Справа № 2 - 49/2011  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 січня 2011 року                                                                                           м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючий суддя                                         Большаков Ю.М.

при секретарі                                                   Вальшині І.Н.

за участю           представника          позивача                              ОСОБА_1

відповідача                                                  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа –ОСОБА_4 про витребування майна, грошових коштів

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1, діючий на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3, звернувся 09.11.2009 року у Бахчисарайський районний суд з позовною заявою, де виклав вимоги зобов'язати відповідача повернути ОСОБА_3 позичене майно відповідно до розписки від 12.04.2005 року а саме: акустичну систему на 400 ватт (2 колонки по 200 ватт), посилювач VX-300, ММ –1002 (мікшер), мікрофон, комунікації (дроти для з’єднання блоків озвучування), 2 стойки під колонки на загальну вартість 4200 (чотири тисячі двісті) гривень, електростанцію бензинову «Хонда»на 2.2 кіловата на загальну суму 4 700 гривень, позичені гроші в сумі 45 350 гривень за розпискою від 26.04.2005 року, судові витрати. Позов мотивований тим, що ОСОБА_3 уклав з відповідачем договори позики у письмовій формі, за умовами і на підставі яких ОСОБА_2 надане майно та гроші, що є предметом позовних вимог, тому як повертати добровільно він не бажає, а т гроші у сумі 40 000 гривень для купівлі будинку, які той зобов’язався повернути 05.05.2007 року, але гроші своєчасно не повернув, став ухилятися від виконання зобов’язання.

          У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності за участю представника (а. с. 30). Представник позивача позовні вимоги підтримав і пояснив, що відповідач брав майно та гроші у борг, зобов’язався їх повернути за першою вимогою, але на вимогу повертати майно та гроші відмовляється. У цьому випадку застосування строків позовної давності неможливе, оскільки перша вимога була у липні 2009 року і саме з цієї дати починається перебіг строку позовної давності.

          Відповідач позовні вимоги не визнав і пояснив, що гроші належали партії і страчені ним на партійні заходи в м. Севастополь за вказівкою позивача, а майно, так саме за вказівкою позивача, передане для партійних потреб іншому члену партії, якого залучене до участі по справі в якості третьої особи. Наполягає на застосуванні строків позовної давності і просив в задоволенні позову відмовити.

          Третя особа у судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомляла, заяви про відкладення розгляду справи не надавала і тому суд, у відповідності до ст.. 169 ЦПК України, розглядає справу у його відсутності на підставі наявних доказів.

          Заслухавши пояснення осіб, які прийняли участь по справі, перевіривши доводи сторін доказами суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступного.

          При перевірці обставин доказами судом встановлене, що 12 квітня 2005 року ОСОБА_2 взяв у тимчасове користування майно, яке належить ОСОБА_3, а саме: акустичну систему на 400 ватт (2 колонки по 200 ватт), посилювач VX-300, ММ –1002 (мікшер), мікрофон, комунікації (дроти для з’єднання блоків озвучування), 2 стойки під колонки на загальну вартість 4200 (чотири тисячі двісті) гривень, електростанцію бензинову «Хонда»на 2.2 кіловата на загальну суму 4 700 гривень. Отримане обладнання все нове, зобов’язався його повернути, а саме озвуковальну систему та підстанцію в робочому стані і за першою вимогою ОСОБА_3. Зобов’язався підтримувати гарантійне обслуговування цієї апаратури і утримувати його в порядку згідно отриманих інструкцій експлуатації, які додаються, що підтверджене власноручною розпискою ОСОБА_2 (а. с. 6). 26 квітня 2005 року в м. Київ Іванов Валерій Валерійович взяв у борг 45 350 гривень, які зобов’язався повернути ОСОБА_3 за першою вимогою, що також підтверджується власноручною розпискою ОСОБА_2 (а. с. 7). Зазначені обставини сторонами визнане, не оспорюються і тому суд вважає їх доказаними.

          Відповідно до ст.. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої же якості. Позичальник, відповідно до вимог ст.. 1049 ЦК України, зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошті у такій самій сумі) у строк та порядку, що встановлені договором.          

Таким чином судом встановлено, що сторони по справі уклали договір позички. Відповідно до ст.. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.                               Відповідно до ст.. 10, 11, 60 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наведеними доказами позивач довів суду обґрунтованість своїх вимог і тому суд вважає, що вони підлягають задоволенню.

          Посилання відповідача щодо витрачення грошів на партійні заходи ним об’єктивними доказами суду не доведено і тому вони до уваги не приймаються. Твердження ОСОБА_2, що позичкове майно передане ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_3 також не є обґрунтованими, тому як у відповідності до ст.. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом, але доказів такої згоди позивача відповідачем суду не надане.

Оскільки відповідач порушив умови договору, не повертає майно та гроші добровільно, суд захищає права позивача у засіб, передбачений ст.. 16 ЦК України і зобов’язує відповідача повернути позивачеві отримані від нього за договорами позички майно та гроші.                               Судові витрати позивача суд розподіляє у відповідності до ст.. 88 ЦПК України і стягуває з відповідача на користь позивача.

          На підставі викладеного, у відповідності до ст.. 16, 629, 1046, 1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 169, 209, 212, 214-215, 218 Цивільного процесуального  кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

               Позов задовольнити. Зобов'язати  ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 акустичну систему на 400 ватт (2 колонки по 200 ватт), посилювач VX-300, ММ –1002 (мікшер), мікрофон, комунікації (дроти для з’єднання блоків озвучування), 2 стойки під колонки на загальну вартість 4200 (чотири тисячі двісті) гривень, а також гроші в сумі 45 350 (сорок п’ять тисяч триста п’ятдесят) гривень. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування судових витрат 652 (шістсот п’ятдесят дві) гривні 50 копійок.  

Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим     через Бахчисарайський районний протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий

          суддя