Справа №  1-2/11

2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

"31" січня 2011 р.

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого                                 - судді Березовського О.Д.,

за участі секретаря                                 - Грабовець К.Ф., Швачко О.В.,

з участю прокурора                                 - Червонюк Ю.М., Гуляко М.М.,

потерпілого                                                - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Павлодар Казахстан, росіянина, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, не працюючого, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1,

          у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

У період часу з 21 по 27 липня 2010 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, з метою вчинення крадіжки будівельних матеріалів, а саме дерев’яних соснових брусків, за допомогою найманих працівників, які не усвідомлювали протиправність своїх дій, розібрав два будинки, які розташовані в с. Залісся Городнянського району Чернігівської області, та які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_3, але свої злочинні дії не зміг довести до кінця по незалежним від нього причинам, так як був помічений власниками будинків і був змушений припинити злочинні діяння. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1722к від 28.09.2010 року вартість дерев’яних соснових брусків, з яких був складений будинок, який належав ОСОБА_1, станом на 21.07.2010 року складає 9601 грн. 74 коп.. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1723к від 28.09.2010 року вартість дерев’яних соснових брусків, з яких був складений будинок, який належав ОСОБА_3, станом на 21.07.2010 року складає 8457 грн. 54 коп.. Таким чином, ОСОБА_2 намагався викрасти будівельні матеріали, а саме дерев’яні соснові бруски, загальною вартістю 18059 грн. 28 коп..

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні по ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю. У скоєному щиро кається. Пред’явлений потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов про стягнення з нього матеріальної шкоди в сумі 50000 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн., завданої в результаті вчиненого злочину, визнав частково, а саме матеріальну шкоду визнав у сумі 3000 грн., а моральну шкоду в сумі 1000 грн., у іншій частині пред’явлений позов не визнав та заперечував з приводу його задоволення, мотивуючи свою позицію тим, що позовні вимоги значно завищені, з їх обґрунтуванням він не згоден, оскільки ніяких будівельних матеріалів та інших речей з будинку він не вивозив і все що знаходилось в будинку залишилось там, а будинок було лише розібрано. Підсудний ОСОБА_2 відмовився від дачі показів в судовому засіданні, пояснивши, що повністю підтримує покази дані ним в якості обвинуваченого в ході досудового слідства та просив суд їх оголосити в судовому засіданні. Будучи допитаним, як обвинувачений, на досудовому слідстві ОСОБА_2 показав, що у його колишньої цивільної дружини ОСОБА_4 є земельна ділянка в с. Киїнка Чернігівського району. Так як його колишня дружина свого власного помешкання не має, тож він  вирішив для неї та своєї дитини побудувати будинок в с. Киїнка. Для цього він попросив свого кума ОСОБА_5 повозити його по селах на його власному автомобілі марки », щоб знайти кілька дерев’яних будинків під зніс. Він хотів розібрати ці будинки, щоб потім перевезти їх та з них зібрати будинок в с. Киїнка.  Приблизно в середині липня 2010 року разом з ОСОБА_5 вони поїхали по селах Городнянського та Ріпкинського районів. В селах він зустрічався з багатьма власниками будинків, домовлявся з ними за ціну та записував їхні телефони, щоб потім вибрати найвигідніший для нього варіант. В багатьох селах люди не могли визначитися в ціні або зовсім не продавали будинки. Чи заїжджав він в той день до ОСОБА_3 не пам’ятає, можливо і заїжджав. У с. Залісся Городнянського району він знайшов п’ять нежилих будинків, подвір’я яких позаростало чагарниками, дроти електромережі були відрізані, паркани були повалені, а місцями їх зовсім не було. Він подумав, що вказані будинки нікому не належать, а тому вирішив їх розібрати. Особисто           його цікавили саме дерев’яні колоди з яких були виготовлені вказані будинки. Приблизно через тиждень він попросив свого знайомого ОСОБА_6, у якого є власний автомобіль мікроавтобус, відвезти його разом з найманими робітниками в с. Залісся Городнянського району, щоб розібрати будинки. Перед цим він попросив ОСОБА_7, який є чоловіком сестри його колишньої дружини, щоб той знайшов приблизно 7-8 чоловік, які б могли допомогти йому розібрати будинки. Хлопцям він збирався платити по 70 грн. за день, про що сказав ОСОБА_7. Також останньому він сказав, щоб хлопці підходили до магазину «Квартал», який знаходиться в районі «Шерстянка»в м. Чернігів, де їх буде чекати автомобіль. Зібравшись біля магазину «Квартал», приблизно 21 липня 2010 року, зранку він з хлопцями вирушив на автомобілі ОСОБА_6 в с. Залісся, Городнянського району. Хлопців зібралося чоловік 7-8, точно не пам’ятає. Приїхавши в с. Залісся, він вибрав з п’яти будинків два, які були більш-менш в нормальному стані. Бруски, з яких були виготовлені будинки, він розмітив фарбою синього та зеленого кольорів, щоб потім можна було їх знову зібрати в такій же послідовності. За цим він дав хлопцям інструмент, а саме сокири, кувалди та ломи і сказав, щоб хлопці почали розбирати будинки. Хлопцям він сказав, що будинки належать йому, і що їх треба якнайшвидше розібрати. За цей день хлопці зняли дах в будинках та стелю. Дах від будинків хлопці не складали, так як він йому був непотрібний. Один дах був вкритий шифером, а інший залізом. Ввечері він з хлопцями повернувся в м. Чернігів. Приблизно через три дні, він через одного з робітників, а саме ОСОБА_9, домовився з ОСОБА_10, який у свої власності має мікроавтобус марки «Фольксваген», щоб той його та робітників відвіз в с. Залісся Городнянського району за винагороду. ОСОБА_10 погодився. Він сказав ОСОБА_10, щоб той наступного дня зранку чекав його та хлопців біля магазину «Квартал», що в районі «Шерстянка»в м. Чернігів. В цей день хлопці довго збиралися, через це він та хлопці приїхали в с. Залісся після обіду. Приїхавши в с. Залісся, він сказав хлопцям щоб вони продовжували розбирати будинки, а сам повернувся в м. Чернігів. На цей раз хлопці ночували в с. Залісся. Наступного дня він разом з ОСОБА_10 на його автомобілі «Део»приїхали в с. Залісся та привезли ломи, які хлопці забулися в мікроавтобусі, а також привезли ще чотирьох робітників, яких він знайшов на привокзальному ринку. Цим хлопцям він дав інструмент та сказав, щоб вони розбирали будинки. Хлопців він привіз, так як деякі хлопці, яких він привозив раніше, відмовилися працювати. За цей день зі слів хлопців, вони розібрали по півбудинку, але він цього не бачив, так як з ОСОБА_10, привізши хлопців, поїхав додому в м. Чернігів. Ввечері цього дня йому зателефонував ОСОБА_9 та сказав, що ввечері приходили власники будинків. Ввечері йому дзвонили власники будинків, але з ціною він з ними не домовився. Зранку наступного дня йому знову зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що приїздили працівники міліції та питали хто дав хлопцям вказівку розбирати будинки. Після цього в с. Залісся він більше не поїхав. Дерев’яний брус з розібраних будинків він не вивозив, так як не було чим. Розібраний дах він також не вивозив, так як той взагалі йому був не потрібний. Де поділася підлога він не знає, коли він був в с. Залісся, то підлога в будинках була на місці. Підлогу, також як і дах, забирати не збирався, а тому хлопці підлогу не розбирали. На його думку, підлога залишилася під сміттям в будинку. Дерев’яний брус з будинків хлопці складали біля розібраних будинків. ОСОБА_10 попросив у нього забрати з будинків металобрухт, і він сказав, що йому потрібні тільки стіни, а інше його не цікавить. Чи забирав ОСОБА_10 металобрухт не знає. Свою вину у тому, що він намагався викрасти дерев’яні бруски з яких були складені два будинки визнає повністю та щиро кається.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що в АДРЕСА_2 знаходиться будинок, який належить йому та його сестрі ОСОБА_11 на праві власності в рівних частинах згідно договору дарування. Цей будинок колись належав їх батькам, а потім батько подарував будинок йому та сестрі. Останній раз він був у цьому будинку у квітні 2010 року. Будинок був законсервований і там все залишилось так як було до смерті батьків. Світло в будинку було відключено і він привозив з собою балон і користувався плиткою. Вказав, що 26.07.2010 року його дружині зателефонувала невідома жінка і запитала чи продають вони будинок, який розташований в с. Залісся Городнянського району. Також жінка сказала, що до сільської ради подзвонив невідомий чоловік і сказав, що в с. Залісся невідомі люди розбирають два будинки, один з яких належить ОСОБА_3, а інший належить йому. Він зателефонував сину ОСОБА_12 і той повідомив міліцію та разом з працівниками міліції пізно ввечері поїхав до с. Залісся Городнянського району. У с. Залісся син та працівники міліції знайшли працівників, які розбирали будинки і останні пояснили, що їх сюди направив хлопець на ім’я ОСОБА_17, який сказав розбирати два будинки і показав які саме. Також хлопці дали номер телефону ОСОБА_2. Він особисто телефонував йому і ОСОБА_2 сказав, що він помилково розібрав його будинок та переплутав його з будинком, який до цього придбав у ОСОБА_3. Вони домовились, що ОСОБА_2 сплатить йому за будинок 4000 грн., тоді він думав, що ОСОБА_2 помилився і робочі не знали який саме будинок розбирати. Однак потім він з’ясував, що ОСОБА_2 навмисно розібрав його будинок, а тому відмовився від запропонованої останнім компенсації за будинок в сумі 4000 грн.. Він з сином приїхав в с. Залісся десь через тиждень після того як дізнався, що його будинок розібрано. Там він побачив, що будинок розвалений, стіни залишились лише в одній кімнаті з двох, друга кімната і веранда були розвалені, піч і груба розвалені. Диван, трюмо, шафа, стіл були розбиті, стільці поламані. Стеля з тирсою та глиною впала на підлогу. У першій кімнаті був розламаний сервант, посуд побитий. Всі віконні рами навколо будинку валялись побиті та поламані, двері в будинок вирвані і зламано було замок. У веранді не було ні підлоги, ні підмостників, у першій кімнаті також не було підлоги. У другій кімнаті лежала тирса і глина, а там де їх не було, видно було відсутність підлоги. Будинок був накритий залізом, але ні заліза, ні опалубки не було. Металу з будинку не було ніякого. Сусід ОСОБА_3 казав йому, що він бачив як на машину вантажили шалівку, а також казав, що він особисто відправляв машину, яка приїхала за металом. Також він не знайшов газової плити, балону, холодильника, електроплити, оскільки в будинку був бардак. Помічений брус з якого було складено будинок, був складений окремо для того, щоб його потім забрати. На даний час там все так і залишилось. ОСОБА_2 йому нічого не відшкодував. Пред’явлений ним цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування останнім заподіяної йому внаслідок вчиненого злочину матеріальної шкоди в сумі 50000 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн. підтримує у повному обсязі та просить суд його задовольнити. Заподіяну йому матеріальна шкоду обґрунтовує тим, що було пошкоджено меблі в будинку, а вартість нових меблів згідно наданого йому рахунку-фактури № 301110-2 від 30.11.2010 року складає 8184 грн.. Крім того, згідно укладеного між ним та СПД - фізичною особою ОСОБА_14 договору від 01.12.2010 року на ремонтно-будівельні роботи житлового будинку в АДРЕСА_2, кошторису на ремонт будинку, орієнтовна вартість робіт по ремонту будинку складає 62594 грн... Заподіяну йому моральну шкоду оцінює в сумі 10000 грн. і обґрунтовує тим, що було зруйновано будинок його батьків, він дуже переживає з цього приводу, а підсудний збитки йому не відшкодував. Просить призначити підсудному ОСОБА_2 покарання відповідно до вимог закону.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 показала, що в с. Залісся Городнянського району знаходиться будинок, який належав батькам її чоловіка ОСОБА_1, та який дістався від них останньому у спадок. Ввечері 26.07.2010 року до них додому зателефонувала якась невідома жінка, яка спитала чи не продавав її чоловік будинок в с. Залісся. Вона сказала, що чоловік будинку не продавав і тоді жінка повідомила їй, що цей будинок розбирають якісь невідомі хлопці. Щоб перевірити отриману інформацію, вона зателефонувала сільському голові Моложавської сільської ради ОСОБА_16 і та підтвердила, що будинок розбирають десь 8-9 невідомих хлопців. Про все це вона повідомила близько 21 години чоловіку на роботу, який у свою чергу зателефонував їх сину ОСОБА_12. Останній зателефонував у міліцію та цього ж дня разом з двома працівниками міліції на автомобілі поїхав в с. Залісся. Коли вони приїхали в с. Залісся, то побачили, що будинок майже повністю розібраний, даху в будинку не було, стіни також були майже повністю розібрані. Колоди з яких був зроблений будинок, були пронумеровані та складені окремо. В одному з нежилих будинків син та працівники міліції знайшли відпочиваючими бригаду хлопців, які розбирали будинок. Останні сказали, що їх найняв та привіз в село хлопець на ім’я ОСОБА_17. Саме ОСОБА_17 і показав їм два будинки та сказав їх розбирати.

          Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 показав, що його батьку ОСОБА_1 та сестрі останнього ОСОБА_11 дістався у спадок від померлих батьків житловий будинок в с. Залісся Городнянського району. 26.07.2010 року ввечері йому зателефонувала його матір ОСОБА_15 та сказала, що можливо в с. Залісся розбирають будинок батька. Коли він під’їхав до батьків, то мати вже зателефонувала в село і з’ясувала, що будинок дійсно розбирають. Він зателефонував в міліцію і там прийняли його відповідну заяву. Після цього він під’їхав на своєму автомобілі до відділу міліції та забрав двох працівників міліції з якими поїхав в с. Залісся. В село вони приїхали десь о 23 годині і з’ясували, що будинок батька частково вже був розібраний, але на місці нікого вони не виявили. Через деякий час в одному з нежилих будинків вони виявили групу чоловіків близько 6 чоловік і при їх опитуванні було з’ясовано, що вони робочі, яких найняли для розбирання двох будинків. Ці чоловіки сказали, що їх найняв хлопець з Чернігова на ім’я ОСОБА_17, прізвища його вони не знали. Цього хлопця на місці вони не виявили. ОСОБА_12 вказав, що десь за 2-3 тижні до 26.07.2010 року він був в с. Залісся і будинок був жилий і у нормальному стані. Вказаний будинок складався з 2 кімнат та веранди, у будинку була газова плита, металеві ліжка, столи, стільці, диван, шафа, дзеркало, тумбочка під телевізор, телевізор. Натомість 26.07.2010 року він виявив, що даху в будинку не було, а стіни залишились частково. Все було розвалено, розбито, розкидано, меблі пошкоджені. Піч було розвалено, заліза, яким був накритий дах, не було. Шалівка, опалубка була лише частково, крокви і балки з даху були розкидані, в одній з кімнат не було дошки на підлозі. Бруси з яких було складено будинок були пронумеровані і складені перед будинком. Після 26.07.2010 року разом з батьком ОСОБА_1 він приїхав до будинку десь через 2 тижні і там все залишилось так як і було в ту ніч. На місці будинку залишився смітник, все змішалось з глиною та сміттям, меблі було знищено. Зникло залізо, яким був накритий дах будинку, шалівку кращу хтось забрав, а залишились лише зламані шматки.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16, яка обіймає посаду сільського голови Моложавської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, показала, що приблизно в кінці липня 2010 року їй зателефонував житель ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_18 і повідомив, що невідомі хлопці розбирають 2 житлові будинки по АДРЕСА_2. Останній попросив повідомити про це ОСОБА_19 та зателефонувати у Городню ОСОБА_20. Останній в свою чергу зателефонував та повідомив про це ОСОБА_1. Було з’ясовано, що розбирались будинки які належали ОСОБА_1 та ОСОБА_3. При цьому з’ясувалось, що останні нікому будинків не продавали, а тому потерпілі були шоковані неправомірними діями по відношенню до їх майна.  Було викликано міліцію і вже на місці вони розбирались по цьому питанню. Хто саме розбирав будинки потерпілих їй невідомо. ОСОБА_16 додала, що вказані два житлові будинки були придатні для проживання. Електрика була в будинку ОСОБА_3, а у будинку ОСОБА_1 електрики не було.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21 показав, що голові Моложавської сільської ради Городнянського району Чернігівської області ОСОБА_16 десь в кінці липня 2010 року зателефонував ОСОБА_18 та повідомив, що в с. Залісся невідомі хлопці розбирають два будинки, один з яких належав ОСОБА_1, а інший його рідному брату ОСОБА_3. ОСОБА_16 повідомила його про це і він поїхав в с. Залісся розібратись з хлопцями. У с. Залісся він побачив, що в будинку його брата ОСОБА_3 не було даху, а також шиферу, яким був накритий дах будинку. У ОСОБА_1 будинок теж був розібраний наполовину. Хлопці, які розбирали будинки сказали, що їх найняв хлопець з м. Чернігова на ім’я ОСОБА_17. Останній сказав їм, що він придбав ці дві будинки і сказав, щоб вони розбирали їх. Отримавши від хлопців телефон ОСОБА_17, він зателефонував останньому і той сказав, що з питання продажу будинку він домовився з його братом ОСОБА_3. Однак останній заперечив той факт, що він комусь продавав свій будинок. Після цього хлопці припинили розбирати будинки і на даний час там все так і залишилось в розібраному вигляді. Його брат ОСОБА_3 помер 28.10.2010 року.

