Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-15448/10                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Гречаний В.А.

                                                              Доповідач  -  Перцова В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    13 січня 2011 року                 Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :

                        Головуючого  судді :  Перцової В.А.

                        Суддів:                         Калиновського А.Б., Лисичної Н.М.     

                        При секретарі:             Коляді О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бліком" до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої злочином, -

В С Т А Н О В И В :

    Рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 16 листопада 2010 року частково задоволено позов ТОВ "Бліком" і стягнуто на його користь з ОСОБА_2 спричинену злочином шкоду за період з 21 серпня 2002 року по 20 лютого 2003 року в сумі 63 907 грн.;  в решті позову відмовлено; вирішено питання щодо судових витрат.

    Додатковим рішенням від 18 листопада 2010 року додатково вирішено питання щодо судових витрат.

    З апеляційними скаргами до апеляційного суду звернулись обидві сторони.

    В апеляційній скарзі ТОВ "Бліком" ставиться питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з тих підстав, що суд безпідставно не прийняв до уваги надані ним докази щодо розміру спричиненої шкоди.

    ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в частині задоволення позову та вирішення питання щодо судових витрат і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

    В обґрунтування апеляційної скарги вона посилається на те, що суд не врахував всі обставини справи, те, що позивач не довів наявність та розмір спричинених йому матеріальних збитків.

    При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 була одним із засновників ТОВ "Бліком". Після виходу із числа засновників вказаного товариства, у серпня 2002 року вона, не маючи ніяких повноважень, підписала від імені директора підприємства ОСОБА_3 заяву до Державного департаменту з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення про призупинення дії ліцензії серії НОМЕР_1, виданої товариству на оптову торгівлю лікарськими засобами. Дану підроблену нею заяву, з метою спричинення майнової шкоди ОСОБА_3, відповідачка 8 серпня 2002 року направила до вказаного департаменту, який на підставі цієї заяви наказом № 154 від 21 серпня 2002 року анулював зазначену в листі ліцензію. Внаслідок такого анулювання господарська діяльність товариства була призупинена до 20 лютого 2003 року, чим позивачу була спричинена матеріальна шкода в розмірі 63 907 грн.

    Вказані обставини підтверджуються матеріалами кримінальної справи по звинуваченню ОСОБА_2 за ст. ст. 358 ч. 1, 358 ч. 2, 192 ч. 2 КК України, в якій містяться лист до департаменту, висновки судово-почеркознавчої експертизи щодо особи, що вчинила підпис на цьому листі, документи про анулювання ліцензії, довідка-розрахунок відносно розміру спричиненої матеріальної шкоди, а також, постановою Новомосковського міськрайонного суду від 15 грудня 2005 року про закриття кримінальної справи по звинуваченню ОСОБА_2 внаслідок акту амністії, про що вона сама просила суд.

    Апеляційний суд вважає, що за таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано, керуючись ст. 1166 ЦК України, стягнув з відповідачки на користь позивача спричинену її незаконними діями матеріальну шкоду в розмірі 63 907 грн.

    Доводи в апеляційній скарзі відповідачки щодо недоведеності позивачем спричинення її діями матеріальної шкоди товариству та посилання в апеляційній скарзі позивача на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги надані ним докази щодо розміру спричиненої шкоди, не можуть бути прийняті до уваги і бути підставою для скасування рішення суду, оскільки, вони зводяться до переоцінки доказів, яка надана судом у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України.

    Відповідачка не надала ніяких доказів, які б спростували наявність її винних дій та розмір спричиненої матеріальної шкоди, встановлений слідчими органами, у зв'язку із яким дії відповідачки були кваліфіковані за ознакою спричинення матеріальної шкоди товариству в значному розмірі.

    Документи щодо розміру матеріальної шкоди, надані позивачем, є не висновками експертизи, а висновками спеціаліста, складеними на підставі звернення позивача і оцінка судом їм була дана як письмовим доказам.

     Експертиза з цього питання судом в установленому законом порядку не призначалась, клопотання про її проведення ніким із учасників процесу заявлено не було.

    На підставі наведеного апеляційний суд вважає за необхідне обидві апеляційні скарги відхилити, а рішення міськрайонного суду залишити без змін.

    Керуючись ст.ст.307, 308  ЦПК України, апеляційний суд, -

У  Х  В  А  Л  И  В  :

   Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бліком" та ОСОБА_2 відхилити.

   Рішення Новомосковського міськрайонного суду від 16 листопада 2010 року залишити без змін.

   Ухвала апеляційного суду  набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

                         Судді: