КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.01.2011                                                                                           № 52/805

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Шипка  В.В.

 суддів:             

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 14.10.2010

 у справі № 52/805 ( .....)

 за позовом                               Комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Автобусний парк № 2

 до                                                   ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"

 треті особи                             1. Державна автомобільна інспекція у Печерському районі м. Києва

                                                            2. Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району м. Києва"

 про                                                   стягнення 10414,97 грн.

за участю представників сторін:

від позивача             Пономаренко М.А. – дов. № 06-5/19 від 04.01.2011

від відповідача         Рясько В.О. – дов. № 27 від 28.12.2010

від третьої особи-1  не з’явився

від третьої особи-2  Білоус Ф.Й. – дов. № 25/20-11 від 20.01.2010

ВСТАНОВИВ:

 Комунальне підприємство “Київпастранс” в особі філії Автобусного парку №2 (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія “Київводоканал” (надалі – відповідач, апелянт) про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 10 414,97 грн., завданої майну позивача (автобусу ЛАЗ А183, держ. № 06992 КА) в результаті аварії трубопроводу, що трапилась 07.05.2008 на вул. Грушевського у м.Києві.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.04.2010 до участі у справі № 52/805 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Дорожню Автоінспекцію Печерського району м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.06.2010 до участі у справі № 52/805 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Шляхово-експлуатаційне управління Печерського району м. Києва.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.10.2010 у справі № 52/805 позов задоволено; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія “Київводоканал” на користь Комунального підприємства “Київпастранс” в особі філії Автобусного парку № 2 10 414,97 грн. збитків, 104,15 грн. грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  шкоди, завданої позивачу в результаті аварії трубопроводу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що в результаті аварії було підмито грунт під дорогою на проїзній частині по вул. Грушевського, що спричинило руйнування дорожнього покриття, внаслідок чого відбулось падіння автобуса, який знаходиться у власності позивача, а тому в результаті аварії позивачем понесені збитки в розмірі 10 414,97 грн., які підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

Відкрите акціонерне товариство „Акціонерна компанія “Київводоканал”, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 1253 від 28.10.2010, у відповідності до якої просить повністю скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 14.10.2010 у справі  № 52/805 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим судом винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що позивачем не було подано жодного доказу, який би підтверджував, що автобус пошкоджений з вини ВАТ „Київводоканал”, а докази, які наявні в матеріалах справи, не містять інформацію, що підтверджує причинно-наслідковий зв’язок між аварією на водопровідній мережі та падінням автобусу. Крім того, на думку відповідача, звіт № 3416 від 12.05.2008, складений фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1., не є належним доказом на підтвердження розміру майнової шкоди, понесеної позивачем, оскільки метою оцінки пошкодженого автобусу є визначення вартості матеріального збитку в результаті пошкодження автобусу внаслідок ДТП, проте, факт ДТП не підтверджений жодними належними доказами (довідкою, протоколом ДАІ тощо). Також апелянт зазначає, що при вирішенні даного спору судом першої інстанції не з’ясовано питання щодо відшкодування шкоди потерпілій особі страховими компаніями.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 у справі           № 52/802 здійснено заміну третьої особи-1 та замість „Дорожньої Автоінспекції Печерського району м. Києва” до участі у справі в якості третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено відділ Державної автомобільної інспекції у Печерському районі м. Києва (м. Київ, Воєнний проїзд, 8).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2011 у справі          № 52/805 здійснено заміну відповідача (Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія “Київводоканал”) його правонаступником – Публічним акціонерним товариством „Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664)

Представник апелянта (відповідача) у судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник третьої особи-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Третя особа-1 своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалась, представника не направила. Про час та місце судового засідання представник позивача повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи)

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-2, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, 07.05.2008 о 07 год. 41 хв. до головної диспетчерської ВАТ «АК «Київводоканал» надійшло повідомлення про те, що на перехресті вул. Грушевського та пров. Музейного у місті Києві наявний витік води з-під землі, який стався внаслідок пошкодження трубопроводу на водопровідній мережі Д=300 мм (копія роздруківки наряду головної диспетчерської ВАТ «АК «Київводоканал» - т.1,а.с.100).

Зазначена водопровідна мережа прокладена в 1939 році, на даний час перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Києва та знаходиться в оперативному управлінні ВАТ АК “Київводоканал”, що підтверджується листом відповідача № 27/12 від 10.01.2009 (т.1, а.с.5) та відповідачем не заперечується.

Відновлення розриття дорожнього покриття (бруківки) за адресою пров. Музейний, 2б за заявкою відповідача було здійснене КП ШЕУ Печерського району (третьою особою-2), що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008 (копія – т.1, а.с.127) та не заперечується відповідачем.

Позивач стверджує, що при руйнуванні дорожнього покриття внаслідок аварії трубопроводу відбулося падіння автобуса ЛАЗ А183, держ. № 06992 КА, який рухався по маршруту № 62 та який належить позивачу, та у зв’язку з цим позивачу завдана матеріальна шкода у розмірі 10 414,97 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Судова колегія дійшла висновку, що місцевим судом безпідставно задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 10 414,97 грн., виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України (якою передбачені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, визначені статтею 1192 ЦК України, у відповідності до якої:

- з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі (ч.1);

- розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч.2).

Таким чином, оскільки у відповідності до позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти (а не відшкодувати шкоду в натурі), то способом захисту порушеного права, який обраний позивачем, є відшкодування збитків.

У відповідності до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч.2 ст.22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст.22 ЦК України).