Допитаний на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_18 ( а.с. 65 ), показання якого були оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показав, що проживає він в с. Залісся Городнянського району разом з дружиною. Приблизно в кінці липня 2010 року, точної дати не пам’ятає, десь близько 16 години він косив сіно в селі. У цей час він почув стукіт зі сторони нежилих будинків та вирішив сходити подивитися, що там відбувається. Прийшовши до будинків, він побачив, що невідомі йому молоді хлопці, приблизно 6 чоловік, розбирали два будинки, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Тоді він вирішив зателефонувати в сільську раду та спитати, чи продавав хтось будинки в с. Залісся. Голова сільської ради ОСОБА_16 сказала, що будинки ніхто не продавав і що вона про це нічого не знає. Тоді він знову підійшов до хлопців, які розбирали будинки, та спитав хто їх найняв це робити. Хлопці відповіли, що їх найняв чоловік на ім’я ОСОБА_17, прізвища вони не знають. Цього чоловіка на місці не було. Через кілька днів до нього приїздив дільничний інспектор міліції, від якого йому стало відомо, що невідомі особи незаконно розібрали два будинки.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_22 показав, що в липні 2010 року його знайомий на ім’я ОСОБА_8 запропонував йому роботу і сказав, що треба поїхати і розібрати будинок. Наступного дня в машині по дорозі в село він познайомився з підсудним, який представився, що його звуть ОСОБА_17. У машині разом з ним їхали ще 7-8 молодих хлопців, але їх він не знав. ОСОБА_17 сказав, що бере їх всіх на кілька днів на роботу для розбирання житлових будинків. ОСОБА_17 не казав чиї будинки вони будуть розбирати, а коли вони приїхали в якесь село, назви його не пам’ятає, то підсудний вказав які конкретно два будинки треба розбирати. Перші два дні ОСОБА_17 був присутній на роботах, він керував ними та саме він вказав, які будинки треба розбирати. Пам’ятає, що дах одного з будинків був накритий залізом, а дах іншого будинку був накритий шифером. З будинків перед початком розбирання вони нічого не виносили, матеріали складали поряд з будинками. Залізо з даху будинку вони відносили десь за 10 метрів від будинку, де ділось це залізо йому невідомо. Ніхто залізо з будинків не забирав і не продавав, ніякі машини за залізом не приїздили, у відсутність ОСОБА_17 ніхто з робочих з будинків нічого не забирав і не продавав. Вони попрацювали  на розбиранні будинків десь два дні, потім два дні були дома, а потім знову поїхали туди ж і в те саме село. ОСОБА_17 вже з ними не було, а був якийсь ОСОБА_5, який сказав, що ОСОБА_17 залишив його за старшого. Вони працювали весь день і продовжували розбирати будинки, залишились ночувати в селі і вночі приїхали працівники міліції. Більше він з ОСОБА_17 не співпрацював.

