11.02.2011
Справа № 11а- 84/2011 Головуючий в 1 інстанції: Василенко В.В.
Категорія ст. 185 ч.3 КК України Доповідач: Гемма Ю.М.
У Х В А Л А
іменем України
18 січня 2011 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Гемми Ю.М.,
суддів Бугрименка В.Г., Красновського І.В.,
з участю прокурора Литвиненка О.О.,
засудженої ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 15 жовтня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Цим вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Скадовська Херсонської області, громадянка України, така, що не має судимості;
засуджена за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Міра запобіжного заходу –підписка про невиїзд.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальних збитків 4000 грн.
Вирішено питання про речові докази.
Вироком суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що вона 21 лютого 2009 року близько 13 год. шляхом вільного доступу через незачинені двері проникла в будинок АДРЕСА_1 у м. Скадовську Херсонської області, що належить ОСОБА_3, звідки з-під матрацу ліжка в спальній кімнаті таємно викрала гроші у сумі 4000 грн., чим заподіяла матеріальні збитки потерпілій на вказану суму.
В апеляції з доповнення до неї адвокат ОСОБА_2 указує на незаконність вироку щодо ОСОБА_1 у зв’язку з однобічністю судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, обґрунтовуючи свої доводи тим, що обвинувачення ґрунтується на непрямих доказах, а також показаннях свідків –працівників міліції, які є зацікавленими особами, а тому ці докази є недопустимими. Показання засудженої ОСОБА_1 про походження грошей нічим не спростовані. Крім того, судом не встановлено обставин, що обтяжують її покарання, тоді як, вона раніше не судима, має неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання. Посилання же суду на те, що ОСОБА_1 негативно характеризується, не відповідають матеріалам справи. Тому вважає, що у суду були всі підстави для її звільнення від відбування покарання з випробуванням. Просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1, а справу повернути на новий судовий розгляд.
У запереченнях на апеляцію адвоката ОСОБА_2 прокурор указує на її необґрунтованість, просить вирок щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію свого захисника, думку прокурора про залишення вироку без зміни, від останнього слова засуджена відмовилася, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, за встановлених і викладених у вироку обставин, обґрунтований зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким дана належна оцінка, та відповідає фактичним обставинам справи.
Так, ОСОБА_1, заперечуючи свою причетність до вчинення крадіжки грошей із будинку ОСОБА_3, не заперечувала той факт, що вона 21.02.2009 року о 13 год. заходила в будинок потерпілої, але стверджувала, що з дозволу останньої. Гроші їй раніше дали мати та співмешканець ОСОБА_4. На досудовому слідстві обмовила себе у вчиненні крадіжки через застосування недозволених методів слідства з боку працівників міліції.
Ці заперечення ОСОБА_1 проти обвинувачення були предметом розгляду в судовому засіданні та спростовуються детально наведеними у вироку доказами.
На досудовому слідстві у протоколі явці з повинною ОСОБА_1 власноручно зазначила, що з метою крадіжки грошей прийшла до своєї тітки ОСОБА_3 Скориставшись, що остання працювала у дворі, проникла у будинок, де з матраца ліжка викрала гроші у сумі 4000 грн., що належать потерпілій. (а.с.14)
Ці ж самі обставини вона підтвердила у своїх письмових поясненнях, де додатково зазначила, що на викрадені гроші в ювелірній крамниці придбала 4 каблучки зі срібла приблизно на суму 650 грн., 400 грн. витратила на ліки, 600 грн. дала співмешканцю ОСОБА_4 щоб він повернув борг, а інші гроші витратила на розваги та спиртні напої. (а.с.15)
Вона же, власноручно написала розписку, де зобов’язалася повернути гроші у сумі 4000 грн. потерпілій ОСОБА_3 (а.с.23, 144)
Зазначені показання ОСОБА_1 на досудовому слідстві підтверджуються іншими доказами, тому суд обґрунтовано поклав їх в основу обвинувального вироку.
Потерпіла ОСОБА_3 як на досудовому слідстві так і в суді послідовно стверджувала, що 21.02.2009 року о 13 год., коли вона працювала на своєму подвір’ї, то раптом побачила, як з її будинку вийшла її племінниця ОСОБА_1, одразу підійшла до неї і стала допомагати, хоча вона останню до себе не кликала. Як засуджена потрапила в її подвір’я й будинок, вона (потерпіла) не бачила. На знак подяки за допомогу, вона запросила ОСОБА_1 у будинок на чай, після чого остання пішла додому. 24.02.2009 року вона виявила відсутність грошей у сумі 4000 грн., які були сховані в матраці її ліжка. У крадіжці грошей запідозрила ОСОБА_1, яка потім власноручно написала розписку із зобов’язанням повернути їй гроші в сумі 4000 грн.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 –працівники міліції, показали, що під час відібрання пояснень та складання протоколу явки з повинною ОСОБА_1 добровільно і без будь-якого примусу зізналася у вчиненні крадіжки грошей у сумі 4000 грн., що належать ОСОБА_3, власноручно написала явку з повинною та розповіла, що непомітно зайшла в будинок своєї тітки (потерпілої), звідки викрала з-під матраца гроші в пакеті, які сховала у своєму одягу й вийшла з будинку. Викрадені гроші використала на власний розсуд, придбала 4 каблучки зі срібла, ліки, частину грошей дала співмешканцю ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_4 –співмешканець засудженої підтвердив, що 21.02.2009 року о 17 год. до нього прийшла співмешканка ОСОБА_1, яка показала йому срібний перстень і пояснила, що придбала його для нього. Удома вона йому показала ще 3 срібні каблучки.