Підставою для притягнення особи до позадоговірної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підтвердження того, що внаслідок аварії трубопроводу сталося падіння автобусу, який рухався по маршруту № 62, чим позивачу була завдана матеріальна шкода у розмірі 10 414,97 грн., позивач посилається на лист відповідача № 27/12 від 11.12.2009 (т.1, а.с.5), звіт № 3416 від 12.05.2008 про оцінку автобуса ЛАЗ-А 183 Д1 держномер 069-92 КА (т.1, а.с.6), дорожній лист від 07.05.2008, виданий позивачем на цей автобус (т.1,а.с.21) та зроблені позивачем фотографії (т.1,а.с.22-26).

Проте, вказаними документами доводи позивача належним чином не підтверджуються.

Як  вбачається з листа ВАТ «АК «Київводоканал» № 27/12 від 11.12.2009 (т.1, а.с.5) відповідачем у цьому листі визнається лише той факт, що 07.05.2008 о 07:41 до диспетчерської районної експлуатації водопровідних мереж № 2 Товариства надійшла заявка про витік з-під землі на вул. Грушевського в м.          Києві води. О 07:50 працівниками ВАТ «АК «Київводоканал» було виявлено пошкодження на водопровідній мережі Д=300 мм, відразу локалізовано витік води, а через декілька годин ліквідовано пошкодження.  

З наданого позивачем звіту про оцінку № 3416 від 12.05.2008 (т.1, а.с.6) вбачається, що метою даної оцінки було визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автобуса  ЛАЗ-А 183 D1 (д.н. 069-92 КА), в результаті його пошкодження при ДТП та за висновком оцінювачів матеріальний збиток, завданий  власнику автобуса ЛАЗ-А 183 D1 (д.н. 069-92 КА), в результаті його пошкодження при ДТП, складає 8 807,09 грн.

У відповідності до п.1.10 Правил дорожнього руху (затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), які встановлюють  єдиний порядок дорожнього руху на всій  території  України, дорожньо-транспортна пригода (ДТП) – це  подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

У відповідності до ст.52-1 Закону України «Про дорожній рух», п.22 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (затвердженого  Постановою КМУ № 341 від 14.04.1997) та Правил дорожнього руху у випадку дорожньо-транспортної пригоди виклик відповідних служб ДАІ є обов’язковим.  

У відповідності до пп.30 п.4 названого Положення Державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань аналізує обставини і причини виникнення дорожньо-транспортних пригод, забезпечує внесення відомостей про пригоди, загиблих і потерпілих у них осіб до єдиної централізованої бази даних, розробляє і здійснює заходи щодо запобігання таким пригодам.

З врахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку, що у випадку, якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу були спричинені пошкодження (тобто, завдані збитки), то належним та допустимим доказом на підтвердження факту ДТП та переліку пошкоджень, завданих транспортному засобу в результаті ДТП, є первинні документи, складені посадовими особами органів ДАІ.      

Відповідної довідки ДАІ (або будь-якого іншого документу, складеного при ДТП органом ДАІ), з якої б вбачався факт дорожньо-транспортної пригоди за участю автобуса ЛАЗ-А 183 D1 (д.н. 069-92 КА), яка відбулася 07.05.2008 внаслідок аварії водопроводу, а також вбачалося б, що при ДТП цим автобусом отримані певні пошкодження (із зазначенням їх характеру та місця їх розташування), позивачем суду не надано.

Як встановлено судовою колегією з пояснень представника позивача, акт чи будь-яка довідка працівниками служби ДАІ на місці падіння автобуса 07.05.2008 не складались.

Крім того, з наявного в матеріалах справи дорожнього листа від 07.05.2008, виданого на автобус ЛАЗ-А 183, держ. № 069-92 КА на маршрут № 62 (а.с.21), вбачається, що будь-які відмітки (зауваження) ДАІ в ньому відсутні.

До інших компетентних органів МВС України із заявою щодо спричинення його майну 07.05.2008 матеріальної шкоди на суму 10 414,97 грн. позивач також не звертався.  

З наданого позивачем Протоколу огляду транспортного засобу від 12.05.2008 (а.с.14), який складений експертом-оцінювачем Українського центру після аварійного захисту «Експерт-Сервіс», також не вбачається, що вказані в протоколі пошкодження автобуса ЛАЗ-А 183 D1 (д.н. 069-92 КА) отримані ним саме при ДТП, яке відбулося 07.05.2008 внаслідок аварії водопроводу.

Крім того, представник відповідача для складання вказаного протоколу огляду не викликався.

Отже, з врахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що матеріальні збитки, наявні у позивача у зв’язку з пошкодженням автобусу, були спричинені йому саме 07.05.2008 внаслідок пошкодженням трубопроводу, що стався на перехресті вул. Грушевського та пров. Музейного у м.Києві.

А тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 10 414,97 грн., завданої в результаті аварії трубопроводу, є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, є помилковим, зробленим за невідповідності обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими, дійсним обставинам справи та за невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи, що згідно п.п. 2, 3 ч.1 ст.104 ГПК України є підставою для скасування цього рішення.

Враховуючи усе вищевикладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія “Київводоканал” підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 14.10.2010 у справі № 52/805 – скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

У відповідності до ст.49 ГПК України при відмові в позові судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, п.п. 2, 3 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія “Київводоканал” на рішення Господарського суду м. Києва від 14.10.2010 у справі № 52/805 задовольнити.

2.   Рішення Господарського суду м. Києва від 14.10.2010 у справі № 52/805 за позовом Комунального підприємства “Київпастранс” в особі філії Автобусного парку № 2 до Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія “Київводоканал” скасувати та прийняти нове рішення.

3.    У позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Комунального підприємства “Київпастранс” в особі філії Автобусного парку № 2 (02090, м. Київ, вул. Празька, 7; код ЄДРПОУ 03327664) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; код ЄДРПОУ 03327664) 52 (п’ятдесят дві) грн. 08 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

5.   Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

6.   Матеріали справи № 52/805 повернути до Господарського суду м. Києва.

7. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді