ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.11 Справа№ 15/244(2010)
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність», м.Одеса
до відповідача: приватного підприємства АП «Тур-Ретур», м.Львів
про стягнення 13311,00 грн.
Суддя Т.Костів
при секретарі О.Щигельській
Представники сторін: не з"явились
Суть спору: позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність», м.Одеса до приватного підприємства АП «Тур-Ретур», м.Львів про стягнення 13311,00 грн.
Ухвалою суду від 22.12.2010 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.01.2011 року. В розпочатому 13.01.2011 року судовому засіданні оголошувалась перерва до 03.02.2010 р. для надання сторонам можливості подати додаткові докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
В продовженому 03.02.2010 р. судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. свердив, зокрема, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в сумі 8973,00грн за надані послуги. Крім того, просив стягнути з відповідача 4000, 00грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, ствердив, зокрема, що направлена позивачем претензія про оплату наданих послуг не може вважатись вимогою в розумінні ст.530 ЦК України.
Ухвалою суду від 03.02.11р. розгляд справи відкладено на 10.02.11р.
В судове засідання 10.02.11р. сторони явки представників не забезпечили.
Відповідач подав клопотання від 10.01.11р. про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання судом відхиляється, оскільки в матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв"язку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.
Заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:
між Приватним підприємством Агенцією подорожей «Тур-Ретур»та ТОВ Готельний комплекс "Юність" (надалі - позивач) 14.08.2010 р. був укладений договір на бронювання номерів, згідно якого з 15 по 16 серпня 2010 р. 35 особам були надані готельні послуги.
Згідно п. 3.1. Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених Наказом Державної туристичної адміністрації України від 16 березня 2004 року №19 (далі - Правила), готель мас право укладати договір з замовником (споживачем) на бронювання номерів (місць) шляхом прийняття заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного або іншого зв'язку (засобів електронної пошти, включаючи факсимільну), який дозволяє достовірно встановити належність заявки споживачу або замовнику.
02.08.2010 р. відповідач звернувся до позивача із заявкою № 309 про бронювання 41 місця в ТОВ «ГК «Юність»на період з 15 по 16 серпня 2010 р. з наданням додаткових послуг, а саме: сніданку та вечері.
П. 3.1. Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг встановлено, що договір вважається укладеним тільки в разі письмового акцепту готелем направленої йому заявки на бронювання та досягнення сторонами згоди в обумовленій формі щодо всіх істотних умов. Так, 03.08.2010 р. ТОВ «ГК «Юність»факсимальною поштою підтвердило відповідачу групове бронювання, дату прибуття, вибуття гостей, їх кількість, категорії номерів, вартість готельних послуг та безготівкову форму оплати.
Відповідно до п. 3.4., 3.5. Правил, готель має право застосовувати вільні ціни і тарифи, ціна номера (місця), вартість додаткових послуг, у т. ч. бронювання, встановлюються готелем самостійно, форма оплати визначається договором між споживачем/замовником та готелем.
У заяві від 02.08.10 р. № 309 відповідач зазначив, що оплата за надані послуги буде здійснена після надання ТОВ "ГК "Юність" рахунку за надані послуги.
4 серпня 2010 р. ТОВ "ГК "Юність" факсимільною поштою надіслало ГІП АП «Тур-Ретур»рахунок № СФ-0001064 на суму 8 973,00 грн.
13.08.2010 р. від ПП АП «Тур-Ретур»до позивача надійшла заява № 339 про зменшення кількості заброньованих місць з 41 до 37. На вказану заяву ТОВ «ГК «Юність»також надало відповідачу письмовий акцепт від 14.08.2010 р.
Таким чином, між ПП АП «Тур-Ретур»та ТОВ «ГК «Юність»14.08.2010 р. була досягнута згода та укладений договір на бронювання номерів.
Відповідно до п. 3.6. Правил, договір про надання основних готельних послуг споживачу вважається укладеним після оформлення документів на проживання (заповнення анкети, реєстрації) та засвідчується розрахунковою квитанцією або іншим розрахунковим документом.
15.08.2010 р. відповідач розмістив в ТОВ «ГК «Юність»35 осіб, про що у готелі був складений відповідний документ «rooming list»з зазначенням прізвища, ім'я та по батькові споживачів, номерів розміщення, сімейний стан.
Згідно п. 3.2. Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, при бронюванні номера готель може запросити передплату за надання готельних послуг.
За добу до прибуття в «Готельний комплекс «Юність», відповідач, листом від 14.08.10 р. №343 гарантував позивачу оплату готельних послуг згідно вищевказаного рахунку та повідомив про її здійснення 13.08.10р.. Однак, зазначив, що грошові кошти надійдуть на розрахунок ТОВ "ГК "Юність" згідно роботи банківської системи, тільки 16.08.10 р.
Відповідно до п.3.8 Правил, плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години - 12-ої години поточної доби за місцевим часом.
Проте, оплата від відповідача так і не надійшла, у зв"язку з чим ТОВ "ГК "Юність" надіслало на адресу відповідача претензію №01/01-222/1 від 17.11.10р. із вимогою сплатити заборгованість.
Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,
необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Така вимога була висловлена відповідачем у претензії №01/01-222/1 від 17.11.10р. Проте, відповідачем не виконано у встановлений термін взятого на себе зобов"язання.
Посилання відповідача, що претензія не може вважатись вимогою судом до уваги не приймається через безпідставність таких тверджень.
Позов підтверджений поданими документами і підлягає до задоволення.
Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати у вигляді державного мита та судових інформаційних послуг слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України.
Стосовно вирішення питання про стягнення з відповідача судових витрат, у вигляді оплати 4000,00грн. послуг адвоката, наданих ТзОВ "ГК "Юність" адвокатом ОСОБА_1. згідно договору від 01.11.10р., суд прийшов до висновку про відмову у цій частині, оскільки до справи не долучено належних доказів оплати вказаних послуг, а квитанція №376119 не може вважатись таких доказом.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 11 Листа Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002р., вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 47, 49, 82, 84, 116, 117 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з ПП "Тур-Ретур" (м.Львів, вул.Київська, 27/3, код ЄДРПОУ 30052880) на користь ТзОВ "Готельний комплекс "Юність" (м.Одеса, вул.Варламова Сергія, 32, ідент. код 25818414) 8973,00грн. боргу, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
4.В задоволенні вимог про відшкодування 4000,00грн. витрат за послуги адвоката - відмовити.
Суддя Т.Костів
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України
14.02.2011 року.