Біляївський районний

Кіпенко 1 м. Біляївка Біляївський район Одеська область Україна 67600

                                П О С Т А Н О В А   

                                       І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И   

03 лютого 2011 року

Біляївський районний суд Одеської області   

у складі: головуючого судді –Калінюк Р.Б.   

                при секретарі –Самойловій Д.В.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду в Біляївському районі Одеської області про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни», -

                                                             В С Т А Н О В И В:   

04 січня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача –Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області, в якому просить поновити строк для звернення до суду, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 березня 2006 року по 04 січня 2011 року у сумі 8036 гривень, та зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати йому щомісячну соціальну допомогу як дитині війни.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він відповідно до ст.1 та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р. № 2195-ІV (далі –Закон) є дитиною війни, та Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області з 01 січня 2006 року повинно щомісячно виплачувати йому надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак йому зазначена надбавка до пенсії відповідачем не виплачувалась, у зв'язку з  чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.    

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області надало до суду заяву, в якій просило розглядати справу з урахуванням наданих письмових заперечень, без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача та вивчивши заперечення відповідача проти позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни –це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років. Згідно до ст.6 вказаного закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.             

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є громадянином України, та на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) йому було менше 18 років, що підтверджується копією паспорту на його ім'я серія НОМЕР_2 (а.с.5), та копією його пенсійного посвідчення НОМЕР_1 зі штампом "Дитина війни" (а.с.7), в зв'язку з чим він має правовий статус дитини війни і має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни.

Позивач знаходиться на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, а тому вказане Управління зобов'язане здійснювати перерахунок та виплату йому пенсії, а також підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Дізнавшись, що визначена Законом 30% надбавка до пенсії йому протиправно не виплачується, позивач у грудні 2010 року в порядку досудового врегулювання спору звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області з проханням нарахувати і виплатити належні йому за законом грошові кошти, на що отримав лист від 23.12.2010 року з відмовою (а.с.8).

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 01 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року) дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була зупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, суд вважає, що з 09 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідно до статті 152 Конституції України, в якій вказується, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, відповідач повинен підвищити позивачу розмір пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача щодо нарахування зазначеної доплати за 2007 рік підлягають задоволенню саме з цієї дати.

Підпунктом 2 пункту 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(редакція від 28.12.2007 р.) –дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (254/к96-ВР) (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та пункту 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(9107-17), в пункті 5 резолютивної частини якого визначено, що «Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення». Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними. Таким чином з дня визнання підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. № 107-VI неконституційним, відновлюється попередня редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, в зв’язку з чим, відповідач повинен підвищити позивачу розмір пенсії, як дитині війни, саме з 22.05.2008 року.

Дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» і Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік»не зупинена, а тому позивач має право на отримання вказаної надбавки до пенсії за 2009, 2010 та 2011 роки.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому суд не приймає до уваги посилання відповідача, викладені в його письмовому запереченні, про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав,
свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше,
обчислюється з дня, коли особа дізналася  або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч.4 ст.99 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Судом було встановлено, що позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору, шляхом надання до Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області заяви, та, як вбачається із матеріалів справи, 23 грудня 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області надало йому відповідь – лист № 299/К-5 від 23.12.2010 року (а.с.8), з якої він узнав про порушення свого права. Він звернувся до суду в межах місячного строку, встановленого ч.4 ст.99 КАС України, в зв'язку з чим посилання відповідача в запереченні на те, що позивач пропустив строк звернення до суду, не відповідає дійсним обставинам справи та не може бути прийняте судом.  

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує  пенсію, виплачуються  за  минулий час без обмеження будь-яким  строком  з  нарахуванням  компенсації  втрати  частини доходів. Вказана норма дублюється у ч.2 ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в якій зазначено, що суми пенсії, не одержані  своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються  за  минулий  час без обмеження будь-яким строком. В зв'язку з цим, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача за минулий період.

Відповідач не погоджується з вимогами позивача стосовно нарахування 30% надбавки до пенсії в майбутньому, оскільки відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, як вважає відповідач, рішення суду не може прийматися як застереження від будь-яких порушень та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявне неіснуючі порушення, суперечить приписам чинного законодавства, а тому вимоги позивачки стосовно нарахування надбавки в подальшому безпідставні.

З такою позицією відповідача суд погодитися не може, так як у разі зобов’язання відповідача судом виплачувати надбавку до пенсії з певної дати, у даному випадку йдеться не про зобов’язання здійснювати виплати у майбутньому, а йдеться про регулярне здійснення поточної виплати необхідної надбавки до пенсії. При цьому під поточними виплатами слід розуміти регулярні виплати надбавки до пенсії, які виплачуються у розмірі, період та у спосіб, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", на увесь час дії вищевказаних нормативних актів.  Обов’язок відповідача по виплаті надбавки до пенсії має законодавчо встановлений регулярний характер, є документально підтверджене порушення відповідачем свого обов’язку, право позивача на отримання надбавки до пенсії також закріплено законодавчо, в зв’язку з чим він має право на його реалізацію, без обмеження будь-яким строком.   

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача в тій частині, що фінансування ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України з наступних підстав.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261, основними завданнями Пенсійного фонду є керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати, відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи викладене, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, оскільки позивачу, як дитині війни, передбачено підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідачем вона протиправно виплачувалась і виплачується в неповному обсязі, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу надбавки до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме - 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 04.01.2011 року, з урахуванням виплачених сум, а також зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати з 05.01.2011 року поточні виплати ОСОБА_1 30% надбавки до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме - 30 % мінімальної пенсії за віком.

В порядку ч.1 ст. 94 КАС України на користь позивача стягненню з Державного бюджету України підлягають понесені та документально підтверджені ним судові витрати, а саме сплачений судовий збір в сумі 3 гривень 40 копійок.

Керуючись  Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28, ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ч.2 ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.ст. 8, 19, 22, 46, 48, 55, 58, 150, 152 Конституції України, ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 11, 14, 17, 18, 19, 70-72, 86, 87, 94, 158, 163 КАС України, суд,-   

                                                               П О С Т А Н О В И В:   

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про поновлення строку для звернення до суду, зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 березня 2006 року по 04 січня 2011 року у сумі 8036 гривень, та зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати йому щомісячну соціальну допомогу як дитині війни – задовільнити частково.

Зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу надбавки до пенсії згідно    ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме - 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 04.01.2011 року, з урахуванням виплачених сум.

Зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати з 05.01.2011 року поточні виплати  ОСОБА_1 30% надбавки до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме - 30 % мінімальної пенсії за віком.

Судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 3,40 гривень, стягнути з  відповідача.

У іншій частині позову відмовити.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного адміністративного суду через Біляївський районний суд Одеської області на протязі десяти днів з дня проголошення постанови.

У разі, якщо постанова була прийнята судом із застосуванням ч.3 ст.160 КАС України, а також у разі прийняття судом постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Біляївського районного

      суду Одеської області                                                                                                   Р.Б.Калінюк