ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2007                                                                                   Справа № 2/238  

  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л.,

суддів: Верхогляд Т.А. (доповідача), Чимбар Л.О.,

при секретарі судового засідання  Гайдук Ю.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Сиротенко С.Є., довіреність б/н  від 10.08.07,  представник;

представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Харківський завод “Полімерконтейнер”, м. Харків,

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.09.07р. у справі № 2/238

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Харківський завод “Полімерконтейнер”, м. Харків,

до приватного підприємства “Кривбас Цемент Груп”, м. Кіровоград,

про  стягнення 126 546,85 грн.

                                               ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом, в якому просив, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, стягнути з відповідача 126546,85 грн., з яких 112719,20 грн. –борг за неоплачений товар, 7107,31 грн. - пеня, 5410,52 –інфляційні збитки, 1309,82 грн. –3% річних.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2007 року (суддя Деревінська Л.В.) у справі № 2/238 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

       Рішення мотивовано тим, що позивачем належним чином не виконано договір поставки товару № 16/2007 від 12.04.2007 року та комерційну заявку відповідача № 31/04-07 від 13.04.2007 року на поставку плівки поліетиленової у кількості 40 тон. Плівку поставлено частково згідно накладних № 190415 від 19.04.2007 року та №240417 від 24.04.2007 року у загальній кількості 10,247 тонни на суму 112719,20 грн.

       Позивачем не було повідомлено відповідача про обставини, що перешкоджають виконанню ним зобов’язання по договору.

     В зв’язку з встановленим суд вважав, що на момент пред’явлення позову у відповідача не виникло зобов’язання на оплату отриманого товару, відповідно відсутні і підстави для стягнення інфляційних збитків,  3% річних та пені.

Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права (справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів) просить рішення скасувати, позов задовольнити, а також повернути надмірно сплачене при поданні позову державне мито у розмірі 90 грн.

Відповідач  у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду законним, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права. Просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення  - без змін.  

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:

Відповідно до вимог ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стосовно доводів скаржника щодо розгляду справи господарським судом у незаконному складі, то вони спростовуються інформацією Голови господарського суду Кіровоградської області, наданою на запит Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Відповідно до зазначеної інформації (а.с.68)  Деревінська Любов Василівна призначена на посаду судді арбітражного суду Кіровоградської області Указом Президента України від 11.09.1995 року №825/95 безстроково, 14.12.1998 року нею прийнята присяга судді.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про арбітражний суд" №2538-ІІІ від 21.06.2001 року  було внесено зміни до Закону України "Про арбітражний суд" № 1142-ХІІ від 04.06.1991 року, відповідно до яких у тексті Закону слово "арбітражний" у всіх відмінках було замінено словом "господарський" у відповідних відмінках.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про статус суддів" № 2534-ІІІ від 21.06.2007 року було внесено зміни до Закону України "Про статус суддів" № 2862-ХІІ від 15.12.1992 року, відповідно до яких зокрема в частині 3 статті 4, відповідно до якої визначаються особливості статусу суддів господарських судів, слова "арбітражних" і "Законом України "Про арбітражний суд" замінено відповідно словами "господарських" і "Законом України "Про господарські суди".

Таким чином посилання позивача щодо неповноважності судді Деревінської Л.В. як судді господарського суду Кіровоградської області є безпідставним.

З матеріалів справи вбачається, між товариством з обмеженою відповідальністю “Харківський завод “Полімерконтейнер” та приватним підприємством “Кривбас Цемент Груп” підписано договір поставки товару № 16/2007 від 12.04.2007 року та комерційну заявку № 31/04-07 від 13.04.2007 року. На виконання зазначеного договору позивачем було поставлено відповідачу 10247,2 тон поліетиленової плівки на суму 112719,20 грн., що підтверджується копіями накладних № 190415 від 19.04.2007 року та № 240417 від 24.04.2007 року (а.с. 11-12).

Колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов правильного висновку про те, що договір між сторонами є укладеним, досягнуті всі істотні умови договору відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 4.2 договору № 16/2007 від 12.04.2007 року, укладеного між сторонами, передбачено строк оплати за поставлену продукцію на протязі 10 банківських днів з дня поставки (а.с. 14).

Відповідач факт отримання товару відповідно до накладних № 190415 від 19.04.2007 року та № 240417 від 24.04.2007 року на загальну суму 112719,20 грн. не заперечує.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач зобов’язання по оплаті отриманого товару не виконав. Його посилання на те, що позивачем не в повній мірі виконана комерційна заявка на поставку плівки в кількості 40 тон (а.с.29) не є підставою для звільнення його від обов’язку оплатити отриманий товар.

Обчислення початку порушення зобов’язання по кожній поставці починається  з одинадцятого дня отримання товару відповідно по кожній накладній.

Відповідно до ст.549 ЦК України та п.5.4 договору в разі прострочення платежу відповідач зобов’язався оплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченої до оплати продукції за кожен прострочений календарний день.

Розрахунок пені, зазначений позивачем в додатковій позовній заяві, колегія суддів вважає необхідним прийняти частково та рахувати періоди прострочення по кожному платежу не з дати отримання товару по кожній накладній, а на одинадцятий день з дня його отримання.

       Таким чином розмір пені становитиме по накладній від 19.04.07 року 3158,91 грн. та по накладній від 24.04.07 року 3313,76 грн., всього  6472,67 грн.

       Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

       Приймаючи до уваги офіційно встановлені індекси інфляції за весь час прострочення виконання зобов’язання ( до 10.09.2007 року) інфляційні втрати позивача становлять 5410,52 грн. та підлягають стягненню на його користь.

       Заборгованість з трьох процентів річних  по накладній від 19.04.07 року складає 590.94 грн., по накладній  від 24.04.07 року –621,66 грн., всього 1212,60 грн.

       На користь позивача підлягають стягненню судові витрати відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

       Позивачем також надмірно сплачено державне мито при подачі заяви про збільшення позовних вимог, у розмірі 90 грн. Воно підлягає поверненню відповідно до ст.47 ГПК України.

       З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що рішення господарського суду винесено з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, а апеляційна скарга –задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд -                             

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Харківський завод “Полімерконтейнер”, м. Харків, задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.09.07р. у справі №2/238 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства “Кривбас Цемент Груп” (м.Кіровоград, вул. Героїв Сталінграду, 20 а, р.р. 2600704681057 в АКБ “Правекс-Банк” МФО 321983, ОКПО 34249126) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Харківський завод Полімерконтейнер” (м.Харків, вул. 1-ї Майовки, 31, р.р. 26000001309577 в ЗАО “ОТБ Банк”, МФО 350750, ОКПО 31798300) заборгованість у розмірі 112719 грн. 20 коп.,  пеню 6472 грн. 67 коп., інфляційні втрати 5410 грн. 52 коп., 3 відсотки річних 1212 грн. 60 коп., 1898,21 грн. - судові витрати по сплаті державного мита, 105 грн. 20 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Харківський завод Полімерконтейнер” надмірно сплачене державне мито в розмірі 90 грн. Зобов’язати господарський суд Кіровоградської області видати довідку.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.

Головуючий                                                                         І.Л. Кузнецова

 

Суддя                                                                                  Т.А. Верхогляд

 

Суддя                                                                                    Л.О. Чимбар

Підписано в повному обсязі 10.12.2007 року.