Допитаний на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_5 ( а.с. 70 ), показання якого були оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показав, що у нього є кум ОСОБА_2. Десь в липні місяці 2010 року, точної дати не пам’ятає, ОСОБА_17 попросив повозити його по селах щоб знайти дерев’яний будинок під зніс. На своєму автомобілі він возив ОСОБА_2 по селах Городнянського району. Вони відвідали велику кількість сіл. У цих селах ОСОБА_17 розмовляв з власниками будинків, про щось з ними домовлявся, брав їхні номери телефонів. Які саме ОСОБА_17 вибрав будинки для купівлі і в якому селі йому не відомо. Їздив він з ОСОБА_2 один день. Після цього він ОСОБА_2 більше не бачив.  

Допитаний на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_7 ( а.с. 71 ), показання якого були оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показав, що у нього є родич ОСОБА_2, який проживав з сестрою його дружини. Точної дати не пам’ятає, але десь в кінці липня 2010 року, ОСОБА_2 попросив його зібрати хлопців для роботи, а саме щоб розібрати будинки. Він вирішив допомогти ОСОБА_2 і попросив свого знайомого ОСОБА_9 зібрати хлопців для роботи, на що останній погодився. ОСОБА_9 він сказав, щоб разом з хлопцями той підходив до магазину «Квартал», що в районі «Шерстянка»в м. Чернігів, де їх буде чекати чоловік на ім’я ОСОБА_17. Які саме будинки розбирали хлопці з ОСОБА_2 він не знає, де вони працювали він також не знає.

Допитаний на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_6 ( а.с. 72 ), показання якого були оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показав, що у нього є знайомий ОСОБА_2. Також він має у своїй власності мікроавтобус марки «Хюндай». Одного разу він зустрівся з ОСОБА_2 і той попросив його допомогти, а саме відвезти людей в одне з сіл. Він погодився і ОСОБА_17 сказав, щоб наступного дня він під’їхав зранку до магазину «Квартал», який знаходиться в районі «Шерстянка»в м. Чернігів. Під’їхавши до магазину, його вже чекали хлопці разом з ОСОБА_2. За цим всі сіли в автомобіль і вони поїхали в сторону Ріпкинського району. Дорогу вказував ОСОБА_2. Приїхавши в одне з сіл, хлопці та ОСОБА_17 вийшли біля нежилих будинків. У хлопців з собою був інструмент. По дорозі ОСОБА_2 розповів йому, що він їде з хлопцями розбирати будинки. Кому належали будинки він не знав, так як ОСОБА_2 про це йому нічого не казав. Відвізши хлопців, він повернувся в м. Чернігів. ОСОБА_2 також попросив його ввечері цього дня забрати їх з села, але в нього зламався автомобіль, тому хлопців забирав хтось інший.

Допитаний на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_10 ( а.с. 73 ), показання якого були оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показав, що у його власності є автомобілі марки «Фольксваген - Транспортер», державний номер НОМЕР_1, та марки «Део-Нексія», державний номер НОМЕР_2. Приблизно 24.07.2010 року до нього звернувся знайомий ОСОБА_9 та запропонував за винагороду відвезти людей в одне з сіл Городнянського району, на що він погодився. Наступного дня він під’їхав до магазину «Квартал», що в м. Чернігів, який знаходиться біля залізничної лікарні, назви вулиці не пам’ятає. Це місце йому вказав ОСОБА_9. Під’їхавши на це місце, його вже чекали хлопці. Цих хлопців він не знає, бачив їх вперше. Серед них був знайомий йому лише ОСОБА_9.  Пізніше підійшов ОСОБА_2. Коли хлопці зібралися, приблизно 7-8 чоловік, вони сіли в його автомобіль разом з ОСОБА_2. У хлопців був з собою інструмент, а саме ломи, сокири. Сівши в автомобіль, ОСОБА_2 почав вказувати дорогу. Їхали вони через села Замглай, Ловинь Ріпкинського району. По дорозі ОСОБА_17 розповідав, що купив два будинки в Городнянському районі під зніс. Він хотів розібрати ці будинки та перевезти в с. Киїнка Чернігівського району. Привізши хлопців в село, вони з ОСОБА_2 поїхали назад в м. Чернігів. Наступного дня, тобто 26.07.2010 року, він з ОСОБА_2 знову поїхали в це село, щоб відвезти хлопцям ломи, які вони забулися. Їздили вони на автомобілі «Део-Нексія», так як мікроавтобус зламався. Також вони відвезли в село ще чотирьох хлопців. Цих хлопців він також не знає. У ОСОБА_2 він спитав дозволу, щоб забрати металеві вироби, які йому непотрібні. ОСОБА_2 дозволив йому. Так, він приїхав 28.07.2010 року в це село, щоб забрати металолом, але до нього підійшов чоловік ОСОБА_3, який сказав, що це його будинок безпідставно розібрав ОСОБА_2. Хлопців, яких він возив, в селі вже не було. Після цього він поїхав додому. Більше ні ОСОБА_2, ні хлопців він не бачив.

Допитаний на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_9 ( а.с. 74 ), показання якого були оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показав, що приблизно 25.07.2010 року в м. Чернігів він зустрів наглядно знайомого йому хлопця на ім’я ОСОБА_8, його прізвища він не знає, де той проживає він також не знає. ОСОБА_8 запропонував йому роботу, а саме розбирати будинки за 70 грн. в день, на що він погодився. Також ОСОБА_8 попросив його знайти хлопців для цієї роботи. Він запропонував ще декільком хлопцям роботу. ОСОБА_8 сказав, щоб вони підійшли до магазину «Квартал», що в районі «Шерстянка»в м. Чернігів. Потім ОСОБА_8 запитав у нього, чи нема у нього знайомих з автомобілем. Він дав номер його знайомого ОСОБА_10, у якого є автомобіль «Фольксваген»синього кольору. Підійшовши до вказаного вище місця, під’їхав ОСОБА_10 на своєму автомобілі. Хлопці сіли до автомобіля. Їх було десь п’ять чоловік. ОСОБА_17, прізвища якого він не знає, почав вказувати дорогу. Вони їхали через Ріпкинський район. Приїхавши в одне з сіл, де він ніколи не був, ОСОБА_17 дав інструмент, а саме сокири і сказав, щоб хлопці розбирали будинки. ОСОБА_17 сказав, що він купив два будинки. В цей день будинки хлопці не розбирали, так як забулись в автомобілі ломи. Наступного дня ОСОБА_17 привіз ломи та ще декількох хлопців, яких він не знає. Вони почали працювати, а саме складати колоди. Вночі приїхали працівники міліції і він дізнався, що ОСОБА_2 будинки не належать. Після цього ні ОСОБА_2, ні хлопців він не бачив.

Допитаний на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_23 ( а.с. 75 ), показання якого були оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показав, що приблизно 26.05.2010 року його знайомий ОСОБА_9 запропонував йому роботу, а саме складати колоди, на що він погодився. ОСОБА_5 сказав йому підійти до магазину «Квартал», що знаходиться по вул. Ціолковського в м. Чернігів. Він підійшов у вказане вище місце, куди якраз під’їхав мікроавтобус синього кольору марки «Фольксваген». Водія він не знав. Біля автомобіля зібралося приблизно п’ять чоловік. Вони всі сіли в автомобіль. Крім ОСОБА_5, він нікого не знав. Їхали вони через Ріпкинський район. Куди саме вони їхали не знає. Приїхавши в одне з сіл, хлопець на ім’я ОСОБА_17 вказав на дві хати, які необхідно було розібрати. ОСОБА_17 пообіцяв платити за роботу по 100 грн. в день. В цей день коли вони приїхали, будинки не розбирали, так як забулись інструмент та вже було пізно. Наступного дня ОСОБА_17 приїхав на автомобілі «Део»червоного кольору, привіз ломи та ще приблизно чотирьох хлопців, яких він не знає. Вони почали розбирати будинки. При цьому ОСОБА_17 казав, що це його два будинки, що він їх купив. Вночі приїхали працівники міліції. Як виявилося пізніше, будинки, які вони розбирали, ОСОБА_2 не належать. Після цього він ОСОБА_2 та хлопців більше не бачив.

Крім того, винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується доказами, перевіреними у судовому засіданні, а саме :

          - протоколом від 29.07.2010 року огляду місця події - АДРЕСА_2, з якого вбачається, що місцем огляду були залишки вказаного будинку № 11, будинок нежилий, неогороджений, обріс будяками. Навколо будинку валяються дошки, крокви, балки, бита цегла та скло, покручене залізо покрівлі. Навпроти будинку в штабелі складені колоди зі зрубу будинку. Колоди в штабелі та на залишках розмічені цифрами, нанесеними фарбою синього кольору. Оглядуваний будинок дерев’яний, одноповерховий, розміром 11х7 м, дах та стеля в будинку відсутні. Будинок на цегляному фундаменті і складається з двох кімнат. У першій кімнаті стіни відсутні, в кімнаті розбита піч з тріщинами, без димаря, на підлозі валяється сміття з цегли, битої штукатурки, глини, дощок, битого скла. Також в першій кімнаті лежать розбиті буфет, стіл, стілець, посуд. В другій кімнаті в 4-х вікнах рами відсутні, на підлозі лежать купи сміття, битої цегли, штукатурки, дранки, дощок, а також лежать розбиті шафа, диван, старий непрацюючий холодильник. Біля будинку лежить розбита бочка, порожня дерев’яна скриня, розбиті віконні рами. До кімнат був прибудований тристінок від якого залишився лише фундамент ( а.с. 5-6 );