Згідно протоколу виїмки, у ОСОБА_1 за місцем проживання вилучено 4 каблучки зі срібла, пакет із ліками (а.с.37)., дані якого узгоджуються з показаннями ОСОБА_1 на досудовому слідстві, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8 - продавця (а.с.50) про те, що 21.02.2009 року о 15 год. ОСОБА_1 придбала в ювелірній крамниці 4 срібні каблучки, тобто після вчинення крадіжки грошей у потерпілій ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_9 показала, що з листопада 2008 року по квітень 2009 року в її будинку мешкали квартиранти ОСОБА_1 і її співмешканець ОСОБА_4, які зарекомендували себе негативно, часто вживали спиртні напої, вчиняли сварки та бійки. ОСОБА_1 неодноразово вчиняла дрібні крадіжки продуктів харчування з її (свідка) комори й холодильника. У лютому 2009 року у ОСОБА_1 з’явилися гроші, і вона розрахувалася за кімнату за три місяці вперед.
Свідок ОСОБА_10 показала, що зі слів доньки ОСОБА_1 їй стало відомо, що вона (засуджена) приходила допомагати ОСОБА_3, але гроші в останньої не крала. ОСОБА_1 мешкає окремо, а її дитина мешкає з нею (свідком).
Як убачається з матеріалів справи, на досудовому слідстві при відібранні пояснень, складанні протоколу явки з повинною ОСОБА_1 були роз’ясненні права, передбачені ст. 63 Конституцією України, проте вона не відмовилася від дачі показань щодо себе, у поясненнях розповіла та в явці з повинною власноручно зазначила про обставини вчиненого нею злочину, які могли бути відомі лише особі, яка вчинила злочин. Крім того, заява ОСОБА_1 про застосування до неї недозволених методів слідства перевірялася прокуратурою під час розслідування справи, і не знайшла свого підтвердження.
(а.с. 14, 15; відмовний матеріал № 1 -80 -09 а.с.30, 31)
Оскільки викладені докази узгоджуються між собою щодо фактичних обставин учинення ОСОБА_1 злочину та не містять суперечностей, у суду не було підстав ставити під сумнів їхню достовірність та допустимість, зокрема, показання ОСОБА_1, дані нею на досудовому слідстві, свідків –працівників міліції, як про це вказує захисник в апеляції, тому суд першої інстанції обґрунтовано поклав ці докази в основу обвинувального вироку.
Колегія суддів вважає, що зібрані й досліджені у справі докази у своїй сукупності викривають ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки, а тому доводи захисника в апеляції про те, що обвинувачення ґрунтується на недостовірних та недостатніх доказах, є непереконливими.
З урахуванням усіх обставини справи, судом обґрунтовано відкинуті показання свідків ОСОБА_10 – матері засудженої, ОСОБА_4 –співмешканця засудженої про те, що вони раніше давали гроші ОСОБА_1, за які вона 21.02.2009 року могла придбати срібні каблучки, ліки та продукти, оскільки вони нічим не підтверджуються.
Відповідно до встановлених фактичних обставин справи, судом першої інстанції правильно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ст.185 ч.3 КК України.
Тому доводи захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи не ґрунтуються на матеріалами справи.
Твердження захисника в апеляції про однобічність та неповноту судового слідства є необґрунтованими, оскільки вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про однобічність, неповноту, необ’єктивність чи упередженість дослідження органом досудового слідства та судом обставин справи, що мають значення для справи. З матеріалів справи й протоколу судового засідання вбачається, що в процесі досудового слідства та при судовому розгляді справи були встановлені й досліджені всі обставини справи, з’ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи, перевірялася позиція захисту засудженої про її непричетність до інкримінованого злочину шляхом допиту свідків захисту, а також додаткових свідків обвинувачення. Будь-яких порушень кримінально-процесуального закону, які могли перешкодити суду всебічно, повно розглянути справу або вплинути на його висновки щодо винності засудженої, не виявлено. Крім того, клопотань щодо необхідності з’ясування інших невстановлених досудовим слідством обставин учинення злочину, а також про доповнення судового слідства, про що вказує захисник в апеляції, у судовому засіданні засуджена не заявляла. (а.с.180)
Призначаючи ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, дані про її особу, яка негативно характеризується за місцем проживання, усунулася від виховання та утримання дитини, що підтверджується наведеними вище показаннями свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10. Обставини, що пом’якшують та обтяжують її покарання, судом не встановлені.
Врахувавши ці дані, суд обґрунтовано зробив висновок про те, що виправлення ОСОБА_1 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства та правильно призначив їй покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ст. 185 ч.3 КК України, яке за своїм видом та розміром, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для звільнення засудженої від відбування покарання з випробуванням, як про це зазначає захисник в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Даних, які б свідчили про те, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, які можуть бути підставами для зміни чи скасування вироку, не встановлено.
Таким чином, вирок має бути залишений без зміни.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
апеляцію з доповненнями адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 15 жовтня 2010 року щодо неї - без зміни.
Головуючий:
Судді: