Біляївський районний

Кіпенко 1 м. Біляївка Біляївський район Одеська область Україна 67600

ПОСТАНОВА

         ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

8 лютого 2011 року                                                                                                  Біляївський районний суд

                                                                                                                       Одеської області

в складі: головуючого  судді - Пендюри Л.О.   

за участю секретаря - Жуковської Л.В.

представника відповідача - Горобчук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахувати і виплатити щорічну допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення, в якому просить визнати дії вказаного Управління щодо невиплати йому у повній мірі щорічної разової грошової допомоги за 2010 рік неправомірними та зобов'язати відповідача перерахувати і виплатити йому вказану допомогу за 2010 рік відповідно до норм ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Свої вимоги мотивує тим, що він є ветераном війни та відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня має право на отримання 5-ти мінімальних пенсій за віком. У травні 2010 року мінімальна пенсія за віком склала 706 грн.. Відповідно до ст. 17-1 вказаного Закону щорічну разову допомогу здійснюють органи праці та соціального захисту населення, але йому вказана допомога була нарахована та виплачена не в повному розмірі - 380 грн..

Позивач в судове засідання не з'явився, але направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в їх задоволенні відмовити. При цьому пояснила, що ОСОБА_2 була виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня відповідно Постанови Кабінету Міністрів України у розмірі 380 грн.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є ветераном війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 10).

Відповідно до cтатті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Стаття 17-1 вказаного Закону передбачає виплату разової грошової допомоги і ч. 1 цієї статті встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу було нараховано щорічну разову грошову допомогу у розмірі 380 грн., яку він отримав у липні 2010 року.

08.11.2010 року Управління праці та соціального захисту населення відмовило позивачу в нарахуванні та виплаті разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (а.с. 5-7).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, визначений Конституцією України та законами України.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими, ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір немає, а тому суд не бере до уваги посилання відповідача на ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання щорічної разової грошової допомоги  у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій.     

Представник відповідача посилається на те, що згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" виплата зазначеної допомоги учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 380 грн. Але ці доводи суд до уваги не приймає, оскільки розмір допомоги у 380 грн. визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2010 року № 299.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні вказаного спору застосуванню підлягає ст. 12 Закону України "Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Крім того, право позивача на отримання  зазначеної допомоги до 5 травня у розмірі, визначеному ст. 12 вказаного Закону, також випливає із положень ст. 92 Конституції України, згідно якої основи соціального захисту визначаються виключно законами України, а єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада. А тому при нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня відповідач повинен діяти виходячи з вимог ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Крім цього, Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" дія ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не зупинена, а тому позивачеві повинна бути виплачена допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії  їх  соціального захисту" нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, є недійсними.

Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З урахуванням викладеного суд вважає, що право позивача на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком було порушено, оскільки йому було нараховано та виплачено лише 380 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.   

Керуючись ст.ст. 7-11, 71, 86, 159, 160-163 КАС України, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний  позов ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахувати і виплатити щорічну допомогу задовольнити.    

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Біляївської районної державної  адміністрації Одеської області щодо невиплати у повному розмірі ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області перерахувати і виплатити ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2010 р. відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених 380 грн..     

Апеляційна скарга  на постанову суду подається  протягом десяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного адміністративного суду, через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя                               Пендюра Л.О.