ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

04.12.07                                                                                           Справа  № 10/162

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                                                   Скрутовського П. Д.

суддів                                                                                        Слуки М. Г.      

                                                                                                       Юрченка Я. О.      

розглянув апеляційну скаргу Закарпатської обласної філармонії, м. Ужгород б/н від 19.10.2007 р.

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.09.2007 р.

у справі № 10/162

за позовом Комунального підприємства «Енергетичні системи міста Ужгорода», м. Ужгород

до відповідача Закарпатської обласної філармонії, м. Ужгород

про стягнення в розмірі 45 647, 49 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –явка необов’язкова –не з’явився

від відповідача (скаржника)  –явка необов’язкова –не з’явився

Сторони не забезпечили явки уповноважених представників у судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 2712663, 2712671.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2007 р. прийнята до свого провадження апеляційна скарга Закарпатської обласної філармонії, м. Ужгород, явка сторін не була визнана обов’язковою.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.09.2007 р. у справі № 10/162 за позовом Комунального підприємства «Енергетичні системи міста ужгорода», м. Ужгород до відповідача Закарпатської обласної фліармонії, м. Ужгород про стягнення 45 647, 47 грн., в тому числі заборгованості за послуги з теплопостачання в розмірі 41 414, 12 грн. та пені в сумі 4 278, 97 грн. позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 4 693, 09 грн., в тому числі 414, 12 грн. основного боргу та 4 278, 97 грн. пені, а також 547, 47 грн. судових витрат, а в частині стягнення 41 000 грн. провадження у справі припинено.

При винесенні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд керувався п. 1-1 ст. 80 ГПК України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», а також положеннями укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії від 14.11.2006 р. № 07-10-06 та мотивував його тим, що за період з листопада 2006 року по березень 2007 р. відповідач заборгував позивачу за послуги теплопостачання в розмірі 41 414, 12 грн., однак погасив її частково в сумі 41 000 грн., у зв’язку з чим провадження в цій частині підлягає припиненню. Щодо нарахування пені, то господарський суд визнав такі дії відповідача правомірними на підставі вищезазначеного Закону.

Скаржник, відповідач у справі, не погодився з рішенням господарського суду Закарпатської області, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове, посилаючись на те, що позивачем систематично порушувалися строки надання рахунків до оплати, у зв’язку з чим апелянт вважає необґрунтованим нарахування пені за прострочення платежів.

          Позивач, скориставшись правом, наданим ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи, викладені в ній, просив залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи свої вимоги тим, що оскільки відповідач не виконував свої договірні зобов’язання належним чином, а саме не здійснював оплату спожитих послуг своєчасно, то позивач застосував до нього господарські санкції, передбачені п. 7.2.3 укладеного між сторонами договору. Крім цього, позивач зазначає, що відсутність рахунків до оплати не є перешкодою оплати послуг, оскільки платежі можна здійснювати на основі договору.

Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав:

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що між Комунальним підприємством «Енергетичні системи міста Ужгорода», м. Ужгород (енергопостачальна організація) та Закарпатською обласною філармонією, м. Ужгород (споживач) укладено  договір № 07-10-06 від 14.11.2006 р. на постачання теплової енергії.

Положення вказаного  договору передбачають зобов’язання енергопостачальної  організації постачати споживачу теплову  енергію в гарячій воді в обсягах, згідно встановленої теплової потужності на споживання, або по лічильнику теплової енергії, а споживача –на підставі рахунків оплачувати  теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) не пізніше 20 числа місяця, який передує розрахунковому. Однак, розрахунки в термін, передбачений договором, не проводилися.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено господарським судом Закарпатської області, розгорнутим розрахунком боргу та виставленими рахунками, копії яких містяться у матеріалах справи, підтверджується, що за період з листопада 2006 року по березень 2007 року відповідач заборгував позивачу за послуги з теплопостачання суму 41 414, 12 грн.

Проте, після подання позову до господарського суду відповідач частково погасив вищевказану суму заборгованості, а саме в розмірі 41 000 грн., на підставі чого, керуючись п. 1-1 ст. 80 ГПК України, місцевий господарський суд правомірно в цій частині припинив провадження.

Таким чином, стягненню підлягає решта суми заборгованості в розмірі 414, 12 грн.

Згідно з ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

П. 7.2.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати вартості послуг, споживач сплачує пеню в розмірі 0, 5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Так, позивач, нараховуючи пеню, застосував подвійну облікову ставку Національного банку України, яка діяла на момент нарахування пені, і згідно, розрахунку, який міститься у матеріалах справи, її сума становить 4 278, 97 грн.

Крім цього, посилання відповідача на порушення строків представлення позивачем рахунків на оплату за теплову енергію і сплати решти суми боргу після винесення господарським судом першої інстанції рішення, на думку колегії суддів господарського суду апеляційної інстанції, не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином, враховуючи наведене, а також положення чинного законодавства України, апеляційна інстанція дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм законодавства України, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обстпавини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст.ст. 89, 91, 99, 101-105 ГПК України, -

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Закарпатської області від 12.09.2007 р. у справі № 10/162 залишити без змін.

2.          Апеляційну скаргу Закарпатської обласної філармонії, м. Ужгород залишити без задоволення.

3.          Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

4.          Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий-суддя                                                                                П. Д. Скрутовський

Суддя                                                                                                       М. Г. Слука  

          

Суддя                                                                                                       Я. О. Юрченко