Справа №  1-124/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04.02.2011   Печерський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Карабань В. М.

секретаряСеребряковій М.М.

за участі прокурораКлюге Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Черкаської області, Лисянського району, с. Франківка, українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, працюючої фізична особа-підприємець, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2  раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 від 15.01.2002 року будучи зареєстрована як фізичною особою-підприємцем,  здійснюючи підприємницьку діяльність пов’язану зі здійсненням внутрішніх перевезень пасажирів, вчинила грубе порушення законодавства про працю, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3, відповідно до ліцензії  виданої Міністерством транспорту та зв’язку України серії НОМЕР_2 від 23.10.2010 року здійснювала підприємницьку діяльність пов’язану зі здійсненням внутрішніх перевезень пасажирів автобусами на регулярному автобусному маршруті загального користування №520 (сполученням «ст. метро Либідська – Києво-Печерська Лавра (музей Великої Вітчизняної Війни»). При цьому, використовувала найману працю, у тому числі водіїв: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, Закону України «Про автомобільний транспорт»,  Положення «Про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» ОСОБА_3 зобов’язана оформлювати з працівниками підпорядкованого їй підприємства трудові договори та забезпечити дотримання підпорядкованими їй працівниками вимог тривалості робочого часу та часу відпочинку.                

З метою зменшення  витрат на здійснення вищевказаної діяльності та отримання максимальних прибутків ОСОБА_3, діючи умисно, у порушення  ст. 45 Конституції України,  ст. ст. 50, 51, 52, 70 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 18, 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 2.2, 2.3, 5.8 Положення «Про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 07.06.2010 № 340, якими обмежено максимальну тривалість робочого тижня водіїв міських маршрутів загального користування (40 годин), перебуваючи протягом робочого дня за адресою орендних нею приміщень: АДРЕСА_3, на початку листопада 2010 року погодила з  водіями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, що вони працюватимуть по 13-14 годин за зміну, без дотримання вимог щодо отримання щотижневого безперервного відпочинку не менше 45 послідовних годин. Останні,  розуміючи, що збільшення тривалості робочого часу вплине на їхню заробітну плату у бік її збільшення, погодились.

Так, ОСОБА_5 протягом четвертого тижня листопада 2010 року  22.11.2010 працював – 12.40 год., 23.11.2010 – 12.15 год., 24.11.2010 13.20 год., 25.11.2010 12.45 год., 26.11.2010 14.35 год., 27.11.2010 15.15 год., тобто з 22.11.2010 по 27.11.2010 ОСОБА_5 працював – 80.15 год., протягом останнього тижня листопада 2010 року - першого тижня грудня 2010 року 29.11.2010 працював - 12.00 год., 30.11.2010 - 13.00 год., 01.12.2010 – 14.55 год., 02.12.2010 – 12.10 год., 03.12.2010 – 12.20 год., 04.12.2010 – 15.10 год., тобто ОСОБА_5 з 29.11.10 по 04.12.2010, працював 79.35 год.. Протягом третього тижня грудня 2010 року ОСОБА_5 працював 14.12.2010 – 10.30 год., 15.12.2010 – 11.40 год., 16.12.2010 – 10.20 год., 17.12.2010 – 11.10 год., 19.12.2010 – 10.25 хв., тобто з 14.12.2010 по 19.12.2010, працював  54.05 год.

ОСОБА_6 протягом останнього тижня листопада 2010 року -  першого тижня грудня 2010 року 29.11.2010 працював – 14.30 год., 30.11.2010 – 12 год., 01.12.2010 – 13.15 год., 02.12.2010 – 13.35 год., 03.12.2010 – 14 год., тобто ОСОБА_6 з 29.11.2010 по 04.12.2010 працював 67.20 год.

