ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.12.2007  року                                                            Справа № 14/389

      Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

     головуючого судді            Іноземцевої Л.В.

     суддів                                Бородіної Л.І.

     Якушенко Р.Є.

Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 04.10.2007

при секретарі

судового засідання       Шабадаш Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача          - Солоп О.В., дов. № 95 від 05.01.2007, представник по довіреності;

від відповідача –Булатов В.А., дов. № 95 від 18.05.2007, представник по довіре-

                        ності

У судовому засіданні з 03.12.2007 по 04.12.2007 відповідно до статті 77 ГПК України оголошено перерву

     Розглянув

     апеляційну скаргу            Товариства з обмеженою відповідальністю

                                               „Торгово -  експортна компанія”, м.Луганськ

     на рішення

     господарського суду        Луганської області

                                               від 20.09.2007

     у справі                             № 14/389 (суддя Лісовицький Є.А.)

     за позовом                         Відкритого акціонерного товариства

                                                „Стахановський вагонобудівний завод”,

                                                м.Стаханов Луганської області

                                                                                                                                                                    

    до                                         Товариства з обмеженою відповідальністю

                                               „Торгово -  експортна компанія”, м.Луганськ

                                             

    про                                     стягнення 1811 грн. 15 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.09.2007 у справі № 14/389 (суддя Лісовицький Є.А.) задоволений позов Відкритого акціонерного товариства „Стахановський вагонобудівний завод”, м.Стаханов Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово –експортна компанія”, м. Луганськ, стягнуто з відповідача борг у сумі 1281 грн. 32 коп., 3% річних в сумі

Суддя –доповідач

Л.В.Іноземцева

105 грн. 71 коп.,  інфляційні нарахування в сумі 424 грн. 12 коп. у зв”язку з простроченням виконання грошових зобов”язань з оплати одержаного товару по договору № 158 від 21.06.2004.

Рішення суду з посиланням на статті 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України (далі по тексту –ЦК України) мотивоване доведеністю матеріалами справи факту невиконання відповідачем зобов”язання по оплаті вартості одержаного товару у встановлений строк.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово –експортна компанія” (ТОВ „Торгово –експортна компанія”) – відповідач у справі не погодилося з прийнятим рішенням і подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати у зв”язку з неповним з”ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи і постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства „Стахановський вагонобудівний завод” борг у сумі 192 грн. 44 коп., в решті позовних вимог відмовити.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

Брухт чорних металів виду 3, що відвантажений ВАТ „Стахановський вагонобудівний завод” в вагонах, приймався у відповідності до умов договору № 158 від 21.06.2004, про що одержувач ВАТ „Алчевський металургійний комбінат” видав приймально -  здавальний акт форми 69.

ВАТ „Стахановський вагонобудівний завод” направило на адресу відповідача видаткові накладні, які не відповідали умовам договору та були виставлені без урахування актів форми 69, у  зв”язку з чим не були підписані підприємством.  Взявши до уваги ці видаткові накладні, підписані в односторонньому порядку позивачем, господарський суд порушив вимоги статті 525 ЦК України.

Приймаючи рішення щодо стягнення з відповідача на користь ВАТ „Стахановський вагонобудівний завод” борг у сумі 1281 грн. 32 коп. господарський суд виходив з ваги, що була прийнята до перевезення залізницею, чим порушив вимоги Закону України „Про металобрухт”, ЦК України, ДСТУ 4121-2002 та договору № 158 від 21.06.2004.

Висновок місцевого суду про необхідність складання комерційного акту суперечить пункту 2 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України), пункту 27 Правил видачі вантажів, оскільки природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто отриманого металобрухту становить менш ніж 0,5% маси та вантаж є таким, що доставлений без утрати (нестачі). Крім того, при прийманні металобрухту Інструкція № П-6 не застосовується.

