотеки- філії, а саме : прибиральниці та бібліотекаря у зв’язку з обмеженим фінансуванням та чим, що на даний час Великосорочинський будинок культури перебуває на реконструкції, сільська бібліотека розташована у не пристосованому приміщення тому доступ читачів обмежений. Того ж дня працівники сільської ради ознайомили ОСОБА_3 з розпорядженням, однак вона відмовилась від підпису, про що  складений акт (а.с. 39). На виконання вимог ст. 43 КЗпП Велико сорочинський сільський голова 14 жовтня звернувся до Профспілки працівників культури Миргородського району з мотивованим поданням про погодження розірвання трудових договорів з бібліотекарем ОСОБА_3 та  прибиральницею бібліотеки ОСОБА_7 Вищевказане звернення з порушенням строків та без особистої участі ОСОБА_3 та ОСОБА_7 профком клубних та бібліотечних працівників розглянув 26 жовтня 2010 року прийнявши рішення про дачу згоди на звільнення скорочення посади прибиральниці Великосорочинської сільської бібліотеки –філії з мотиві того, що вона не має відповідного об’єму роботи, оскільки бібліотека знаходиться в приміщенні загальноосвітньої школи. Щодо бібліотекаря ОСОБА_8 постановили не давати згоди сільській раді на скорочення посади бібліотекаря, оскільки це суперечить законодавству України про працю та Тимчасовим типовим штатам централізованих бібліотечних систем Міністерства Культури СРСР. № 3 від 29 січня 1979 року.

При допитів у якості свідка, голова Профспілки, ОСОБА_9, суду пояснила, що під мотивацією прийнятого рішення, щодо невідповідності законодавству України, є невідповідність ст. 42 КЗпП України в частині того, що ОСОБА_3 має переваги на залишенні на роботі так як вона одинока мати, виховує двох неповнолітніх дітей та навчається без відриву  від виробництва, а також невідповідність ст. 184 КЗпП, якою передбачено, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років —частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Стаття 42 КЗпП передбачає, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним —при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; та інше.

          Суд вважає, що посилання в обгрунтуванні профспілкового органу не є законним, так як в Великосорочинській бібліотеці була лише одна посда бібліотекаря, яку займала позивача і мала 8 розряд, інша посада являлась завідуюча бібліотеки Деревянко В.В., посада якої не скорочувалась, і яка має 12 розряд, що вказує на відсутність конкуренції між завідуючою та бібліотекарем при скороченні посажди бібліотекаря.

          Також не є законним посилання працівників профкому на вимоги статті 184 КЗпП, так як ОСОБА_3 не являється одинокою матерію відповідно до розяснень  п. 9 постанови Пленуму ВСУ №9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів».

Незважаючи на вищевикладене рішення профспілки працівників культури Миргородського району про відмову у задоволення подання на звільнення бібліотекаря ОСОБА_3 мало обґрунтування прийнятого рішення, а тому Великосорочинська сільська рада не мала права на звільнення позивачки, так як фактично воно проведено в порушення визначеної Кодексом законів про працю процедури (ст. 43 КЗпП, пункт 15 постанови ПВСУ № 9 від 06.11.1992 року), а тому позов в частині поновлення на роботі підлягає до задоволення.

Суд приходить до даного переконання на підставі аналізу частини 6 статті 39 Закону України  «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності» яка не підлягає поширеному тлумаченню щодо обґрунтування рішення профспілкового органу.

Стаття 235 КЗпП визанчено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу

          При обрахунку середнього разобітку за час вимушеного прогшулу суд враховуює заробітну плату позивачки за остатті два місця ( 720,75+816,97=1537,72 грн.) та враховуючи, що з моменту звільнення пройшло 49 календарних днів.  

Враховуючи, що суд визнає незаконним звільнення позивачки, що проведено з порушенням процедури, керуючись ст. 237-1 КЗпП задовольняє позовні вимоги щодо стягнення на її користь моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги  незначний проміжок часу з моменту звільнення, обгрунтоварість прийнятого рішення про  скорочення чисельності штату Великосорочинської бібліотеки та формальне порушення процедури звільнення, яке стало підставою для поновлення на роботі позивачки.

          Суд допускає рішення в частині поновлення на роботі суд допускає до  негайного виконання керуючись ч. 3 ст 235 КЗпП .

Позивачка при звереннні до суду була звільенна від сплати судового збору та витрат на інформаційно-техінчне забезпеченя, керуючись ст 88 ЦПК України з урахуванням задоволення позову стягує на корристь держами судові витарти з відповідача.

Керуючись ст. 40,43, 184, 235, 237-1 КЗпП  ст.ст. 10, 11,130, 213, 215,  224, 225, 226,232  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И  В:

Задовольнити  позову заяву ОСОБА_3 до Великосорочинської сільської ради.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Великосорочинського сільського голови № 62-ОС від 22 листопада 2010 року про звільнення з посади бібліотекаря Великосорочинської сільської бібліотеки –філії ОСОБА_3.

Поновити ОСОБА_3 на посаді бібліотекаря Великосорочинської сільської бібліотеки–філії.

Стягнути з Великосорочинської сільської ради на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1239 грн.

Стягнути з Великосорочинської сільської ради на користь ОСОБА_3 моральну шкоду  в сумі 300 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі звернути до негайного виконання.

Стягнути з Великосорочинської сільської ради на користь держави судові витрати в сумі 54 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:О. А. Городівський