Справа № 2-96/11

З А О Ч Н Е       Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України     

11 січня 2011 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого     Кіндяк І.С.

при секретарі    Ганущенко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про повернення коштів та зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та відшкодування збитків та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про повернення коштів в обгрунтування вимог зазначив, що 10.08.2007 року ОСОБА_3 продала свою квартиру в Республіці Білорусь і виручені кошти передала ОСОБА_1 для придбання квартири в м. Полтава.

ОСОБА_1 звернулася до відповідачки ОСОБА_2, яка як фізична особа підприємець  надавала послуги в сфері нерухомості АН «Вікторія», про купівлю квартири.

11.04.2008 року  уклала угоду про зберігання завдатку та передала 2000 грн. а 14.04.2008 року надала відповідачці 26 000 дол. США, 21.04.2008 року передала відповідачу ще 12 3000 дол. США та 1 500 грн.

          03.06.2008 року позивачка передала відповідачці, ще 2000 грн. завдатку  та уклала угоду про завдаток, якою підтверджувалися угоди від 11.04.2008 року та розписки від 14.04.2008 року і 21.04.2008 року.

Відповідно до угоди  відповідач зобов’язався продати позивачці до 30.06.2008 року, квартиру за адресою АДРЕСА_1, за ціною 195 000 грн., що еквівалентно 39 000 доларів США.  

          Відповідачка свої зобов’язання добровільно не виконала, отримані гроші не повертає, тому позивачка змушена звернутися до суду про повернення грошових коштів.

Третя особа ОСОБА_3 заявила самостійні вимоги та подала зустрічну позовну заяву про визнання договорів недійсними, відшкодування збитків та моральної шкоди, в обґрунтування своїх вимог зазначила, що викладені факти в позовній заяві позивача ОСОБА_1, яка є її матір’ю, відповідають дійсності але вона не могла написати позовну заяву так як не отримала паспорта, тому до суду звернулася після отримання документів на проживання, в підтвердження своїх вимог зазначила, що відповідачка надала їй розписку на вищезазначені кошти, якою підтвердила її позовні вимоги, але до даного часу квартиру не продала і гроші не повернула, тому вона змушена звернутися до суду про визнання договорів не дійсними та відшкодувати матеріальну та моральну шкоду.

24 березня 2009 року Полтавським районним судом винесено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково, з відповідачки стягнуто 348 586,66 грн. матеріальної та моральної шкоди, позивачка ОСОБА_1 від своїх вимог відмовилася і її відмова прийнята судом.

01 липня 2010 року відповідачка подала заяву про перегляд заочного рішення, так як не була присутня в судовому засіданні у зв’язку з хворобою.

19 серпня 2010 року ухвалою Полтавського районного суду заочне рішення скасовано і справу призначено до судового розгляду в загальному порядку.

          В судове засідання сторони не з’явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

          Відповідач  в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про, що є докази в матеріалах справи відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України.

          Відповідно до ст.224 ч.1 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого  вирішення справи.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно копії договору купівлі–продажу від 10.08.2007 року ОСОБА_3 продала свою квартиру в Республіці Білорусь і виручені кошти передала ОСОБА_1 для придбання квартири в м. Полтава.

ОСОБА_1, від імені ОСОБА_3, і за її усною згодою, звернулася до відповідачки ОСОБА_2 яка, як фізична особа-підприємець,  надавала послуги в сфері нерухомості АН «Вікторія»про купівлю квартири.

11.04.2008 року  ОСОБА_1 уклала угоду про зберігання завдатку з АН «Вікторія»та передала через експерта даного агентства ОСОБА_4 2000 грн., на зворотній стороні листка завдатку відповідачка написала розписки, що 14.04.2008 року отримала 26 000 дол. США а 21.04.2008 року отримала 11 500 дол. США + 800 дол. США та  1 500 грн.

