Справа №  2-388/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня  2011 року   Ленінський        районний     суд   м.  Запоріжжя   у  складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Вєтлугіній Г.С.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Запорізької міської  Ради, Друга державна нотаріальна контора м. Запоріжжя  про виділення долі та визнання права власності  на квартиру  в порядку  спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду с позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати – ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про право власності на житло №566 від 17.09.1997р. померлим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_5, відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 були його батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які фактично прийняли спадщину, так як були зареєстровані та проживали у спадковій квартирі, із заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору не звертались.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_4, після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої після смерті ОСОБА_4 були його дружина ОСОБА_3 та  донька ОСОБА_1.

ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину, так як була зареєстрована та проживала у спадковій квартирі, із заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору не зверталась.

Позивачка ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору не зверталась.

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла ОСОБА_3, після її смерті відкрилася спадщина  квартира АДРЕСА_1. Єдиним спадкоємцем першої черги по закону є її донька, позивачка ОСОБА_1, яка у шестимісячний термін після смерті матері звернулась у другу Запорізьку державну нотаріальну контору. Однак на даний час вона не може оформити право власності на житло в порядку спадкування, так як не виділені долі у спільній сумісній власності.

Позивачка просить визначити частки в загальній сумісній власності квартири №36  та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матери -  ОСОБА_3,  померлої  ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити, оскільки вважає їх обґрунтованими та законними.

Представник відповідача – Запорізька міська Рада – Брек Я.Б. в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечувала.

Представник Третьої особи – ОСОБА_2 державна нотаріальна контора, в судове засідання не з’явились, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Вислухавши пояснення сторін, а також вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та законні.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відкриття спадщини до 01.01.2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов’язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 р. помер ОСОБА_5, факт смерті підтверджено свідоцтвом про смерть 1-ЖС №НОМЕР_1 від 25.11.1998 р. виданого відділом РАГС Запорізької міської ради (а.с.11).

Згідно свідоцтва про право власності на житло №566 від 17.09.1997 р. померлому ОСОБА_5 та  ОСОБА_3 і ОСОБА_4,  належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 (а.с.9).

Відповідно ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівним, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Ні домовленістю між померлим ОСОБА_5 та  ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а ні законом не визначені інші їх частки у квартирі, тому ним належить в рівних частках право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Отже, після смерті ОСОБА_5, відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 524 ЦК Української РСР (1963р.) спадкоємство здійснюється за законом або за заповітом.

Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР (1963р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, дружина і батьки померлого.

Відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР (1963) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він  фактично  вступив  в  управління  або  володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній  конторі  за  місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємцями  після смерті ОСОБА_5 були його батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які фактично прийняли спадщину, так як були зареєстровані та проживали у спадковій квартирі, із заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору не звертались.

Факт родинних стосунків підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії СВ № НОМЕР_2 від 05.04.1957 р. (а.с.10)

Факт проживання та реєстрації у вищезазначеній квартирі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на день смерті ОСОБА_5, підтверджується довідкою ВРЕЖО №9 (а.с.19).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_4, факт смерті підтверджено свідоцтвом про смерть 1-ЖС №НОМЕР_3від 31.03.2006 р. виданого Запорізьким міським відділом РАЦС Запорізького обласного управління юстиції (а.с.15). Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України визнається, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст..1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 були його дружина ОСОБА_3 та  донька ОСОБА_1. ОСОБА_3 прийняла спадщину, так як була зареєстрована та проживали у спадковій квартирі, із заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору не зверталась.

Факт проживання та реєстрації у вищезазначеній квартирі ОСОБА_3 на день смерті ОСОБА_4, підтверджується довідкою ВРЕЖО №9 (а.с.19).

Позивачка ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору не зверталась, також вона не була зареєстрована в у спадковій квартирі, тобто спадщину вона не приймала.

Згідно відповіді Другої Запорізької державної нотаріальної контори від 17.12.2010 р., після смерті ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 р., ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ніхто зі спадкоємців на прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався, спадкові справи не відкривались.

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла ОСОБА_3, факт смерті підтверджено свідоцтвом про смерть 1-ЖС №НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. виданого Запорізьким міським відділом РАЦС Головного управління юстиції у Запорізькій області (а.с.14). Після її смерті відкрилася спадщина на квартира АДРЕСА_1.

Єдиним спадкоємцем першої черги по закону є її донька, позивачка ОСОБА_1, яка у шестимісячний термін після смерті матері звернулась у другу Запорізьку державну нотаріальну контору (а.с.35).

Факт родинних стосунків підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_7 серії СВ № НОМЕР_5 від 24.10.1952 р. (а.с.10), та свідоцтвом про укладення шлюбу серії 1-ЖС № НОМЕР_6від 08.02.1980 р. (а.с.8).

Відповідно до п. 1.4. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 зі змінами, внесеними згідно Наказів Міністерства юстиції    45 5 від 03.06.2002 року № 6/5 від 28.01.2003 року, № 20/5 від 03.03.2004 року і № 36/5 від 17.05.2004 року реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності у зв'язку з виникненням, існуванням, або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцем знаходження об'єктів нерухомого майна, на підставі правовстановлюючих документів.

Згідно п. 10 Додатку 1 до п. 2.1 Положення, правовстановлюючими документами на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Таким чином враховуючи та аналізуючи усі надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки  є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки задоволення її позовних  вимог  не порушує невизнанні або оспорюванні права, свободи чи інтереси будь-яких осіб.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 130, 212 - 215 ЦПК України, ст.ст. 524, 529, 549 ЦК  Української РСР (ред.1963),  372, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов  ОСОБА_1  - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матери -  ОСОБА_3,  померлої  ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Апеляційна скарга  на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право  подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:                                                                                          Баруліна Т. Є.