Відкрите акціонерне товариство „Стахановський вагонобудівний завод” (ВАТ „Стахановський вагонобудівний завод”) –позивач у справі вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з’ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

                                         

                                        в с т а н о в и в :

21.06.2004 сторони у справі уклали договір № 158 на закупівлю брухту чорних металів терміном дії до 31.12.2004, за умовами якого, позивач зобов”язався передати у власність, в відповідач прийняти і оплатити вартість брухту чорних металів виду 3 в кількості 300 тон по ціні 452 грн. за тону з ПДВ (а. с. 8).

Кількість товару за вагою визначається на вимірювальних приборах постачальника –позивача у справі.

Згідно пункту 3.1 договору умови оплати –100% передоплата. Кінцеві розрахунки відвантаженого брухту здійснюються на підставі рахунків –фактур по прийомо –здавальним актам форми 69, 19.

Поставка товару здійснюється протягом 5-ти днів після передплати.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що у разі відправки брухту залізничним транспортом сума залізничного тарифу і дорожних зборів відшкодовується покупцем згідно встановлених рахунків на підставі залізничних накладних.

Розділом 4 договору сторони узгодили, що якість металобрухту повинна відповідати ДСТУ 4121-2002. Прийомка по кількості і якості здійснюється в момент передачі. Фактична вага визначається зважуванням, засміченість брухту виду 3 домішками становить 1,5 відсотків.

Відповідач надіслав на адресу позивача лист від 22.06.2004 № 217, в якому просив брухт в кількості 300 тон згідно договору № 158 від 21.06.2004 відвантажити на адресу ВАТ „Алчевський металургійний комбінат”, з зазначенням в залізничних накладних, що вантаж є власністю ТОВ „Торгово –експортна компанія”, тобто відповідача.

Договір прийнятий сторонами до виконання.

Позивач здійснив відвантаження брухту чорних металів на адресу ВАТ  „Алчевський металургійний комбінат”, що підтверджується квитанціями про прийняття вантажу за залізничними накладними, а саме:

1. № 50862501 від 30.06.2004 вагон № 65941213 –вага нетто 62000 кг. прийнято до перевезення 30.06.2004;

2. № 50862502 від 30.06.2004 вагон № 68618123 –вага нетто 68800 кг. прийнято до перевезення 30.06.2004;

3. № 50863098 від 16.07.2004 вагон № 66931957 –вага нетто 62000 кг. прийнято до перевезення 16.07.2004;

4. № 50863131 від 17.07.2004 вагон № 66710435 –вага нетто 66700 кг. прийнято до перевезення 17.07.2004;

5. № 50863132 від 19.07.2004 вагон № 66175613 –вага нетто 65900 кг. прийнято до перевезення 19.07.2004

                          На відвантажений металобрухт позивачем складені видаткові накладні:

1.          РН № ВЗ –0001431 від 30.06.2004 на суму 30631 грн. 14 коп.;

2.          РН № ВЗ –0001430 від 30.06.2004 на суму 27603 грн. 64 коп.;

3.          РН № ВЗ –0001647 від 16.07.2004 на суму 27603 грн. 64 коп.;

4.          РН № ВЗ –0001649 від 17.07.2004 на суму 29696 грн. 17 коп.;

5.          РН № ВЗ –0001650 від 19.07.2004 на суму 29340 грн. 00 коп.

При розрахунку вартості відвантаженого металобрухту позивач зменшив заявлену до оплати вартість на 1,5% - процент засміченості, передбачений пунктом 4.2 договору № 158.

За період з 30.06.2004 по 12.07.2004 відповідачем перераховано 151695 грн. 26 коп., у тому числі: платіжними дорученнями № 312 від 30.06.2004 –29000 грн. 00 коп.; № 558 від 30.06.2004 –30000 грн. 00 коп.; № 323 від 05.07.2004 –2695 грн. 26 коп.; № 341 від 12.07.2004 –90000 грн. 00 коп.

ВАТ  „Алчевський металургійний комбінат” при прийомці металобрухту в односторонньому порядку складались прийомо –здавальні акти форми 69. Згідно даних актів вага нетто становить:

- в вагоні № 65941213 -  60930 кг;

- в вагоні № 68618123 –68360 кг;

- в вагоні № 66931957 –61390 кг;

- в вагоні № 66710435 –66480 кг;

- в вагоні № 66175613 –65800 кг.

Також одержувач зменшив вагу прийнятого брухту на 1,5% (процент домішок).

                    Згідно залізничних накладних позивачем відвантажено 325400 кг металобрухту, за актами форми 69 ВАТ „АМК” прийнято –322960 кг, різниця становить –2440 кг.

19.11.2004 позивач надіслав на адресу відповідача лист –вимогу за № 8553 про сплату 1281 грн. 32 коп. заборгованості за металобрухт по договору № 158 (а. с. 45 - 47).

02.07.2004 ВАТ „Стахановський вагонобудівний завод” подало позов у господарський суд Луганської області до ТОВ „Торгово –експортна компанія” про стягнення заборгованості в  сумі 1281 грн. 32 коп., 3% річних в сумі 105 грн. 71 коп. та  424 грн. 12 коп. процентів від інфляції у зв”язку з простроченням виконання грошових зобов”язань за період з 01.12.2004 по 31.08.2007 по договору № 158 (згідно заяви про уточнення позовних вимог від 14.09.2007) (а. с. 86 - 87).

Рішенням господарського суду від 20.09.2007 позов задоволений.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду не підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відносини між сторонами у справі, що пов”язані з поставкою металобрухту визначені укладеним між ними договором і регулюються главою 54 ЦК України „купівля –продаж” та іншими нормативно –правовими актами.

Як свідчать фактичні обставини справи поставка металобрухту здійснювалась залізничним транспортом, що узгоджується з пунктом 2.2 договору. Укладаючи договір сторони дійшли згоди, що кількість металобрухту при поставці визначається на вимірювальних приладах постачальника. А за правилами частини 2 статті 664 ЦК України, якщо з договору купівлі –продажу не випливає обов”язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов”язок продавця передати товар покупцеві  вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв”язку для доставки покупцеві.

Матеріалами справи, зокрема, залізничними накладними підтверджується виконання позивачем обов”язку по поставці металобрухту в кількості 325400 кг на загальну суму 144874 грн. 59 коп.

Відповідач до звернення позивача до суду претензій з приводу нестачі металобрухту не заявляв. Суд першої інстанції правомірно не прийняв в якості доказу нестачі металобрухту акти форми 69, складені ВАТ „АМК”, оскільки останній не є стороною по договору № 158, цим договором обов”язок по прийомці товару по кількості і якості покладено на покупця –відповідача у справі. Крім того, представлені акти форми 69 складені не в день видачі вантажу залізницею, а через 2 –3 дні, умови зберігання вантажу не зазначені, підписані не комісійно, а одним працівником ВАТ „АМК”.

А тому ці акти не є підставою для проведення розрахунків за металобрухт між позивачем і відповідачем. Належних доказів поставки позивачем металобрухту з нестачею відповідач суду не подав.

З матеріалів справи вбачається, що вимога позивача від 19.11.2004 на оплату 1281 грн. 32 коп. заборгованості, що виникла при виконанні договору № 158, відповідачем не оплачена.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже господарський суд Луганської області дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення боргу за металобрухт у сумі 1281 грн. 32 коп., річних у сумі 105 грн. 71 коп. та 424 грн. 12 коп. інфляційних нарахувань за період з 01.12.2004 по 31.08.2007.

На підставі викладеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово –експортна компанія” не підлягає до задоволення, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.

Відповідно до статті 48 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на відповідача.

Результати апеляційного провадження оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

п о с т а н о в и в:

         

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово –експортна компанія” на рішення господарського суду Луганської області від 20.09.2007 у справі  № 14/389 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 20.09.2007 у справі  № 14/389 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 10.12.2007.

           Головуючий суддя                                                       Іноземцева Л.В.

           Суддя                                                                              Бородіна Л.І.

           Суддя                                                                              Якушенко Р.Є.