ОСОБА_8 протягом другого тижня листопада 2010 року працював – 08.11.2010 – 16.21 год., 10.11.2010 – 12.40 год., 11.11.2010 – 13.45 год., 12.11.2010 – 13 год., тобто ОСОБА_8 з 08.11.2010 по 13.11.2010 працював 75.46 год. Протягом третього тижня листопада 2010 року ОСОБА_8 працював 15.11.2010 – 13.14 год., 16.11.2010 – 12.20 год., 17.11.2010 – 13.55 год., 18.11.2010 – 12.15 год., 19.11.2010 – 15.02 год., тобто ОСОБА_8 з 15.11.2010 по 19.11.2010 працював 66.46 год. Потягом четвертого тижня листопада 2010 року ОСОБА_8 працював 23.11.2010 – 12.50 хв., 24.11.2010 – 13.55 хв, 25.11.2010 – 13.50 год., 26.11.2010 – 14.15  год., тобто ОСОБА_8 з  23.11.10 по 26.11.10 працював 54.50 хв. Протягом першого тижня грудня 2010 року ОСОБА_8 працював 01.12.2010 – 12.40 год., 02.12.2010 – 14.50 год., 03.12.2010 – 13.45 год., тобто з 01.12.10 по 03.12.10 ОСОБА_8 працював 41.15 год. Протягом третього тижня грудня 2010 року ОСОБА_8 працював 13.12.2010 – 12.10 год., 15.12.2010 – 10.40 год., 16.12.2010 – 10 год., 17.12.2010 – 10.52 год., 19.12.2010 – 13 год., тобто  з 13.12.2010 по 19.12.2010 ОСОБА_8 працював 56.42 год.

ОСОБА_9 протягом другого тижня листопада 2010 року працював 10.11.2010 – 14 год., 11.11.2010 – 12.46 год., 12.11.2010 – 14 год., тобто ОСОБА_9 з 08.11.2010 по 12.11.2010 працював 40.46 год. Протягом третього тижня листопада 2010 року працював 17.11.2010 – 13.25 год., 18.11.2010 – 14.35 год., 19.11.2010 – 14.30 год., 20.11.2010 – 14.20 год., 21.11.2010 – 13.55 год., тобто з 17.11.10 по 21.11.10, ОСОБА_9 працював 70.45 год.. Протягом четвертого тижня листопада 2010 року ОСОБА_9 працював 23.11.2010 – 14.10 год., 24.11.2010 – 12.15 год., 25.11.2010 – 14.15 год., 26.11.2010 – 13.50 год., тобто  з 23.11.2010 по 28.11.2010 ОСОБА_9 працював 67.50 год.. Протягом останнього тижня листопада 2010 року - першого тижня грудня 2010 року ОСОБА_9 працював 29.11.2010 – 14.40 год., 30.11.2010 – 13 год., 01.12.2010 – 16 год., 02.12.2010 – 12 год., 03.12.2010 – 14.10 год., тобто з 29.11.2010 по 03.12.2010 ОСОБА_9 працював 69.50 год. Протягом другого тижня 2010 року ОСОБА_9 працював 06.12.2010 – 13.40 год., 07.12.2010 – 12 год., 08.12.2010 – 12.50 год., 09.12.2010 – 12.32 год., 10.12.2010 – 13.50 год., 11.12.2010 – 12.20 год., тобто з 06.12.2010 по 12.12.2010 ОСОБА_9 працював 91.20 год. Протягом третього тижня грудня 2010 року ОСОБА_9 працював 13.12.2010 – 14.30 год., 14.12.2010 – 12 год., 15.12.2010 – 11.35 год., 16.12.2010 – 11 год., 17.12.2010 – 10.40 год., 19.12.2010 – 13 год., тобто з 13.12.2010 по 19.12.2010 ОСОБА_9 працював 72.45 год.. Таким чином, ОСОБА_9, працював з 06.12.2010 по 17.12.2010 12 днів поспіль, пропрацювавши у вказаний проміжок часу 164.5 год.

ОСОБА_11 протягом другого тижня листопада 2010 року працював 08.11.2010 – 16 год., 10.11.2010 – 14.15 год., 11.11.2010 – 14 год., 12.11.2010 – 11.15 год.,  тобто з 08.11.2010 по 12.11.2010 ОСОБА_11 працював 55.30 год.. Протягом третього тижня листопада 2010 року ОСОБА_11 працював 15.11.2010 – 12.45 год., 16.11.2010 – 13.30 год., 17.11.2010 – 13.45 год., 18.11.2010 – 13 год., 19.11.2010 – 13.25 год., тобто з 15.11.10 по 19.11.10 ОСОБА_11 працював 66.25 год.. Протягом другого тижня грудня 2010 року ОСОБА_11 працював 06.12.2010 – 13.45 год., 07.12.2010 – 13.15 год., 08.12.2010 – 13.10 год., 09.12.2010 – 12.36 год., 10.12.2010 – 12.40 год., 11.12.2010 – 13.40 год., 12.12.2010 – 13.20 год., тобто з 06.12.10 по 12.12.10 ОСОБА_11 працював 91.26 год.

ОСОБА_10 протягом другого тижня листопада 2010 року працював 08.11.2010 – 16.35 год., 10.11.2010 – 20 год., 11.11.2010 – 12.35 год., 12.11.2010 – 13.20 год., тобто з 08.11.10 по 12.11.10 ОСОБА_10 працював 62.20 год.. Протягом третього тижня листопада 2010 року ОСОБА_10 працював 15.11.2010 – 13.55 год., 16.11.2010 – 13.15 год., 17.11.2010 – 14.40 год., 18.11.2010 – 12.38 год., 19.11.2010 – 12.30 год., тобто з 15.11.2010 по 19.11.2010 ОСОБА_10 працював 66.58 год. Протягом четвертого тижня листопада 2010 року ОСОБА_10 працював 24.11.2010 – 14.40 год., 25.11.2010 – 12.50 год., 26.11.2010 – 14.20 год., тобто з 24.11.2010 по 26.11.2010 ОСОБА_10 працював 41.50 год. Протягом другого тижня грудня 2010 року ОСОБА_10 працював 06.12.2010 – 13.45 год., 09.12.2010 – 12.50 год., 10.12.2010 – 13.30 год., тобто з 06.12.2010 по 10.12.2010 ОСОБА_10 працював 40.05 год.. Протягом третього тижня грудня 2010 року ОСОБА_10 працював14.12.2010 – 10.40 год., 15.12.2010 – 10.30 год., 16.12.2010 – 11 год., 17.12.2010 – 11.54 год., 19.12.2010 – 12.55 год., тобто з 14.12.2010 по 19.12.2010 ОСОБА_10 працював  57 год.

ОСОБА_14 протягом другого тижня листопада 2010 року працював 08.11.2010 – 16.25 год., 10.11.2010 – 13.20 год., 11.11.2010 – 14.40 год., 13.11.2010 – 14.20 год., 14.11.2010 – 11.40 год., тобто з 08.11.2010 по 14.11.2010 ОСОБА_14 працював 70.25 год. Протягом четвертого тижня листопада 2010 року ОСОБА_14 працював 22.11.2010 – 14 год., 23.11.2010 – 12.45 год., 24.11.2010 – 12.35 год., 25.11.2010 – 14.50 год., 26.11.2010 – 13.55 год., 27.11.2010 – 14 год., 28.11.2010 – 13 год., тобто ОСОБА_14 з 22.11.2010 по 28.11.2010 працював 95.05 год.