03.06.2008 року ОСОБА_1 уклала угоду про зберігання завдатку з АН «Вікторія»та передала ОСОБА_2 2000 грн., даною угодою підтверджувалися угоди від 11.04.2008 року та розписки від 14.04.2008 року і 21.04.2008 року. На надій угоді відповідачка написала розписку, що отримала 38 600 у.о. дол.. США (сто дев’яносто три тисячі грн.) в рахунок оплати за квартиру.

Відповідно до угоди  відповідач зобов’язався продати позивачці до 30.06.2008 року, квартиру за адресою АДРЕСА_1, за ціною 195 000 грн., що еквівалентно 39 000 доларів США.

20.10.2008 року відповідачка ОСОБА_2 надала розписку позивачці ОСОБА_3, що взяла у неї в борг, в квітні 2008 року, 39 (тридцять дев’ять ) тисяч доларів США які поверне до 19 листопада 2008 року. За користування грошима відповідачка повинна сплатити позивачці 1 000 дол. США.   

Відповідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Стаття 206 ЦК України передбачає, що у  разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочин. Якщо у зв’язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв’язку з вчиненням цього правочину.

Згідно ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не бере до уваги , що відповідачка обманула позивачку, так як остання мала змогу, але сама не перевірила правовстановлюючі документи на квартиру або їх існування, не склала договору купівлі-продажу квартири, фактично відповідачка брала гроші в борг про, що зазначено в розписках.

Суд вважає, що розписки які надавала відповідачка не є підтвердженням договору купівлі-продажу квартири, який сторони не мають права укладати в усній формі а тільки є доказами, що відповідачка отримала від позивача вказані кошти і користується ними до цього часу.

За даних підстав суд вважає, що позовні вимоги про повернення коштів є обґрунтованими та підлягають задоволенню з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Вирішуючи розмір відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги, що позивачка до цього часу не купила квартиру і фактично втратила кошти на її придбання, проживає разом з дочкою і матір»ю в однокімнатній квартирі останньої, дочка після пережитого почала хворіти, позивачка звернувшись в агентство нерухомості була певна, що купить квартиру, довіряла даному агентству, але не перевіряла правовстановлюючі документи на квартиру, в чому є її часткова вина, тому сума в 10 000 грн. відшкодування моральної шкоди є достатньою з урахуванням даних обставин.

Відповідно вимог ст. 209 ЦПК України, суд при винесенні рішення повинен вирішити питання розподілу судових витрат по справі згідно ст. 84, 88 ЦПК України і з відповідачки необхідно стягнути судові витрати по справі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивачі є обґрунтованими, доведеними в судовому засіданні та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі ст. ст. 22, 23,202,206, 570, 625, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215, 224-226, 218, 292  ЦПК України, , -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 наступну суму:

-          335 123,33 грн. відшкодування  матеріальних збитків основної суми боргу,      

-                                     еквівалентних 38 3000 дол. США та з урахуванням індексу інфляції,

-               7 931,89 грн. сума 3 % річних, за весь час прострочення зобов’язання відповідно                    

      до  суми основного боргу,

-              2 272,77 грн. відшкодування матеріальних збитків з урахуванням індексу інфляції

                                         за час прострочення зобов’язання згідно договору завдатку на 2000 грн.,

-                   53,79 грн. сума 3 % річних, за весь час прострочення зобов’язання відповідно     

                          договору завдатку на 2000 грн.,

-              1 704,54 грн. відшкодування матеріальних збитків з урахуванням

                                індексу інфляції за весь час прострочення зобов’язання відповідно      

                                боргу 1500 грн.,

-             40,34 грн.  сума 3 % річних, за весь час прострочення зобов’язання відповідно

                          відповідно боргу 1500 грн.,

-              1 700,00 грн. відшкодування судового збору,

-                   30,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,

-            10 000,00 грн. моральної шкоди,

всього    348 856,66 грн.

Відповідно до вимог ст. 228 ЦПК України заочне рішення може  бути  переглянуте  судом,  що  його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про  перегляд  заочного  рішення  може  бути  подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення, якщо рішення було ухвалено без участі особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: