№1-113 /11

                                                                     П О С Т А Н О В А

          10 лютого  2011 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Заїки Г.М., за участю секретаря Бакалович І.Є.,  прокурора Дубцова О.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичева, українця, громадянина України, з середньою освітою,  одруженого,    раніше  судимого: 7 жовтня 2009 року Бердичівським міськрайонним судом за ст. 286 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, працюючого оператором кабельного телебачення ТРК „ Новий світ”, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, - за ст. 309 ч. 1 КК України, -

в с т а н о в и в :

          26 липня 2010 року близько 15 години ОСОБА_2, знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1, із сипучої речовини капсул медичного препарату „ Ефект”, за допомогою склянки з водою, марганцівки, медичного препарату „ Ацетилсаліцилова кислота”, незаконно виготовив психотропну речовину - кустарно виготовлений препарат з фенілпропаноламіну об”ємом  приблизно 30 мл. у невстановленій слідством кількості сухого залишку. Дану психотропну речовину ОСОБА_2 набрав у три окремі медичні шприци та зберігав її з метою власного вживання. Приблизно о 16 години цього ж дня, 20 мл. вказаної психотропної речовини ОСОБА_2 вжив внутрішньовенно, а решту речовини в кількості 10 мл. в одноразовому шприці продовжував незаконно зберігати без мети збуту.

          26 липня 2010 року приблизно о 18 годині 10 хвилин працівниками міліції в ході проведення  огляду за місцем проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено в одноразовому медичному шприці психотропну речовину - кустарно виготовлений препарат з фенілпропаноламіну масою 0,6 грам, який він незаконно зберігав без мети збуту з метою власного вживання.

          Згідно висновку судово - хімічної експертизи №2\816 від 31 серпня 2010 року  вилучена  у ОСОБА_2 рідина є психотропною речовиною - кустарно виготовленим препаратом з фенілпропаноламіном масою 0,6 грам.

          Своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв  незаконне виготовлення та  зберігання психотропних речовин без мети  збуту, тобто, скоїв злочин, передбачений ст. 309 ч.1 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю і пояснив, що все було так, як вказано в обвинувальному висновку. Дійсно, 26 липня 2009 року він перебував у відпустці і знаходився у себе в квартирі. В квартирі знаходились таблетки „ Єфект”. Він вирішив виготовити психотропну речовину, рецепт якої він чув раніше. Разом з ацетилсаліциловою кислотою він їх подрібнив і змішав. Потім взяв марганцівку і воду та усе перемішав.  Він набрав речовину у шприц  і вжив внутрішньовенно.  Другий шприц залишив для подальшого вживання. Потім в квартиру зайшли працівники міліції і виявили зазначену речовину.  Раніше, у 2005-2006 роках, він  вживав трамадол. Після вживання психотропної речовини він вирішив пролікуватись і попросив батька завезти його в Житомир в наркодиспансер, де і пройшов курс лікування. Лікування він пройшов добровільно.  Жалкує про те, що сталося. В скоєному щиро розкаявся.

Будучи допитаним в якості експерта Складанюк В.К. пояснив, що він працює  завідуючим Бердичівським наркологічним диспансером. Існує два види наркологічної  залежності –психічна та фізична. Психічна-це самі думки особи про наркотики. Фізична-це коли людина не може  існувати без наркотиків. Психічна залежність особи від наркотиків може розвинутись і за декілька прийомів наркотичної речовини. Якщо людина  раніше вживала наркотики, а потім перестала, то навіть коли вона буде приймати алкоголь, може з”явитись психічна залежність. Наявність залежності проявляється багатьма симптомами.  Це можуть бути думки про наркотики; спілкування з особами, які вживають наркотичні засоби. Після вживання наркотиків залежність зберігається довго. Навіть коли особа вживала одні наркотики, а потім  інші, то залежність проявляється і до нових наркотиків. Вона дуже легко переходить до нових наркотиків.  Якщо лікарі не знаходять проявів хвороби, то людині відмовляють у лікуванні.  Відповідно до галузевих наказів медична допомога особі може надаватись у медичному закладі, який має відповідну ліцензію. Допомога надається будь-якій людини, незалежно від того, чи  у нього психічна, чи фізична залежність. Якби у підсудного не було ніяких розладів, то він не потребував би лікування, його б не лікували.

Крім повного визнання вини підсудним, його вина стверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом огляду місця події від 26 липня 2010 року (а. с. 6-9); протоколом огляду речових доказів від 25 серпня 2010 року (а.с.46); висновком судово - дактилоскопічної експертизи № 279  від 24 вересня 2010 року (а. с. 101-107).

          В ході судового слідства захисник підсудного заявила клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, мотивуючи це тим, що підсудний добровільно пройшов курс лікування від наркоманії, що ствердив довідкою з Житомирського облнаркодиспансера ( а. с. 142 ).

          Прокурор щодо клопотання заперечив і зазначив, що згідно висновку судово- наркологічної експертизи підсудний не потребує примусового лікування і його звернення до медичної установи з приводу лікування є способом уникнути кримінальної відповідальності.

          Підсудний підтримав клопотання свого захисника і просить звільнити його від кримінальної відповідальності у зв”язку з добровільним лікуванням від наркоманії.

          Вислухавши клопотання захисника, оцінивши покази підсудного, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, суд вважає клопотання підставним і таким, що підлягає задоволенню.

          Судом встановлено, що          підсудний скоїв злочин, передбачений  ст. 309 ч.1 КК України, який відноситься до злочинів середньої тяжкості. В скоєному щиро розкаявся, позитивно характеризується. Згідно висновку судово-наркологічної експертизи № Д-678 від 26 серпня 2010 року підсудний має психічні та поведінкові розлади, внаслідок вживання наркотичних засобів, вживання без шкідливих наслідків, спонтанна ремісія. Примусового лікування не потребує. Однак,  до проведення підсудному зазначеної експертизи, він добровільно звернувся до лікувального закладу і пройшов курс  стаціонарного лікування в Житомирському облнаркодиспансері.

Відповідно до ст. 309 ч.4 КК України, особа, яка добровільно звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї стаття.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності,  відповідно до ст. 309 ч.4 КК України.

          Керуючись  ст. 309 ч.4 КК України, ст. 273 КПК України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Звільнити ОСОБА_2  від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 309 ч. 1 КК України, відповідно до  ст. 309 ч. 4  КК України, в зв”язку з його добровільним проходженням лікування від наркоманії.

Міру запобіжного заходу відносно  ОСОБА_2–підписку про невиїзд, скасувати.

          Речові докази по справі –психотропну речовину-кустарно виготовлений препарат з фенілпропіламіну масою 0,6 грам, три одноразові шприци ємністю 20 мл., два з яких мають залишки речовини коричневого та бурого кольору, стакан скляний, на внутрішніх стінах якого знаходяться залишки речовини коричневого кольору, 2 пакети з пластичною речовиною коричневого кольору, ватні тампони із залишками речовини бурого, темно-коричневого та білого кольорів, 4 використані голки від медичних шприців, аркуш паперу з плямою коричневого кольору, півтори таблетки з надписом „ Ацетилсаліцилова кислота”, порожні капсули, дві паперові пачки з надписами „ Ефект”, які знаходиться на зберіганні в УМВС України в Житомирській області, знищити.

          Стягнути з  ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області ( р/р 35229005000096 код 25574601 МФО 811039 в УДК в Житомирській області) судові витрати  в сумі 929,95 грн.

          Провадження в справі закрити.

          Постанова може бути  оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня її оголошення.

          Головуючий