Крім того, водій ОСОБА_5 працював без щотижневого безперервного відпочинку у період з 22.11.2010 по 27.11.2010 (тобто 6 днів на тиждень), з 29.11.2010 по 04.12.2010 (6 днів на тиждень). Водій ОСОБА_9 працював без щотижневого безперервного відпочинку у період з 06.12.2010 по 17.12.2010, тобто 12 днів поспіль. Водій ОСОБА_14 працював без щотижневого безперервного відпочинку у період з 22.11.2010 по 28.11.2010, тобто 7 днів поспіль. Водій ОСОБА_11, працював без щотижневого безперервного відпочинку у період з 06.12.2010 по 12.12.2010 (7 днів на тиждень).

Крім того, ОСОБА_3, достовірно знаючи, що відповідно до п. 1 Указу Президента № 727/98 від 03.07.1998 чисельність працівників у фізичної – особи підприємця не може перевищувати 10 осіб,  діючи умисно, в порушення ст. 2, 21, 24, 24-1 Кодексу законів про працю України, перебуваючи протягом робочого дня за адресою орендних нею приміщень: АДРЕСА_3, з метою штучного заниження кількості працюючих осіб на її підприємстві, у  листопаді – грудні 2010 року, без укладання трудових угод з водіями підпорядкованого їй підприємства: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 допускала  останніх до виконання ними своїх обов’язків.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3, свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, підтвердила зазначені обставини справи та свої показання, надані під час досудового слідства.

Крім того, в судовому засіданні підсудна показала, що працює приватним підприємцем з січня 2002 року. Обслуговує автобусний маршрут №520 сполученням «ст. метро Либідська – Києво-Печерська Лавра (музей Великої Вітчизняної Війни)». На неї працює сім водіїв ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 Вона організувала роботу таким чином, що водії не були забезпечені відпочинком протягом дня та працювали протягом тижня понад 40 годин. Крім того, вона не уклала трудові угоди із водіями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Так, у листопаді – грудні 2010 року водіїв  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які працювали на ОСОБА_3 працювали понад встановлений 40 годинний робочий тиждень, перепрацьовуючи від 10 до 50 годин на тиждень.

Дана робота водіїв не рахувалась як понаднормова. Підсумований облік роботи робочого часу за місяць не вівся.

Також ОСОБА_3 підтвердила, що дійсно порушувала трудові права водіїв ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, у тому числі підтвердила, що з вищевказаними водіями не уклала трудові договори. Щиро розкаялася у скоєному та просила суд не карати її суворо.                              Враховуючи те, що підсудна ОСОБА_3, не оспорювала фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду і, роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом підсудної, та дослідженням матеріалів, що характеризують її особу.

Оцінивши зібрані у справі докази, як з точки зору допустимості так і з точки зору достовірності, суд приходить до висновку, що вина підсудної ОСОБА_3, у інкримінованому їй злочині доведена повністю, а її умисні дії органами досудового слідства були кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 172 КК України, як грубе порушення законодавства про працю.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом’якшує покарання підсудної, є її щире каяття у вчиненому.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудної, відсутні.

При обранні міри покарання підсудній, суд враховує наступні обставини справи, а саме ступінь тяжкості вчиненого підсудною злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, та особу підсудної ОСОБА_3, яка позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше  не судима,одружена, працююча.                                                                                

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_3, суд враховує тяжкість вчиненого нею злочину, її особу та усі обставини справи, у тому числі, характер і ступінь тяжкості наслідків злочину, поведінку після вчинення злочину, ставлення підсудної до вчиненого, та, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно якого суди повинні призначати покарання менш суворе – особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, та вважає, що ОСОБА_3 з метою перевиховання та виправлення підсудної, необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 172 КК України у виді штрафу.                              

Міру запобіжного заходу підсудній ОСОБА_3 – підписку про невиїзд з постійного місця проживання до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.                    Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

  Визнати ОСОБА_3, винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) грн.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_3 - підписку про невиїзд з постійного місця проживання, залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі – журнал механіка, журнал виїзду-заїзду автомобілів маршруту №520, дорожні листи за листопад-грудень, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи – залишити зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.      

Суддя   В. М. Карабань