2-190/11

                                                                           Рішення

Іменем України

 18.01.2011                                                                                      місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді –Мельник І.Г.,

при секретарі                                Догаєвій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маруполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

третя особа –   Орган опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації

                         Маріупольської міської ради Донецької області

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до своєї дружини про визначення місця проживання їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним, а також припинення права відповідачки на аліменти, які стягуються з нього на утримання неповнолітнього ОСОБА_3.

27 липня 2010 року позивач звернувся із позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення на його користь аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

05 жовтня 2010 року ухвалою суду були об’єднані в одне провадження цивільні справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував, що з відповідачкою він перебував у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 06.04.2009 році. Від шлюбу мають неповнолітнього сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу із травня 2009 року син проживає разом із ним за адресою місто Маріуполь провулок Ландшафтний,18/1 і знаходиться на його утриманні , він купує йому одяг,  продукти харчування, самостійно без участі відповідачки забезпечує побутовими умовами навчання і відпочинку. Син навчається в  школі-ліцеї за його місцем проживання. Спілкування з матір’ю обмежується рідкими телефонними переговорами, за місцем проживання і у школі, відповідачка сина зовсім не навідує. Вважає, що особисті якості відповідачки негативно впливають на розвиток сина, так як вона зловживає спиртними напоями, постійно змінює співмешканців, не приділяє уваги сину і не переймається його потребами, тому відповідачка не спроможна створити дитині належні умови для виховання і розвитку, що спонукає його звернутися до суду для встановлення місця проживання дитини у судовому порядку.     

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, пояснив, що бажає, щоб неповнолітня дитина проживала разом із ним, для цього у нього є всі умови, як і у відповідачки. Просить , щоб з нього припинили стягувати аліменти, так як він інвалід 3 групи і аліменти стягуються із його пенсії. Також пояснив, що син проживає разом із ним з вересня 2010 року.  

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що після розірвання шлюбу із позивачем, вона разом із дитиною проживала у будинку своїх батьків, на літніх канікулах 2010 року дитина поїхала до батько, а зараз боїться його покинути, із-за його погроз, що більше не зможе до нього прийти. Будинок АДРЕСА_1, де проживає позивач має тільки дві кімнати і дитина не має окремої кімнати. Позивач не цікавиться навчанням сина, до школи не ходить, з вчителями не спілкується. Їй відомо, що дитина находиться без догляду, після школи  приходе до неї, їсть, потім їде до батько. На цей час вона і дитина зареєстровані за її місцем проживання АДРЕСА_2. Крім того, вона має постійну роботу, коли її не має дома, є її мати бабуся сина , яка може за ним доглянути. Вважає, що зможе краще доглядати за своїм сином, просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.    

Представник служби у справах дітей Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності, заперечуючи проти позову, суду пояснила,  що службою перевірені умови проживання дитини, як в будинку батько, так і в будинку матері. За результатами відвідування встановлено, що в будинках батько та матері створені всі необхідні умови для навчання та відпочинку малолітнього ОСОБА_3.  При цьому  згідно характеристики з НВК «школи-ліцей інформаційних технологій» № 69, з боку батько має місце безконтрольність, яка впливає на учбовий процес малолітнього ОСОБА_3, він систематично відвідує учбовий заклад не підготовленим до занять, без виконання домашніх завдань, у наслідок чого у нього знизилася успішність з усіх предметів. Мати ОСОБА_2 цікавиться і контролює навчання та поведінку сина в школі, відвідує усі батьківські збори, телефонує класному керівнику, систематично приходить до школи, піклується про здоров’я сина. Батько ОСОБА_1 до школи  не приходить, не телефонує, не реагує на записи в щоденнику, з учителями не спілкується. Крім того, за місцем роботи ОСОБА_2 зарекомендувала себе з позитивної сторони.  

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  дослідивши обставини справи вважає,  що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі  із відповідачкою ОСОБА_2 з 20.02. 1990 року. Від шлюбу мають повнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  (а.с.19).  06.04.2009 року шлюб між сторонами був розірваний, про що свідчить актовий запис № 96 відділу реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції (а.с.20). Після розірвання шлюбу донька проживала окрема, неповнолітній син ОСОБА_3 разом із матір’ю, а позивач сплачував за рішенням Орджонікідзевського районного суду від 06.02.2009 року аліменти на його утримання.

З літа 2010 року малолітній ОСОБА_3 проживає разом із батьком за адресою  провулок Ландшафтний, 18/1 в місті Маріуполі. При цьому, як встановлено в судовому засіданні та не оспорюють сторони дитини періодично проживає, як у батько за вищевказаною адресою, так і у матері по провулку АДРЕСА_2. Відповідно до виписки з домової книжки, малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за місцем проживання матері, а саме по провулку АДРЕСА_2.  

Згідно акту від 05.08.2010 року дитина проживає разом із батьком та знаходиться на його утриманні, але аліменти отримує дружина (а.с. 23).

Згідно висновку органу опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради Донецької області, мати малолітнього ОСОБА_3 має всі умови для проживання і виховання та розвитку дитини, у малолітнього є окрема кімната для відпочинку та окрема кімната для занять, у якій розташований стіл, тумбочка та комп’ютер. Саме мати малолітнього приділяє більше уваги та контролю за його  навчанням, поведінкою в школі, піклується про його здоров’я. У зв’язку з чим орган опіки та піклування Орджонікідзевської рай адміністрації міста Маріуполя вважає доцільним проживання неповнолітнього ОСОБА_3 разом з його матір’ю.  

Згідно ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Під іншими умовами слід вважати побутові та житлові умови,  матеріальний стан батьків,  їх особистість,  в тому числі забезпечення їх житлом,  житлові права дитини.

Відповідно до принципу 6 «Декларації о правах дитини», проголошеної  генеральною асамблеєю ООН, малолітню дитину не слід розлучати з матір’ю. Таким чином міжнародне суспільство віддає перевагу матері у вихованні дитини.        

На підставі викладеного, суд враховуючи інтереси дитини, стан її здоров’я, матеріальне-побутові умови кожного із батьків, їх ставлення до виконання своїх батьківських обов’язків, вважає доцільним визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, за місцем проживання його мати ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2.   

В зв’язку з тим, що  суд  прийшов до висновку про місце проживання малолітньої дитини разом із матір’ю, не підлягає задоволенню позовні вимоги  ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів з нього на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини із відповідачки ОСОБА_2

На підставі викладенного, керуючись ст.150,161 СК України, ст.ст. 10,11, 60, 209, 212-215, 218  ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на неповнолітню дитину, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя в десятиденний строк з дня його проголошення.  

Суддя                                                                                  І.Г.Мельник