Справа № 1/2506/86/11
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.02.2011 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі :
головуючого - судді - Самусь Л.В.
при секретарі - Сидорець Ю.В.
з участю прокурора - Деркач Г.І.
потерпілого - ОСОБА_1
представника потерпілого - ОСОБА_2
захисника - ОСОБА_3
законного представника
неповнолітнього підсудного - ОСОБА_4
представника служби у
справах неповнолітніх - Овсяника О.М.
представника міліції у
справах неповнолітніх - Тіткова Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, укладальника-пакувальника Публічного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Ясен», не одруженого, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1,
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, -
в с т а н о в и в :
04.04.2010 р. в денний час неповнолітній підсудний ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в урочищі Ялівщина, розташованому неподалік вул. Фікселя в м. Чернігові, в ході конфлікту, що раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс удари ногами в область живота потерпілому ОСОБА_1, чим заподіяв тому тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота, з внутрішньо-очеревинним розривом сечового міхура, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
Підсудний, допитаний у судовому засіданні, вину у пред’явленому обвинуваченні за ст. 121 ч.1 КК України, визнав повністю та повністю підтвердив обставини вчиненого ним злочину, викладені в обвинуваченні. Також пояснив, що 04.04.2010 р. він разом з друзями відпочивав у лісі, вживали спиртні напої, поряд відпочивала компанія, в якій знаходився потерпілий. Між ними виник конфлікт, спочатку вони лаялись, а потім почалась бійка, в ході якої він завдав потерпілому удари. Не заперечує, що зазначені тілесні ушкодження потерпілий отримав саме від його дій. У скоєному щиро розкаявся, жалкував щодо вчиненого, вибачився перед потерпілим, запевнив суд про недопущення правопорушень у майбутньому і просив суворо не карати. Позовні заяви потерпілого про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та прокурора визнав у повному обсязі. Завдану шкоду потерпілому добровільно частково відшкодував.
Крім свідчень підсудного, обставини скоєння ним злочину достовірно встановлені судом, стверджуються поясненнями потерпілого, свідків, іншими перевіреними судом доказами, в тому числі й матеріалами досудового слідства.
Так, потерпілий у судовому засіданні підтримав свої попередні свідчення та пояснив, що конфлікт виник, коли підсудний в черговий раз підійшов до них за цигарками, яких вже не було, йти від них не хотів, почалась бійка і, коли він впав, то підсудний наніс йому два-три удари ногою в живіт, від одного з них він відчув гострий біль і втратив свідомість. Також зазначив, що внаслідок протиправних дій підсудного йому завдана матеріальна шкода та моральна, яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях. Він переніс болісну операцію, після якої тривалий час проходив лікування, в зв’язку з чим поніс витрати, пов’язані з придбанням ліків та необхідністю посиленого та дієтичного харчування. На його тілі на все життя залишився великий шрам, безповоротно порушено цілісність внутрішніх органів, тривалий післяопераційний період не дає у повній мірі реалізувати свої можливості за місцем роботи та в побуті, він змушений шукати роботу з меншим фізичним навантаженням, яка відповідно буде нижче оплачуватись, а він є батьком двох малолітніх дітей, котрих необхідно забезпечувати, його дружина, яка на час вчинення злочину була вагітна, також дуже хвилювалась. Оскільки, підсудним добровільно частково відшкодована завдана шкода, заявлені вимоги уточнив, просив стягнути 3500 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 5200 грн. моральної шкоди. Просив призначити підсудному покарання, не пов’язане з позбавленням волі, застосувавши мінімальний іспитовий строк.
Представник потерпілого просив задовольнити заявлений позов, з урахуванням його добровільного відшкодування та не призначати підсудному суворого покарання.
Свідок ОСОБА_9, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що 04.04.2010 р. він разом з потерпілим та друзями відпочивали на природі, поряд відпочивала компанія з підсудним, ті підходили до них за цигарками, разом випивали спиртне, конфлікт виник після того, як ті знову прийшли за цигарками, яких вже не було і не бажали піти, потерпілий вимагав, щоб вони залишили їх компанію, на що підсудний його штовхнув і почалась бійка. Він особисто бачив, як підсудний бив потерпілого ногою у живіт, коли той впав, спричинив ряд ударів, внаслідок чого потерпілий втратив свідомість, вони викликали швидку допомогу, а підсудний з товаришами втекли.
Свідок ОСОБА_10, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що 04.04.2010 р. у компанії разом з потерпілим відпочивав на природі, неподалік знаходився підсудний з товаришами, які підходили до них за цигарками, разом випили. Він бачив, як підсудний спочатку спілкувався з потерпілим, а потім вдарив його, той впав і почалась бійка. Потерпілий лежав, а підсудний бив його ногою в живіт, наніс два-три удари.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що відпочивала в одній компанії з потерпілим, поблизу знаходився підсудний зі своїми друзями, який підходив до них за цигарками, потім виник конфлікт, оскільки підсудний не бажав залишати їх компанію, після цього розпочалася бійка. Вона бачила, як підсудний бив потерпілого по животу ногами, завдавши близько трьох ударів, після чого вона сіла біля потерпілого, щоб того не били по животу.
З перевірених судом свідчень свідка ОСОБА_12 (а.с.24-25) слідує, що він 04.04.2010 р. зустрівся зі своїми друзями, серед яких був підсудний, під час відпочинку виник конфлікт з компанією, в якій знаходився потерпілий, розпочалася бійка, він бачив, як підсудний наносив удари потерпілому, в тому числі це були удари ногою в область живота.
Свідок ОСОБА_13 (а.с.26), чиї свідчення також перевірені судом, показав, що 04.04.2010 р. зібрався з друзями, серед яких був і підсудний, у лісі неподалік вул. Фікселя у м. Чернігові відпочити, через деякий час розпочалася бійка з компанією, яка відпочивала неподалік від них, він бачив, як підсудний бив чоловіка, який його штовхнув.
Обставини скоєного також стверджуються і іншими доказами, перевіреними судом : рапортом працівника міліції про доставлення потерпілого до лікарні від 08.04.2010 р. (а.с.3), протоколом усної заяви ОСОБА_2 від 07.04.2010 р. про прийняття мір до невідомих, які завдали його сину тілесні ушкодження (а.с.14), заявою потерпілого від 07.04.2010 р. про порушення кримінальної справи (а.с.15-16), протоколом очної ставки між ОСОБА_12 та підсудним від 12.04.2010 р. (а.с.28-29), протоколом очної ставки між ОСОБА_9 та підсудним від 22.06.2010 р. (а.с.38), протоколами очних ставок між потерпілим та підсудним від 22.06.2010 р. (а.с.35-36) та від 02.08.2010 р. (а.с.64), протоколом очної ставки між ОСОБА_10 та підсудним від 23.06.2010 р. (а.с.37), протоколом пред’явлення особи для впізнання від 12.04.2010 р. (а.с.30).
За висновком судово-медичної експертизи № 852 від 08.06.2010 р. (а.с.41-43) у потерпілого мається тілесне ушкодження у вигляді : закритої тупої травми живота, з внутрішньо-очеревинним розривом сечового міхура, котре виникло від дії тупого, твердого предмета, в тому числі і від нанесення удару, взутою ногою, могло утворитись 04.04.2010 р. і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Враховуючи характер та локалізацію тілесного ушкодження, виявленого у потерпілого, він міг піддаватися впливу, як мінімум, однієї травмуючої дії. Малоймовірно, що виявлене тілесне ушкодження могло утворитися в результаті падіння на землю.
Оцінюючи зібрані та перевірені докази, суд знаходить, що дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 121 ч.1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, а його вина у скоєному доведена у повному обсязі.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного –його молодий вік, сімейний стан, наявність позитивної характеристики за місцем мешкання, відсутність негативних характеристик та попередніх притягнень до кримінальної відповідальності, дані щодо притягнення до адміністративної відповідальності, відсутність вимог потерпілого про притягнення того до суворої відповідальності та, навпаки, прохання того призначати покарання, не пов’язане з позбавленням волі з мінімальним іспитовим строком, обставини, які пом’якшують покарання –щире каяття, добровільне часткове відшкодування завданої шкоди, вчинення злочину неповнолітнім, обставину, що обтяжує покарання –вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, у зв’язку з чим доходить висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, тобто про прийняття рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 104 КК України, із покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України, що є необхіднім і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також забезпечить можливість зайнятись суспільно-корисною працею для відшкодування шкоди потерпілому.
Заявлений прокурором позов про відшкодування підсудним витрат, у зв’язку з перебуванням потерпілого на лікуванні, обґрунтований на законі, підтверджується матеріалами справи, не заперечується підсудним, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення 4000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, також обґрунтований на законі, підтверджуються матеріалами справи, визнаний підсудними, а тому підлягає задоволенню, з урахуванням його добровільного часткового відшкодування підсудним у розмірі 500 грн. та зменшенням позову на зазначену суму.
Суд вважає доведеними позовні вимоги стосовно завдання потерпілому моральної шкоди, оскільки протиправними діями підсудного, йому дійсно завдані витрати немайнового характеру, внаслідок моральних страждань та інших негативних явищ, суд враховує наслідки, які настали від дій підсудного, тяжкість заподіяння тілесних ушкоджень та вимушених змін у житті, тривалість лікування, обґрунтування позову потерпілим, щодо глибини фізичних та душевних страждань, а також, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, їх належить задовольнити у повному розмірі, що не заперечується підсудним, враховуючи його часткове добровільне відшкодування у сумі 800 грн.
В матеріалах справи відсутні достатні докази про те, що підсудний учинив злочин та має хворобу, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб, крім того, згідно довідки Чернігівського обласного наркологічного диспансеру від 09.02.2011 р., він з 07.09.2010 р. по 27.09.2010 р. знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання канабіноїдів та галюциногенів, тобто, підстави для застосування примусового лікування від наркоманії відсутні.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –
з а с у д и в :
ОСОБА_7 визнати винним за ст. 121 ч. 1 КК України і призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
В силу ст. 76 КК України зобов’язати засудженого повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 3500 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 5200 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 8700 грн.
Стягнути з ОСОБА_7 1778 грн. 48 коп. в доход фінансового відділу Чернігівської міської ради.
Мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення.
Суддя Л.В. Самусь