          - фототаблицею до протоколу від 29.07.2010 року огляду місця події - АДРЕСА_2, на якій зображено фотознімки розваленого будинку та дерев’яних колод з яких був виготовлений будинок ( а.с. 7-8 );

          - протоколом від 03.08.2010 року додаткового огляду місця події - АДРЕСА_2, з якого вбачається, що в результаті перерахування колод з яких був складений будинок, які були складені та залишалися в зрубі, встановлено, що колоди виготовлені з дерева сосни і їх загальний об’єм складає 35,7 куб.м.. Оглянуті колоди придатні для подальшого використання за призначенням ( а.с. 9-10 );

          - протоколом від 29.07.2010 року огляду місця події - АДРЕСА_3, з якого вбачається, що місцем огляду був зазначений будинок. Будинок дерев’яний, одноповерховий, розміром 14х6 м. Будинок складався з коридору та двох кімнат. На час огляду дах в будинку відсутній, стеля відсутня. Навколо будинку по всьому периметру хаотично розкидані колоди зрубу, а саме балки та крокви перекриття, дошки. Коридор має наполовину розібраний зруб, вся площа коридору закидана завалами з дощок, листів оргаліту. У першій кімнаті мається піч з розібраним димарем, вся підлога кімнати закидана дошками, відбитою штукатуркою, розбитими меблями. У другій кімнаті у кутку стоїть груба з оббитою штукатуркою та відсутнім димарем. Всі речі в будинку знаходяться в непридатному стані. Вся територія другої кімнати завалена сміттям, розбитою штукатуркою, дошками. Рами у всіх 7-ми вікнах будинку відсутні ( а.с. 11-12 );

          - фототаблицею до протоколу від 29.07.2010 року огляду місця події - АДРЕСА_3, на якій зображено фотознімки розваленого будинку та дерев’яних колод з яких був виготовлений будинок ( а.с. 13-14 );

          - протоколом від 03.08.2010 року додаткового огляду місця події - АДРЕСА_3, з якого вбачається, що в результаті перерахування колод з яких був складений будинок, які були хаотично розкидані навколо будинку та залишалися в зрубі, встановлено, що колоди виготовлені з дерева сосни і їх загальний об’єм складає 34,1 куб.м.. Оглянуті колоди придатні для подальшого використання за призначенням ( а.с. 15-16 );

          - довідкою виконавчого комітету Моложавської сільської ради Городнянського району Чернігівської області від 27.07.2010 року № 566 в якій зазначено, що ОСОБА_1 є власником частини будинку за адресою : АДРЕСА_2 згідно договору дарування від 25.05.1992 року. Довідка видана на основі архівних даних Моложавської сільської ради за 1992 рік, справа № 104 ( а.с. 29 );

          - довідкою-характеристикою виконавчого комітету Моложавської сільської ради Городнянського району Чернігівської області від 06.09.2010 року № 212 в якій зазначено, що житловий будинок ОСОБА_1, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_2, має загальну площу 66 кв.м., житлова площа –58 кв.м., рік побудови 1950, матеріали стін – дерево, матеріал покрівлі –залізо. Інформація надана згідно погосподарської книги за 1996-2000 роки, особовий рахунок № 424 та форми № 4 ( список домоволодінь господарі яких не проживають постійно на території ради ) за 2009 рік ( а.с. 31 );

          - довідкою виконавчого комітету Моложавської сільської ради Городнянського району Чернігівської області від 27.07.2010 року № 567 в якій зазначено, що ОСОБА_3 є власником будинку за адресою : АДРЕСА_3, згідно записів погосподарської книги № 2 від 2006 року ( а.с. 28 );

          - довідкою-характеристикою виконавчого комітету Моложавської сільської ради Городнянського району Чернігівської області від 06.09.2010 року № 211 в якій зазначено, що житловий будинок ОСОБА_3, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_3 Чернігівської області, має загальну площу 64 кв.м., житлова площа –48 кв.м., рік побудови 1948, матеріали стін –дерево, матеріал покрівлі –шифер. Інформація надана згідно погосподарської книги за 2006-2010 роки, особовий рахунок № 62 ( а.с. 30 );

          - висновком № 1723к судово-товарознавчої експертизи від 28.09.2010 року, згідно якої залишкова вартість брусків соснових окорованих, які належали ОСОБА_3, станом на 21.07.2010 року складає 8457,54 грн. ( а.с. 46-47 );

          - висновком № 1722к судово-товарознавчої експертизи від 28.09.2010 року, згідно якої залишкова вартість брусків соснових окорованих, які належали ОСОБА_1, станом на 21.07.2010 року складає 9601,74 грн. ( а.с. 54-55 ).

Таким чином, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, перевіривши доводи обвинувачення, а також доводи підсудного, суд приходить до висновку, що обвинувачення, пред’явлене підсудному повністю знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, а дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, вартість майна, яке підсудний намагався викрасти, наслідки, що настали від злочину, наявність цивільного позову в справі та не відшкодування підсудним в добровільному порядку заподіяних потерпілому ОСОБА_1 матеріальних та моральних збитків, думку потерпілого по справі ОСОБА_1, який щодо призначення покарання підсудному, просить призначити ОСОБА_2 покарання відповідно до закону, особу винного - його вік, сімейний стан, наявність на утриманні однієї неповнолітньої дитини, освіту, стан здоров’я, формально позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність даних щодо притягнення підсудного до адміністративної відповідальності, а також те, що підсудний раніше не судимий в силу ст. 89 КК України.

Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудному ОСОБА_2, суд вважає - щире каяття підсудного.

Обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2, в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинений підсудним злочин, що є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів та враховуючи особу винного, конкретні обставини справи, наслідки, що настали від злочину, а також наявність обставини, що пом’якшує покарання ( щире каяття ), та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. У зв’язку зі звільненням підсудного від відбування покарання з випробуванням покласти на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 пред’явлений ним до ОСОБА_2 про стягнення з останнього на його користь коштів в сумі 60000 грн., з яких 50000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Частина 3 ст. 386 ЦК України передбачає, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Обґрунтовуючи заявлений цивільний позов ОСОБА_1 вказував на те, що житловий АДРЕСА_2 належить на праві власності йому та його сестрі ОСОБА_11 в рівних частинах на підставі договору дарування. Натомість з наданого ОСОБА_1 до суду дублікату договору дарування будинку від 25.05.1992 року встановлено, що ОСОБА_24 подарував, а ОСОБА_1 та ОСОБА_25 прийняли у дар житловий будинок з надвірними будовами, які знаходяться в с. Залісся Городнянського району Чернігівської області. При цьому у вказаному договорі дарування не зазначена конкретна адреса будинку ( номер будинку та вулиця ), а також не зазначено розмір часток будинку, які переходять у дар ОСОБА_1 та ОСОБА_25. Разом з тим, з довідки Городнянського РГ БТІ від 27.01.2011 року р. № 5 встановлено, що технічна інвентаризація нерухомого майна за адресою : АДРЕСА_2 не проводилась, технічний паспорт не виготовлявся, та право власності ( державна реєстрація ) за вищезазначеною адресою по житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами в Городнянському РГ БТІ не зареєстровано. Таким чином, правовстановлюючі документи, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_1 являється власником або ж співвласником ( з конкретно визначеним розміром своєї частки ) житлового будинку АДРЕСА_2 відсутні.

Як зазначалось вище, право на відшкодування завданої пошкодження нерухомого майна майнової та моральної шкоди має власник майна, право власності якого зареєстровано у встановленому законом порядку та підтверджується відповідними правовстановлюючими документами. Однак ОСОБА_1 під час судового слідства у справі не надав суду відповідних документів, які б підтверджували той факт, що він є повноважним власником або ж співвласником житлового АДРЕСА_2. При цьому судом встановлено, що право власності на зазначене домоволодіння взагалі ні за ким не зареєстровано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1, оскільки право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 за останнім не зареєстровано, правовстановлюючі документи, які б підтверджували той факт, що позивач є власником вищевказаного будинку і має право на відшкодування завданої йому пошкодженням його майна матеріальної та моральної шкоди, відсутні, а тому позов потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підлягає залишення без розгляду. Залишення цивільного позову ОСОБА_1 без розгляду в кримінальній справі не позбавляє його права пред’явити відповідний цивільний позов до ОСОБА_2 в порядку цивільного судочинства, долучивши до позовної заяви відповідні правовстановлюючі документи, які підтверджують його право власності на АДРЕСА_2.

Судові витрати в сумі 2577, 60 грн., пов'язані з проведенням по справі судово-товарознавчих експертиз, підлягають стягненню з підсудного.

Речові докази по справі, а саме дерев’яні колоди в кількості 203 штук, з яких був зроблений будинок, що належав ОСОБА_1, та який був розташований в АДРЕСА_2, залишити потерпілому ОСОБА_1 ( а.с. 57-58 ), а дерев’яні колоди в кількості 174 штук, з яких був зроблений будинок, що належав ОСОБА_3, та який був розташований в АДРЕСА_3, залишити потерпілому ОСОБА_3 ( а.с. 57, 59 ).

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін –підписку про невиїзд.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, –

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в один рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов’язки :

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

- періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін –підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 пред’явлений ним до ОСОБА_2 про стягнення з останнього на його користь коштів в сумі 60000 грн. на відшкодування матеріальної та моральної шкоди –залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 2577, 60 грн., пов'язані з проведенням по справі судово-товарознавчих експертиз.

Речові докази по справі, а саме дерев’яні колоди в кількості 203 штук, з яких був зроблений будинок, що належав ОСОБА_1, та який був розташований в АДРЕСА_2, залишити потерпілому ОСОБА_1 ( а.с. 57-58 ), а дерев’яні колоди в кількості 174 штук, з яких був зроблений будинок, що належав ОСОБА_3, та який був розташований в АДРЕСА_3, залишити потерпілому ОСОБА_3 ( а.с. 57, 59 ).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя :                                                                                     О.Д.Березовський